Міжнародні стандарти, що регулюють надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз.

Міжнародні стандарти, що регулюють надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз були сформульовані на підставі глобальної концепції здійснення відповідної діяльності щодо діагностування і лікування захворювань на туберкульоз.

Головною метою видання "Міжнародні стандарти, що регулюють надання медичної допомоги при захворюванні на туберкульоз" є надати опис прийнятого у всьому світі рівня надання медичної допомоги, визначеного як

спеціальні дії, які всі практикуючі лікарі, державні та приватні, повинні виконувати при наданні медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз, або з підозрою на туберкульоз. Стандарти передбачають залучення всіх медичних установ до надання медичної допомоги високої якості пацієнтам різного віку, в тому числі пацієнтам із позитивним, негативним результатами дослідження мазка, пацієнтам із позалегеневою формою туберкульозу, пацієнтам, хворим на туберкульоз, спричиненого організмами, стійкими до препаратів, і пацієнтам, хворим на туберкульоз із ВІЛ-інфекцією. Високий стандарт надання медичної допомоги є важливим для поновлення здоров’я пацієнтів, хворих на туберкульоз, для попередження появи захворювання у членів родини та інших осіб, з якими ці пацієнти контактують, для захисту здоров’я суспільства.

Стандарт відрізняється від інструкції тим, що не є інструкцією по боротьбі із захворюванням, а визначає принцип або декілька принципів і дій, виконання яких є можливим майже у будь-якій ситуації. Ці принципи і дії забезпечують платформу для надання медичної допомоги. Крім того, стандарт використовується як показник відповідності боротьби із захворюванням у всіх медичних закладах, а інструкції допомагають лікарям у прийнятті рішень щодо застосування відповідних заходів.

Основні принципи надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз, або з підозрою на туберкульоз, є однаковими у різних країнах: діагноз має бути встановлено правильно, слід застосовувати стандартизовані режими лікування відповідної ефективності і забезпечувати відповідну підтримку та контроль лікування, контролювати реакцію на лікування. Швидкий, правильний діагноз й ефективне лікування є не тільки важливими факторами, що забезпечують можливість надання відповідної медичної допомоги, а й основними елементами системи медичної допомоги по боротьбі із туберкульозом. Таким чином, усі медичні заклади, що проводять діагностування та лікування пацієнтів, хворих на туберкульоз, повинні визнати, що вони не тільки надають медичну допомогу пацієнту, а й виконують важливу функцію з охорони здоров’я, яка визначає високий рівень відповідальності перед суспільством взагалі і перед коленим пацієнтом зокрема. Виконання цих Стандартів забезпечує виконання цього обов’язку.

Стандарт цей розроблений для всіх медичних закладів, приватних і державних, що надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, або пацієнтам із симптомами, характерними для туберкульозу. Взагалі, медичні заклади, що виконують державну програму по боротьбі із туберкульозом, дотримуючись існуючих міжнародних вимог, відповідають вимогам цих Стандартів.

Крім медичних установ, пацієнти і суспільство є частиною цільової аудиторії. Пацієнти сподіваються на отримання медичної допомоги згідно із високим стандартом. При отриманні медичної допомоги, що відповідає стандартам, пацієнти зможуть оцінити якість отриманої медичної допомоги. Надання відповідної медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз, відповідає інтересам суспільства. Внесок суспільства у питання надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз, є дуже важливим, так як це забезпечує обізнаність суспільства у проблемах цього захворювання, підтримку лікуванню, зменшує стигму, пов’язану із захворюванням на туберкульоз, вимагає від медичних установ надання медичної допомоги згідно із високими стандартами. Суспільство має прийняти стандарти надання медичної допомоги, тоді медична допомога пацієнтам, хворим на туберкульоз, буде відповідати прийнятим вимогам.

Стандарт цей визначає діагностування туберкульозу. Стандарт має відповідати державній стратегії боротьби із туберкульозом, що, в свою чергу, відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я. Стандарт не заміняє місцевої інструкції, не визначають місцеві особливості у наданні медичної допомоги. Стандарт зосереджені на ролі медичних закладів при наданні медичної допомоги окремим пацієнтам, хворим на туберкульоз, або з підозрою на туберкульоз, для забезпечення контролю захворювань на туберкульоз. Щоб зменшити економічні витрати, пов’язані із захворюванням на туберкульоз, застосовується збалансований підхід, що об’єднує медичну допомогу, що надається пацієнту, і принципи охорони здоров’я по контролю за захворюванням.

З метою виконання вимог, передбачених Стандартами, необхідними є підходи і стратегії, визначені місцевими умовами та особливостями надання медичної допомоги, розроблені у співпраці із місцевими і державними органами охорони здоров’я.

Стандарти не визначають дуже важливий фактор доступу до отримання медичної допомоги. У разі неможливості надання медичної допомоги, якість медичної допомоги є не важливою. Крім того, існує багато факторів, що ускладнюють доступ навіть тоді, коли є можливість надання медичної допомоги: бідність, стать, географічне положення. Однак, якщо мешканці відповідної території розуміють, що якість медичної допомоги, яка надається місцевими медичними закладами, не відповідає встановленим стандартам, вони не забажають отримувати медичну допомогу в цьому медичному закладі. Розуміння якості є компонентом доступу, що розглядається в межах цих Стандартів.

Також цей Стандарт не визначає необхідності проведення ефективної державної програми боротьби із туберкульозом. Вимоги цих програм описані у численних міжнародних рекомендаціях, розроблених Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) і Міжнародним Союзом по боротьбі із туберкульозом і легеневими захворюваннями. Ефективна програма, розроблена на державному або місцевому рівнях забезпечує двосторонню передачу інформації, повідомлення про захворювання, консультації, направлення пацієнта, і, у деяких випадках, забезпечення препаратами і надання послуг, а саме: контроль / підтримка лікування для пацієнтів, які лікуються в приватних медичних закладах. Крім того, програма може бути єдиним джерелом надання послуг з проведення лабораторних досліджень згідно із стандартами діагностування.

Хоча протягом останнього десятиріччя був досягнутий значний прогрес у розвитку і застосування стратегій, необхідних для ефективного контролю туберкульозу, випадки захворювання є численними, їх кількість зростає, існує глобальна проблема охорони здоров’я. Одна третина населення планети інфікована Mycobacterium tuberculosis (мікобактерія туберкульозу), особливо у країнах, що розвиваються, на долю яких припадає 95 % всіх випадків захворювання.

У багатьох країнах визнають, що сьогодні багато медичних установ проводять діагностування і лікування туберкульозу. Лікарі, медсестри, інспектори служби охорони здоров’я, наукові співробітники, некваліфіковані медичні робітники, лікарі приватних медичних закладів, лікарі альтернативної медицини, суспільні організації - всі відіграють свою роль у боротьбі із туберкульозом та контролем за ним. Крім того, інші державні медичні заклади - медичні заклади у в’язницях, військові шпиталі, державні лікарні та медичні установи - постійно обстежують пацієнтів із підозрою на туберкульоз та лікують пацієнтів, хворих на туберкульоз.

Небагато відомо про якість медичної допомоги, що надається медичними закладами, не учасниками програми, але результати досліджень, проведених у різних країнах підтверджують різний рівень якості медичної допомоги, що надається пацієнтам, хворим на туберкульоз, а також низький рівень якості медичної допомоги, що є найважливішою проблемою у контролі за туберкульозом. Результати нещодавньої оцінки глобальної ситуації, проведеною Всесвітньою організацією охорони здоров’я, показують, що невчасне встановлення діагнозу є поширеною проблемою. Невчасне діагностування часто пов’язано із встановленням діагнозу, ніж із отриманням медичної допомоги, хоча обидва елементи є дуже важливими. Це дослідження та інші дослідження також показують, що лікарі, особливо ті, які працюють у приватному секторі охорони здоров’я, часто не виконують вимоги міжнародних рекомендованих стандартів, вимог, пов’язаних з боротьбою із туберкульозом: не проводиться мікроскопічне дослідження мокротиння для встановлення діагнозу, у зв’язку із великою довірою до радіографічного дослідження, застосуються невідповідні режими лікування із неправильною комбінацією препаратів, признається неправильне дозування препаратів і тривалості лікування, відсутній контроль виконання вимог правильного лікування. Також існують підтвердження того, що є велика довіра до неперевірених і невідповідних методів дослідження для встановлення діагнозу, таким як серологічні аналізи, часто превалюють традиційні бактеріологічні дослідження.

Також результати досліджень говорять про те, що в системі охорони здоров’я є тенденції, які призводять до надання невідповідної медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз, часто є ризиковими для пацієнта і можуть спричинити небажані наслідки, пов’язані із систематичними порушеннями. Будь-яка людина в будь-якій частині світу, яка не має можливості отримати якісну медичну допомогу, вважається особою, яка може захворіти на туберкульоз. Так само і суспільство, що не має доступу або має доступ до невідповідної медичної допомоги для встановлення діагнозу та лікування туберкульозу, є суспільством із високою ймовірністю появи захворювань на туберкульоз. Мета розробки Міжнародних стандартів, що регулюють надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз, - намагання зменшити ймовірність появи захворювання окремої людини і суспільства в цілому шляхом надання високоякісної медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз, і пацієнтам із підозрою на туберкульоз.

Стандарти повинні розглядатися разом із двома іншими важливими документами.

По-перше, Правила для пацієнта, який знаходиться в контакті із хворими на туберкульоз, що визначають права і обов’язки пацієнтів.

По-друге, Міжнародна Рада медсестер розробила декілька стандартів: “туберкульоз / мультирезистентний туберкульоз”, Стандарти, що регулюють діяльність медсестер, визначають роль і обов’язки медсестер при наданні медичної допомоги і контролі туберкульозу.

Існує багато інструкцій і рекомендацій, що регулюють різні аспекти надання медичної допомоги пацієнтам, хворим на туберкульоз.

Однак, існуючі документи не представляють стандарти, що визначають відповідний рівень надання медичної допомоги, що б забезпечив оцінку відповідності медичної допомоги самими пацієнтами, суспільством і державними органами охорони здоров’я.

5. Надання підтримки пацієнтам і залучення громадськості.