Професійно важливі якості особистості практичного психолога.

Як вважає К.А. Рамуль, для кожного ученого, у тому числі і психолога необхідні наступні особистісні риси: ентузіазм по відношенню до роботи і її завдань старанність – здібності і схильності до тривалої і кропіткої, посидючої праці дисциплінованість здатність до критики і самокритики неупередженість уміння ладнати з людьми.

Важливими етичними якостями психолога вважаються доброзичливість, шанобливе ставлення до людей, чуйність, альтруїстично, гуманність, інтелігентність.

Велике знання для психолога мають комунікативні якості: уміння розуміти інших людей і психологічно коректно впливати на них.

Загальне відношення до життя і діяльності виявляється в таких значущих для психолога особистісних якостях як відповідальність, організованість, оптимізм, відкритість, допитливість, спостережливість, самостійність думок, креатівність, гнучкість поведінки, здатність до рефлексії своїх переживань.

Для психолога важливі такі емоційні прояви: невимушеність, природність і щирість в спілкуванні, стійкість до стресу, емоційна стабільність, здатність до співпереживання.

До необхідних вольових якостей психолога відносяться наполегливість, терплячість, самовладання.

Під професійною готовністю практичного психолога до професійної діяльності розуміють інтегративну якість та суттєву передумову ефективності діяльності після закінчення ВНЗ. Система професійно-педагогічної готовності випускників вищих навчальних закладів включає взаємопов’язані компоненти, а саме:

· психологічна готовність;

· практична готовність до виконання професійної діяльності;

· готовність до подальшого вдосконалення себе як спеціаліста, фахівця.

До складу структурних взаємопов’язаних компонентів професійної готовності відносять:

· наявність установки на професіоналізм;

· усвідомлення студентом потреби оволодіти комплексом професійно важливих якостей (ПВЯ);

· розуміння самого себе як творчої людини – фахівця, наявність стійких, необхідних для здійснення професійної діяльності, особливостей пізнавальних, вольових та емоційних процесів;

· адекватні вимогам професійної діяльності здібності, темперамент, риси характеру, адаптаційні можливості;

· психологічна спрямованість професійної свідомості студента.

Наслідком професійного зростання особистості майбутнього фахівця та розвитку його професійних здібностей є фахова компетентність, яку набуває студент. Вона характеризується:

· ґрунтовними знаннями із загальноосвітніх і фахових дисциплін;

· володіння уміннями і професійною технологією (технікою);

· здатність мобілізувати в професійній діяльності знання і вміння, використовувати узагальнені засоби виконання дій при вирішенні професійних завдань.

Компетентність забезпечує універсальність оволодіння професійною діяльністю та характеризує готовність до праці. Високий рівень оволодіння професійною діяльністю характеризує також поняття професійна культура. Професійна культура – це високий рівень професійних знань, професійне мислення, праксіологічне озброєння, а також відповідальність і рефлексивність. Рефлексивність стимулює самоаналіз, оцінку свого «Я», тобто об'єктом самопізнання стає власне «Я».

2.