<<
>>

ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ (LARINGITIS ACUTA)

З гострих запальних захворювань гортані найбільш часто зустрічається гострий ларингіт. Під цим терміном розуміють катараль­не запалення слизової оболонки, підслизового шару та внутрішніх м'язів гортані.

Міозит голосових м'язів призводить до неповного зми­кання голосових складок, охриплості, інколи на довгий час.

Гострий ларингіт порівняно рідко виникає як самостійне захворю­вання. Частіш за все він є проявом ГРВІ (грипу, парагрипу, аденовірус­ної інфекції), при якій у запальний процес залучається також слизова оболонка носа і глотки, а інколи і нижніх дихальних шляхів. Утому ви-

204

Ю.ВМітін. Оториноларингологія

Ю. В.Мітін. Оторино ларингологія

205

падку, коли запальний процес найбільше виражений у гортані, мова йде про ізольваний гострий ларингіт. Таким чином, на першому місці серед причин гострого ларингіту стоять респіраторні віруси.

Бактеріальна флора (перш за все кокова) також може бути причиною гострого запалення слизової оболонки гортані. Вона може бути са­мостійною причиною захворювання, або в асоціації з респіраторними вірусами.

Реалізації вірусно-бактеріальної інфекції у вигляді гострого ларингіту сприяють такі фактори: 1) термічні, - як місцеві (приймання дуже горя­чої або холодної їжі), так і загальні (охолодження ніг); 2) зловживання горілчаними напоями та тютюном; 3) перенавантаження голосового апарату; 4) вплив пилу, газів та інших професійних шкідливих факторів. Клініка гострого ларингіту характеризується швидким початком при задовільному загальному стані або легкому нездужанні. Температура тіла залишається нормальною або підвищується до невисоких цифр. З'являється відчуття сухості, печії, дряпання, лоскотання, стороннього тіла, дуже рідко — біль при ковтанні.

Інколи спостерігаються напади су­дорожного кашлю, що важко переноситься хворим. Голос спочатку швидко втомлюється, потім стає хриплим, інколи виникає афонія(тоб-то голос стає беззвучним). Сухий кашель змінюється вологим із виділенням значної кількості спочатку слизового, а потім слизово-гнійного мокротиння.

Діагноз ставиться на основі даних ларингоскопії. При гострому ла­рингіті слизова оболонка гортані гіперемована, набрякла,голосові складки рожеві або навіть яскраво-червоні, потовщені, у просвіті гор­тані густий секрет, що має вигляд слизово-гнійних тяжів.Нерідко при фонації голосові складки неповністю змикаються. Це пов"язано із міозитом щиточерпакуватих м'язів (m.vocalis)a6o міжчерпакуватого по­перечного м'яза (m.arythenoideus transversus). Набряк слизової обо­лонки не виражений, тому утруднення дихання при цьому захворюванні зустрічається рідко.

Лікування гострого ларингіту. У випадку, коли гостий ларингіт вини­кає на фоні гострого інфекційного захворювання, хворому признача­ють домашній ліжковий режим, видається листок тимчасової непра-цездатності.У всіх інших випадках лікування проводиться у полікліниці без звільнення від роботи.Виняток становлять особи голосових про­фесій (педагоги, артисти, диктори), яким видається лікарняний листок при гострому ларингіті, навіть якщо перебіг захворювання не супрово­джується підвищенням температури чи порушенням загального стану. Хворим забороняється прийом гострої та гарячої їжі, спиртних на­поїв та куріння.

Для боротьби з кашлем і неприємними відчуттями в гортані пропису­ють кодеїн, діонін,тусупрекс. Зменшення в'язкості слизу та ліквідація сухості досягається прийомом лужних мінеральних вод (типу Есентукі №4, "Боржомі") в підігрітому вигляді або на половину з гарячим моло­ком. При надмірній кількості густих в'зких виділень показані відхаркуючі засоби та муколітики — термопсис, іпекакуана, бронхолітин, лібексин, мукалтін, терпінгідрат з содою, АЦЦ, тусин, синупрет.

Гарну протизапальну дію має місцеве застосування тепла у вигляді парових інгаляцій, зігріваючих компресів, УВЧ та мікрохвильової терапії (ЛУЧ-2) на гортань.

Інгаляції можуть бути не просто парові, але з застосуванням ліку­вальних речовин: масляні, лужні, з розчином антибіотиків та суль­фаніламідних препаратів. При в'язкому мокротинні ефективними є інгаляції з протеолітичними ферментами: трипсином або хімотрипси-ном. Широке застосування при гострому ларингіті та фарингіті мають готові суміші для пульверизації та інгаляції в аерозольних балончиках — каметон, інгакамф, інгаліпт, камфомен, коллустан, біопарокс, йокс.

Широко застосовують вливання (інстіляції) в гортань лікових речо­вин, які проводяться гортанним шприцом. Для інстіляції використову­ють 1% розчин ментолу (масляний), антибіотики, гідрокортизон, 3% розчин протарголу або коларголу. З метою короткочасного покращен­ня звучності голосу можна провести вливання з доданням судинозву­жуючих засобів (декілька крапель 1-2% розчину ефедрину або 0,1% розчину адреналіну).

При лікуванні гострого ларингіту використовують відволікаючі та по­тогінні засоби: гарячі ванни для ніг, гірчичники на гортань, грудну клітку та литкові м'язи.

У тому випадку, коли захворювання затягується, а тільки місцеве лікування не ефективне, використовують протизапальні засоби за­гальної дії: антибіотики, сульфаніламіди, антигістамінні препарати, препарати кальцію, аскорбінову кислоту.

При правильному режимі та лікуванні процес в гортані при гострому катаральному ларингіті повністю ліквідується протягом 5-10 днів.

<< | >>
Источник: Мітін Ю.В.. Оториноларингологія (лекції"). — К.: Фарм Арт,2000. — 304с.. 2000

Еще по теме ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ (LARINGITIS ACUTA):

  1. ГОСТРИЙ ЛАРИНГІТ (LARINGITIS ACUTA)
- Pediatrics - Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -