ГОСТРИЙ ЕТМОЇДИТ

Анатомічна близькість, тісний венозний та лімфатичний зв'язок ґрат­частого лабіринту з іншими приносовими пазухами пояснюють часту комбінацію етмоїдиту з іншими синуїтами. Цим пояснюється й той факт, що етмоїдити часто бувають нерозпізнаними.

Головний біль при ураженні передніх клітин локалізується біля коре­ня носа та у внутрішніх кутів очей, середніх — біль іррадіює у скроні та тім"я (мігренеподібний характер болів), задніх — у потилицю.

Виділення з носа, порушення носового дихання є також одними з го­ловних скарг хворих. Гіпоосмія при гострім етмоїдиті буває значною, однак із зменшенням набряку слизової оболонки нюхової ділянки нюх відновлюється.

При передній риноскопії слизова оболонка носа різко набрякла, гіперемована, нерідко визначається виділення гною. При ураженні пе­редніх та середніх клітин лабіринту ці зміни більш виражені у ділянці се­реднього носового ходу, а при захворюванні задніх клітин ґратчастого лабиринту - у ділянці верхнього носового ходу.

Ізольований гострий етмоїдит зустрічається рідко. Здебільше запа­лення передніх та середніх клітин ґратчастого лабіринту поєднується із захворюванням лобної та верхньощелепної пазух, а запалення задніх клітин — із захворюванням основної пазухи.