ФЛЕГМОНОЗНИЙ ЛАРИНГІТ (LARYNGITIS PHLEGMONOSA)
Під флегмонозним ларингітом розуміють гостре запальне захворювання гортані, коли гнійний процес розповсюджується не тільки в
підслизовому шарі, але і в м'язах та зв'язках гортані, можуть утворюватися абсцеси в ділянці надгортанника, черпаконадгортанних складок, черпаковидних хрящів.
Частим проявом флегмонозного ларингіту є гнійне запалення надгортанника (епіглотит) та його абсцедування (абсцес надгортанника). В іноземній літературі абсцес надгортанника інколи називають злоякісним епіглотитом — цим підкреслюється небезпека захворювання для життя та необхідність проведення енергійних терапевтичних заходів.Причиною розвитку захворювання може бути гортанна ангіна, поверхневі травми гортані та пошкодження її слизової оболонки (стороннє тіло, хімічні та термічні опіки та ін.). Важливе значення у розвитку захворювання має охолодження. Як вторинне захворювання процес може розвиватися при паратонзиліті, абсцесі кореня язика, бешисі, тифу, дифтерії гортані, хворобах крові, сепсисі. Дуже рідко флегмонозний ларингіт може ускладнити рак, туберкульоз, сифіліс гортані.
Безпосередньою причиною флегмонозного ларингіту є бактеріальна флора — найчастіше кокова (стафілококи, стрептококи, пневмококи). Запальний процес в гортані супроводжується інфільтрацією та скупченням гнійного ексудату в місцях з добре розвинутим підслизовим шаром, і через деякий час набуває розлитого характеру. У тих випадках, коли процес має схильність до обмеження, формується абсцес. При значній вірулентності флори та ослабленому організмі гнійний процес може розповсюджуватися на охрястя, а по міжтканин-ним щілинам шиї може сягати межистіння.
Захворювання починається гостро. Хворі скаржаться на біль у горлі, який підсилюється при ковтанні, загальну слабість, нездужання, високу температуру тіла. Сильні болі відмічаються при абсцесі надгортанника, черпаконадгортанних складок.
Якщо запальний процес локалізується в порожнині гортані, то з'являється хриплість, затруднення дихання. Може розвинутися гострий стеноз гортані, що потребує негайної трахеостомії. Найбільш частим проявом захворювання є розвиток набряку, інфільтрації, абсцедування слизової оболонки надгортанника, черпако-надгортанних складок, ділянки черпаковидних хрящів або однієї половини гортані з явищами перихондриту. Слизова оболонка має яскраво-червоне забарвлення. У випадку абсцедування визначається обмежена ділянка інфільтрації, на верхівці якої просвічується гній. Ізольовані гнійники частіше утворюються на язиковій поверхні надгортанника і черпаконадгортанних складок. Пальпація гортані болісна.При флегмонозному ларингіті може розвинутися обмеження рухомості черпаковидних хрящів, голосових складок, що разом з набряком
208
Ю.В.Мітін. Оторинолирингологія
Ю.В.Мітін. ОториноларингоАогія
209
слизової оболонки може зумовити розвиток стенозу, асфіксії, раптової смерті. Процес може поширитися за межі гортані. Можуть розвинутися глибокі абсцеси шиї, тромбоз яремної вени, медіастиніт, сепсис. При аспірації гною може розвинутися пневмонія, яка абсцедує.
Флегмонозний ларингіт необхідно диференціювати від гортанної ангіни, незапального набряку гортані, перихондриту. Набряк слизової оболонки легко відрізнити по кольору, желеподібному характеру, відсутності ознак запалення. Подібний перебіг може мати хондроперихондрит, оскільки нерідко секвестрований хрящ тривалий час знаходиться в закритій гнійній порожнині.
Одним з різновидів проявів флегмонозного ларингіту може бути гостре запалення надгортанника (епіглотит) з розвитком набряку та аб-сцедуванням. Сприяти розвитку епіглотиту може гостре респіраторне захворювання. Велике значення при цьому має загальне і місцеве охолодження. Безпосередньою причиною найчастіше є стрептококи і стафілококи . Захворювання звичайно розвивається гостро і швидко прогресує.
На фоні порушення загального стану, слабості, підвищення температури тіла, з'являється гострий біль в горлі, болісне ковтання. Через деякий час появляється інспіраторна задишка, шумне дихання, захриплість.
Запальний набряк, інфільтрація і формування абсцесу звичайно спостерігається на язиковій поверхні надгортанника. Надгортанник інтенсивно гіперемований, інфільтрований, часто видно гній, що просвічує крізь слизову оболонку. Набряк і гіперемія поширюються на черпако-надгортанні, вестибулярні складки, черпаковидні хрящі. При цьому може порушитися функція нервово-м'язевого апарату гортані, що призводить до збільшення проявів стенозу.
Лікування флегмонозного ларингіту включає застосування великих доз антибіотиків широкого спектру дії, сульфаніламідних препаратів, протинабрякових засобів, При виявленні абсцесу в гортані необхідно провести його розтин гортанним ножем. Розвиток декомпенсованого стенозу гортані потребує проведення трахеостомії. При виникненні абсцесів на шиї проводятьїх розтин. Флегмона шиї і медіастиніт потребують невідкладного хірургічного втручання.
Прогноз при неускладненому розвитку захворювання — сприятливий. При розвитку ускладнень прогноз залежить від їх важкості.