Компоненти якості медичної допомоги

Для оцінки результативності медичної допомоги використовуються три групи показників:

- медичні: загальні показники та спеціальні показники результативності (для конкретних спеціальностей);

- Економічні показники ефективності роботи в цілому, інвестиційних програм, фінансування, використання коштів;

- Соціальні: мікросоціальні (задоволеність якістю медичної допомоги) і макросоціальні (рівні смертності, народжуваності, середня тривалість життя).

Групи показників якості медичної допомоги для конкретного пацієнта:

- своєчасність;

- кваліфікація медперсоналу;

- економічна ефективність;

- деонтологія.

Про своєчасність медичної допомоги роблять висновки на основі своєчасності звернення або доставки пацієнта, своєчасності формулювання діагнозу, призначення та проведення лікування, а також взяття під диспансерний нагляд. Всі ці дані можуть бути отримані із карт амбулаторного та стаціонарного хворого в порядку виконання функціональних обов'язків завідуючого відділенням під час проведення робочої експертизи та контролю роботи лікарів.

Про кваліфікацію медичної допомоги роблять висновки на основі обсягу обстеження, правильності формулювання діагнозу, правильності та обсягу призначеного лікування, ритмічності та повноті диспансеризації, правильності лікарсько-трудової експертизи, по тривалості лікування та тимчасової непрацездатності.

Економічна ефективність - найоптимальніше використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів охорони здоров'я.

Якість медичної допомоги характеризується також деонтологічними показниками, які мають виключно важливе значення, окрім перерахованих вище, адже як кожній конкретній людині так і всьому суспільству потрібно, щоб медична допомога надавалася не тільки своєчасно, кваліфіковано, економічно, але й з повагою та чуйністю, високою культурою. Провідна роль під час експертизи якості медичної допомоги належить висновку експерта, який крім виконання стандартів враховує всі особливості даного індивідуального випадку.

Експерт під час проведення експертизи якості лікувально-діагностичного процесу:

- оцінює повноту та своєчасність діагностичних заходів, адекватність вибору та дотримання лікувальних заходів, правильність та точність формулювання діагнозу;

- виявляє дефекти та їх причини;

- готує рекомендації щодо усунення та попередження виявлених недоліків.

На кожний випадок експертної оцінки заповнюється карта експертної оцінки стаціонарного або амбулаторного хворого.

Основним фактором переходу від оцінки якості та ефективності до їх підвищення є навчання та постійне удосконалення персоналу. Дисциплінарні заходи або покарання являються крайнім засобом при намаганні досягти покращення якості медичної допомоги. В сучасних умовах не можна ототожнювати контроль якості з покаранням. Навпаки, контроль - це перш за все спосіб стимулювання, оскільки означає персоніфіковану увагу - важливий психологічний стимул для підвищення професійної мотивації та покращення якості.

Експертна діяльність в Україні перебуває на етапі формування та адаптації до нових соціально-економічних умов та змін. Зрозуміло, що становлення видів, типів і форм експертної діяльності в охороні здоров'я має здійснюватися залежно від моделі та напрямку реформування самої системи охорони здоров'я України, який, здається залишається невизначеним до сьогоднішнього дня.

Система оцінки якості та ефективності медичної допомоги повинна функціонувати в кожному лікувальному закладі безперервно. Це дозволяє оперативно отримувати необхідну для управління інформацію. Слід чітко розуміти, що тільки через покращення якості медичної допомоги досягаються всі цілі управління: забезпечується довготерміновий успіх організації в цілому і кожного співробітника окремо, визначається свій сегмент ринку медичних послуг і залучення інвестицій, і нарешті, забезпечується задоволеність пацієнта та благополуччя персоналу ЛПЗ. Отже, якість медичної допомоги пацієнтам визначає якість життя персоналу лікувально-профілактичного закладу.