Ультразвукова діагностика пухлини

Застосування ультразвуку в діагностиці пухлин займає дуже важливу нішу. УЗД застосовується в усіх галузях медицини і в усіх ділянках людського тіла. Метод базується на здатності ультразву­кових хвиль відбиватися на межі різних середовищ, що мають від­мінну акустичну щільність.

В ультразвуковій діагностиці застосовують звукові коливання різної потужності з частотою коливання від 2 до 15 МГц або вище. Метод ультразвукового дослідження (УЗД) є нешкідливим для організму пацієнта, що доказано даними Комітету з вивчення біо- ефектів Американського інституту ультразвуку в медицині (1978). Це дуже важлива перевага УЗД перед іншими променевими до­слідженнями (рентгенівскими, радіоізотопними), бо дозволяє в разі потреби повторне обстеження пацієнтів, не боячись тривалості дослідження чи часу інтервалу між дослідженнями. Застосування двомірного ультразвукового сканування (поєднання А і В режимів) дозволяє візуалізувати пухлиноподібні утвори в різних площинах, виявляти їхню структуру, розміри, об'єм і стосунок до сусідніх ор­ганів. З допомогою УЗД досліджують щитоподібну і молочну за­лози, печінку, жовчевий міхур, підшлункову залозу, нирки і над- нирники, селезінку, заочеревинні і внутрішньочеревинні пухлини, органи малого таза, м'які тканини та ін.

УЗД зайняло достойне місце поряд із рентгенівським, радіонук­лідним і цитологічним дослідженнями, багато в дечому доповню­ючи їх.

До переваг методу відносимо високу дозвільну можливість ме­тоду, неагресивність, що допускає багатократно повторювати до­слідження, простота і дешевість дослідження, можливість обсте­ження в різних (не лише стандартних) зрізах тіла. Тому УЗД стало обов'язковим, стандартним методом дослідження, яке застосову­ється як один із перших методів в обстеженні хворих.

Але як і будь-який метод, УЗД має свої обмеження. З його допо­могою можна виявити структури тільки за умови, що їхні акустичні характеристики відрізняють їх від довколишніх тканин, а також що розмір об'єкта не менший за довжину хвилі, яка генерується апа­ратом.

Для дослідження органів, що розташовані поверхнево (грудні залози, щитоподібна залоза, м'які тканини, лімфатичні вузли і т. п.), застосовують датчики з частотою випромінювання від 5 до 15 МГц, а для дослідження внутрішніх органів, мозку, серця, органів черев­ної порожнини і таза — низькочастотні датчики (2—3,5 МГц). Тре­ба врахувати, що мінімальний розмір пухлинних вузлів, які можна виявити у внутрішніх органах, становить 2—3 мм, а у структурах, що лежать більш поверхнево, використовуючи відповідні датчики, вдається розрізнити навіть об'єкти розміром одної десятої частини міліметра.

Нові моделі апаратів дозволяють виявити у шкірі ураження окремих її шарів. Об'єктивні властивості ультразвукового випро­мінювання дозволили вживати ультрасонографію як важливий скринінговий метод. Пухлини таких органів, як щитоподібної за­лози, печінки, жовчовивідних протоків, нирок, простати, дозволя­ють виявити онкологічну патологію ще на доклінічному етапі і тому застосувати максимально ефективне лікування.

Зараз технічний пошук триває у напрямі мініатюризації датчи­ків, створення внутрішньопорожнинних аплікаторів (трансрек- тальних, інтравагінальних, інтраезофагальних, лапароскопічних і навіть внутрішньосудинних). Усе це обіцяє подальше зростання застосування УЗД у різних модифікаціях.

Рівночасно появляється вимога високого професіоналізму діа­гностів, що працюють у сфері УЗД. З рядів променевих діагностів виділяється новий фах, з усіма позитивними і негативними сто­ронами такої спеціалізації. До компетенції „ультразвуковика” до­дається ще застосування методу черезшкірних або черезорганних

пункційних процедур під керуванням ехолокації. Тут пересікаються інтереси променевого і морфологічного дослідження, що в резуль­таті дає нову якість.

На цьому нові технічні можливості ультрасонографії не обмежу­ються. Досить згадати метод доплерографії, який дозволяє вивча­ти потоки крові або інших рідин (контрастної речовини в судинах). Упроваджується в практику кольорове допплерівське контрасту­вання (КДК), яке документує напрямок руху крові стосовно дже­рела ультразвуку. Тримірна ехографія сконструйована шляхом об'єднання ультрасонографа і комп'ютера, що дозволяє отримати просторе представлення про досліджуваний предмет. Для успіш­ного застосування в онкологічній клініці ультрасонографії необхід­но враховувати всі зауваження, які зроблені нами в попередньому підпункті стосовно рентгенодіагностики, — це необхідність тісного контакту з клініцистами, урахування даних морфології, небезпека переоцінки або недооцінки даних УЗД. Ефективність і достовірність дослідження залежить від якості обладнання практичних навичок лікаря-діагноста і його загальнотеоретичних знань у галузі клініч­ної онкології, дотримання оптимальних умов технології проведен­ня УЗД і, що, мабуть, основне — досвіду спеціаліста в розташуванні ехограм.

8.