<<

Компоненти якості медичної допомоги

Структура Технологія Результат
- Кадри

- Ресурсне забезпечення

(медикаментозне та інше)

- Медична техніка

- Будівлі, споруди

- Допоміжна та організаційна техніка

- Медична

- Управлінська

- Показники обсягу діяльності:

Медичні, Економічні

- Показники результативності:

Соціальні,Медичні,Економічні

Для оцінки результативності медичної допомоги використовуються три групи показників:

- медичні: загальні показники та спеціальні показники результативності (для конкретних спеціальностей);

- Економічні показники ефективності роботи в цілому, інвестиційних програм, фінансування, використання коштів;

- Соціальні: мікросоціальні (задоволеність якістю медичної допомоги) і макросоціальні (рівні смертності, народжуваності, середня тривалість життя).

Групи показників якості медичної допомоги для конкретного пацієнта:

- своєчасність;

- кваліфікація медперсоналу;

- економічна ефективність;

- деонтологія.

Про своєчасність медичної допомоги роблять висновки на основі своєчасності звернення або доставки пацієнта, своєчасності формулювання діагнозу, призначення та проведення лікування, а також взяття під диспансерний нагляд. Всі ці дані можуть бути отримані із карт амбулаторного та стаціонарного хворого в порядку виконання функціональних обов'язків завідуючого відділенням під час проведення робочої експертизи та контролю роботи лікарів.

Про кваліфікацію медичної допомоги роблять висновки на основі обсягу обстеження, правильності формулювання діагнозу, правильності та обсягу призначеного лікування, ритмічності та повноті диспансеризації, правильності лікарсько-трудової експертизи, по тривалості лікування та тимчасової непрацездатності.

Економічна ефективність - найоптимальніше використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів охорони здоров'я.

Як конкретні показники економічної ефективності виділяють фактичну вартість медичної допомоги, відповідність між фактичною вартістю та стандартною, а також різниця між витратами на медичну допомогу та вигодою від зниження захворюваності. Визначати ці показники можливо в порядку спеціального дослідження при наявності кошторису на різні медичні послуги, при наявності стандартної вартості медичної допомоги по різним клініко-статистичним групам.

Якість медичної допомоги характеризується також деонтологічними показниками, які мають виключно важливе значення, окрім перерахованих вище, адже як кожній конкретній людині так і всьому суспільству потрібно, щоб медична допомога надавалася не тільки своєчасно, кваліфіковано, економічно, але й з повагою та чуйністю, високою культурою. Провідна роль під час експертизи якості медичної допомоги належить висновку експерта, який крім виконання стандартів враховує всі особливості даного індивідуального випадку.

Експерт під час проведення експертизи якості лікувально-діагностичного процесу:

- оцінює повноту та своєчасність діагностичних заходів, адекватність вибору та дотримання лікувальних заходів, правильність та точність формулювання діагнозу;

- виявляє дефекти та їх причини;

- готує рекомендації щодо усунення та попередження виявлених недоліків.

На кожний випадок експертної оцінки заповнюється карта експертної оцінки стаціонарного або амбулаторного хворого.

Основним фактором переходу від оцінки якості та ефективності до їх підвищення є навчання та постійне удосконалення персоналу. Дисциплінарні заходи або покарання являються крайнім засобом при намаганні досягти покращення якості медичної допомоги. В сучасних умовах не можна ототожнювати контроль якості з покаранням. Навпаки, контроль - це перш за все спосіб стимулювання, оскільки означає персоніфіковану увагу - важливий психологічний стимул для підвищення професійної мотивації та покращення якості.

Експертна діяльність в Україні перебуває на етапі формування та адаптації до нових соціально-економічних умов та змін. Зрозуміло, що становлення видів, типів і форм експертної діяльності в охороні здоров'я має здійснюватися залежно від моделі та напрямку реформування самої системи охорони здоров'я України, який, здається залишається невизначеним до сьогоднішнього дня.

Система оцінки якості та ефективності медичної допомоги повинна функціонувати в кожному лікувальному закладі безперервно. Це дозволяє оперативно отримувати необхідну для управління інформацію. Слід чітко розуміти, що тільки через покращення якості медичної допомоги досягаються всі цілі управління: забезпечується довготерміновий успіх організації в цілому і кожного співробітника окремо, визначається свій сегмент ринку медичних послуг і залучення інвестицій, і нарешті, забезпечується задоволеність пацієнта та благополуччя персоналу ЛПЗ. Отже, якість медичної допомоги пацієнтам визначає якість життя персоналу лікувально-профілактичного закладу.

<< |
Источник: Л.В. Мартиненко. Якість медичної допомоги пацієнту - якість життя медика// Жіночий лікар.-№1.-2006.- С. 36-38. 2006

Еще по теме Компоненти якості медичної допомоги:

  1. Технологічні принципи забезпечення високих показників якості медичної допомоги
  2. Загальні міжнародні засади надання медичної допомоги.
  3. Дефекти надання медичної допомоги
  4. Міжнародні стандарти, що регулюють надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз.
  5. Акредитація закладів охорони здоров’я як форма державного контролю якості надання медико-санітарної допомоги
  6. Заходи першої медичної допомоги:
  7. Розділ 6. Стандарти якості надання паліативної та хоспісної допомоги.
  8. Стандартизація медичної допомоги: сутність та функції
  9. Лекція № 5 Медицина катастроф та принципи надання першої медичної допомоги. 09.2010
  10. Етико-правові аспекти несприятливих наслідків медичної допомоги.
  11. Л.В. Мартиненко. Якість медичної допомоги пацієнту - якість життя медика// Жіночий лікар.-№1.-2006.- С. 36-38, 2006
  12. Эмоциональные компоненты и их взаимосвязь с мотивационно­регуляционными и когнитивными компонентами в системе психической регуляции профессиональной деятельности субъекта
  13. 47. Диагностикаэмоционального компонента школьной зрелости. Оценка социального компонента школьной зрелости. Составление заключения об уровне готовности ребенка к обучению в школе.
  14. Розділ 4. Принципи та підходи до надання паліативної та хоспісної допомоги. Етичні принципи паліативної допомоги та духовна підтримка.
  15. Класифікація контролю якості медичних послуг
  16. Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів МОЗ України
  17. Основна мета і зміст медичної освіти педагогічних працівників.
  18. 1. Покращення якості DOTS-стратегії.
  19. Централізований контроль якості протитуберкульозної роботи
  20. Професійно важливі якості особистості практичного психолога.
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -