Особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту в ранньому дитячому віці

Анатомо-фізіологічні особливості структури середнього вуха у немов­лят та дітей молодшого дошкільного віку визначають не тільки частоту виникнення отитів, про що я вже говорив у розділі "Патогенез", але і пе­ребіг захворювання та впливають на діагностику.

1. У дітей барабанна перетинка значно товща, ніж у дорослих. Це за­важає самовільному прориву гною і переходу захворювання з 1 -ї стадії в другу. Ця анатомічна особливість також ускладнює діагностику — у

52

Ю.ВМітін. Оториноларишологія

Ю.ВМітін. Оториноларишологія

53

дітей раннього віку не завжди можливо побачити ту чітку, характерну отоскопічну картину, про яку ми вже говорили.

2. Труднощі діагностики збільшуються і через те, що слуховий прохід у немовлят значно вужчий, ніж у дорослої людини. Барабанна перетин­ ка розміщена ближче до горизонтальної площини. Чим менша дитина, тим складніше проведення отоскопі.

3. У новонароджених і немовлят кісткова частина зовнішнього слухо­ вого проходу не виражена і барабанна перетинка прилягає до його пе­ ретинчасто-хрящового відділу. У зв'язку з цим натискання на козелок при гострому гнійному середньому отиті у таких дітей викликає або підсилює біль у вусі. У дітей старшого віку і дорослих цей симптом є ха­ рактерним для зовнішнього отиту.

Якщо у немовляти є інтоксикаційний синдром, що не пов'язаний із ураженням інших органів, то необхідно виключити гострий середній отит, тобто звернутися за консультацією до оториноларинголога. Слід звертати увагу на поведінку дітей. При виникненні гострого отиту діти перших місяців життя неспокійні, крутять головою, більш старшого віку — хапають рукою за хворе вухо.

Захворювання у дітей, як правило, починається раптово, вночі. Тем­пература тіла дуже висока — 39—40°С. При тяжкому перебігу можуть з'явитися менінгізм і парентеральна диспепсія.

Менінгізм — менінгеальний синдром без патологічних змін цереб-роспінальної рідини. Зумовлений менінгізм підвищеним тиском у по­рожнині черепа за рахунок незарощення fissurae petrosquamosa і ло­кального подразнення твердої мозкової оболонки. Термін "менінгізм" введений в 1894 році Dupre. Однак між багатьма спеціалістами ідуть су­перечки, оскільки неможливо розділити менінгізм і серозний менінгіт. Менінгізм у немовлят проявляється судомами, вип'ячуванням тім'ячка, запрокидуванням голови, фіксованим поглядом, блювотою.

Парентеральна диспепсія — шлунково-кишкові розлади, причина виникнення яких лежить поза шлунково-кишковим трактом. При гос­трому отиті дана патологія пояснюється всмоктуванням токсинів із се­реднього вуха, а також рефлекторною дією запального вогнища на шлунково-кишковий тракт.

Явища менінгізму і парентеральної диспепсії виникають у першій стадії (неперфоративній) гострого отиту і проходять після утворення перфорації барабанної перетинки або парацентезу.