<<
>>

Принципи лікування співдружної косоокості.

Остаточна мета лікування косоокості - відновлення справжнього бінокулярного зору. Для цього необхідно досягти симетричного положення очей, двомірної конвергенції та акомодації, досить високої гостроти центрального зору, злиття зображень із центральних ямок обох очей в один образ, накопичити достатні фузійні резерви.

З цією метою використовують комплексну методику лікування косоокості, яка включає оптичну корекцію порушень рефракції, заходи з боротьби з амбліопією (плеоптика), операції на окорухових м'язах, перед- і післяопераційне апаратне лікування (ортоптика), а на заключному етапі - відновлення бінокулярного зору в природних умовах (диплоптика) і навчання глибинному зору (стереооптика). Терапія косоокості триває 3-5 і більше років та вимагає терпіння й витримки дитини, її батьків.

Постійне використання окулярів не лише усуває аметропію, але й дає змогу істотно зменшити кут косоокості. Дітям із збіжною косоокістю і далекозорістю призначають плюсові (збиральні) лінзи, на 0,5-1,0 дптр слабші за величину далекозорості, визначену шляхом циклоплегії. В умовах далекозорого астигматизму сферичний компонент призначають за таким самим критерієм, а силу циліндра добирають на 0,5 дптр слабшу за виявлений астигматизм. Натомість дітям із розбіжною косоокістю та короткозорістю призначають корекцію мінусовими (розсіювальними) лінзами, що

забезпечують гостроту зору кожного ока до 0,8-0,9. Рідко поєднуються збіжна косоокість і короткозорість, у такому випадку також рекомендовані окуляри, а в разі розбіжної косоокості й далекозорості окуляри, які виправляють аметропію, призначають тільки при істотному (до 0,6 і менше) зниженні гостроти зору без окулярів.

Корекція окулярами дає змогу усунути відхилення в умовах акомодаційної косоокості. Пацієнти з неакомодаційною косоокістю також потребують такої корекції (хоч вона й не зменшує кут косоокості).

Окуляри підвищують гостроту зору при аметропіях і перешкоджають збільшенню кута за рахунок нашарування акомодаційних впливів.

У разі потреби дітям призначають окуляри з 8-10-місячного віку. У подальшому силу лінз змінюють відповідно до зміни рефракції, величину якої уточнюють 1 раз на 1-2 роки. Після відновлення бінокулярного зору в окулярах силу їх скелець поступово зменшують аж до відміни окулярів.

Мал. 10.6. Пряма оклюзія. Сильніше око закрите оклюдором

Плеоптика - це комплекс методів лікування амбліопії. Постійне використання окулярів дає змогу зменшити амбліопію, підвищуючи гостроту зору. Щоб змусити слабше око активно працювати, око, що бачить краще, частково або повністю виключають з акту зору. Найбільш простий та перевірений спосіб - пряма оклюзія (мал. 10.6), при якій сильніше око закривають оклюдором із білого непрозорого паперу, його прикріплюють до оправи окулярів пластирем.

Маленьким дітям одне око можна перев’язувати хусткою.

Лікування прямою оклюзією проводять протягом 3-4 місяців. Тривале виключення ока з акту зору інколи веде до зниження його гостроти зору (ок- люзійна амбліопія). У таких випадках доцільне застосування альтернуючої оклюзії: навперемінне прикривання очей на кілька годин або днів. Необхідно 1 раз на 2-4 тижні контролювати гостроту зору прикритого ока.

Більш зручними є напівпрозорі оклюдори, що дозовано знижують центральну гостроту зору сильнішого ока до рівня, нижчого за амбліопічний, та не призводять до розвитку оклюзійної амбліопії. Вони дають змогу - на вибір лікаря - знизити гостроту зору на 0,1,

0, 2 і до 0,9. Іх можна виготовити власноруч, склавши в кілька шарів поліетилен і прикріпивши його до оправи окулярів пластирем.

У дітей перших 3 років життя з далекозорістю 2-3 дптр й більше перевагу слід надавати іншому способу плеоптики - пеналізації, що передбачає зниження гостроти зору сильнішого (провідного) ока нижче рівня амбліопічного шляхом тривалої циклоплегії атропіном та постійного використання так званих пеналізаційних окулярів.

Залежно від виду пеналізації на одному оці здійснюють гіперкорекцію в 2-3 дптр, а друге коригують, як при косоокості.

Пеналізацію для малої відстані застосовують у разі низької гостроти зору косого ока, а гіперкорекцію призначають на амбліопічне око, і це забезпечує йому хороші умови для розглядання предметів зблизька. Провідне атро- пінізоване око із звичайною корекцією на короткій дистанції бачить погано, але добре розрізняє віддалені предмети. За умови підвищення гостроти зору до 0,4 вдаються вже до пеналізації для великої відстані. На амбліопічно- му оці застосовують звичайну, а на провідному - гіперкорекцію. Це змушує при погляді вдалечінь використовувати можливості амбліопічного ока, а не провідного, гострота зору якого при цьому в пеналізаційних окулярах штучно знижена. Провідне око фокусується на близьких предметах.

Термін проведення пеналізації - не менше, ніж 3-4 місяці, його можна продовжити до 6 місяців, якщо гострота зору дедалі підвищується, або скоротити в разі вилікування амбліопії. Окрім пеналізації на коротку або велику відстань, як допоміжні методи застосовують легку, альтернуючу, селективну й повну пеналізацію.

Для прискорення процесу вилікування амбліопії оклюзію та пеналізацію доповнюють іншими методами плеоптики: загальними та локальними засвітами сітківки амбліопічного ока, лазерною стимуляцією сітківки, тренуванням контрастної чутливості, дозованим зоровим навантаженням.

Лікування амбліопії у дітей віком до 4 років, незалежно від виду монокулярної зорової фіксації, завжди слід розпочинати з пеналізації або оклюзії. старшим дітям у разі амбліопії з неправильною фіксацією призначають комплексне лікування, в основі якого є метод негативного послідовного образу і локальне подразнення центральної ямки сітківки. Перший метод включає засвіт сітківки повністю, за винятком центральної ямки, екранованої непрозорою міткою, уведеною в оптичну систему великого безрефлексного офтальмоскопа БО-58 з наступним дозованим зоровим навантаженням.

Локальне подразнення центральної ямки здійснюють під офтальмоскопічним контролем, як подразник застосовують промінь світла або гелієвонеоновий лазер малої потужності. Останнім часом успішно застосовується метод панорамних фігурних засвітів, при якому офтальмоскопічний контроль не потрібний.

Мета лікування амбліопії при косоокості - досягнення однакової високої гостроти зору обома очима, перетворення монолатеральної косоокості на альтернуючу.

Ортоптика. Після лікування амбліопії, як правило, призначають вправи, що сприяють відновленню бінокулярного зору. Комплекс апаратних методів, які дають змогу в умовах розподілу полів зору усунути скотому пригнічення, виробити фузію та фузійні резерви, має назву ортоптики (мал. 10.7).

Мал. 10.7. Синоптофор - основний прилад для ортоптики

Вправи проводять переважно на синоптофорі, де є можливість подавати на кожне око окремий зоровий образ. Наприклад, праве око бачить зображення кота з вухами, але без хвоста, ліве - навпаки. Зображення проектують на центральні ямки сітківок з урахуванням кута косоокості, якщо зорова система пацієнта спроможна об’єднувати зображення, він побачить цілісний образ кота з вухами й хвостом.

Слід пам’ятати, що методом ортоптики у хворого виробляють навики спільної роботи очей в умовах штучного розподілу полів зору (гаплоскопія).

Диплоптика. За природних умов або наближених до них бінокулярний зір відновлюють за допомогою комплексу методів диплоптики. Основний принцип її полягає в тому, щоб за допомогою пристроїв спричинити у хворого в звичайних умовах двоїння та навчити його об’єднувати подвійні образи в один. У такий спосіб відтворюється оптомоторний фузійний рефлекс - основа справжнього бінокулярного зору.

Диплоптику застосовують у дітей із досить високою гостротою зору і правильним або майже правильним положенням очей завдяки оптичній корекції або операції на окорухових м'язах.

<< | >>
Источник: Безкоровайна І. М., и др.. Офтальмологія : Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів III-IV рівнів акредитації. - Полтава : Дивосвіт,2012. - 248 с.. 2012

Еще по теме Принципи лікування співдружної косоокості.:

  1. Принципи комплексного лікування глаукоми.
  2. 1.6. Основні принципи комплексного лікування інфекційних хворих
  3. Оперативні методи лікування.
  4. 2. Принципы психологической поддержки на этапах становления профессионала. Принципы из п.4
  5. Лікування хворих на туберкульоз:
  6. Лікування туберкульозу ока
  7. Лікування.
  8. Лікування хворих категорії 2
  9. Додаткові методи лікування хворих на туберкульоз
  10. Консервативне лікування катаракти.
  11. Контроль лікування пацієнтів другої категорії
  12. Лікування хворих категорії 4
  13. Лікування раку гортані.
  14. Звітність про наслідки лікування хворих на туберкульоз
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -