<<
>>

Діагностика еймеріозів і балантидіозу

Діагноз на еймеріоз і балантидіоз установлюють з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби, патолого-анатомічних змін і результатів лабораторного дослідження фекалій.

Указані хвороби диференціюють від гельмінтозів - аскарозу, езофагостомозу, трихурозу, стронгілоїдозу, а також балантидіозу, трепонемозу, трихомонозу, колібактеріозу, сальмонельозу.

Для лабораторної діагностики використовують:

1. Метод нативного мазка. Пробу фекалій кладуть на предметне скло і

перемішують з рівною кількістю теплого (37 °С) ізотонічного розчину

хлористого натрію. Досліджуваний матеріал накривають покривним склом. Мазок проглядають під малим збільшенням мікроскопу.

У позитивних випадках балантидіозу виявляють здебільшого вегетативні рухливі форми балантидій. Наявність поодиноких паразитів у клінічно здорових свиней благополучних господарств не може бути підставою для позитивного рішення щодо встановлення діагнозу на балантидіоз.

При одноразовому дослідженні матеріалу ооцисти еймерій можуть і не виявлятися через незакінчений ендогенний цикл розвитку, коли паразити назовні не виділяються. Кількість найпростіших, які потрапляють у навколишнє середовище, також може коливатися навіть протягом доби: повна їхня відсутність змінюється масовою появою. Таким чином, матеріал слід досліджувати кілька діб підряд (3-4) і не менше від 5-7 тварин.

2. Метод осадження. Пробу фекалій масою 5 г заливають будь-яким флотаційним розчином (1:10), перемішують, фільтрують та відстоюють упродовж 15 хвилин. Після цього надосадну рідину зливають, а осад переносять на предметне скло і досліджують під мікроскопом при малому збільшенні. Внаслідок того, що питома вага цист балантидій більша в порівнянні з флотаційним розчином, вони осаджуються. Цією методикою виявляють тільки іцистовані форми паразита (рис. 16).

Рис.

16. Дослідження фекалій методом послідовного промивання: а-е - послідовні стадії роботи.

3. Метод кількісного визначення балантидій в 1 г фекалій (за О.Ф. Манжосом та В.С. Сумцовим). Для дослідження готують центрифужні пробірки і наливають у них по 5 мл 2-5 % водного розчину формаліну. Фекалії (до 1 г) беруть безпосередньо з прямої кишки і поміщають у пробірку. Потім ретельно розмішують і закривають гумовим корком. Різниця між попереднім об’ємом (5 мл) і отриманим унаслідок внесення до фіксуючої рідини фекалій покаже кількість взятого для дослідження матеріалу. Перед дослідженням вміст пробірки ретельно збовтують. Мікропіпеткою (об’єм 0,1 мл) відбирають досліджувану суміш в кількості 0,02 мл і переносять на предметне скло. Зверху накривають покривним скельцем. Дослідження проводять під мікроскопом при малому збільшенні. Підраховують балантидій на усій поверхні розчавленої краплі. Кількість паразитів в 1 мл фекалій визначають за таблицею.

Наявність балантидій до 30 тисяч в 1 г фекалій є ознакою паразитоносійства. Інтенсивність інвазії від 30 до 50 тисяч свідчить про хронічний перебіг хвороби. Понад 50 тисяч паразитів в 1 г може спричинювати гострий перебіг хвороби, який супроводжується вираженим ентероколітом.

Таблиця.

Кількість балантидій в 1 г фекалій

bgcolor=white>16350
К-ть балантидій в краплі Кількість матеріалу взятого для дослідження, г
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 ... -¾L. - 0,8 0.9 1.0
1 2550 1300 882 675 550 464 404 362 327 300
2 5100 2600 1764 1350 1100 928 808 724 654 600
3 7650 3900 2646 2025 1650 1392 1212 1086 981 900
4 10200 5200 3528 2700 2200 1856 1616 1448 1308 1200
5 12750 6500 4410 3375 2750 2320 2020 1810 1635 1500
6 15300 7800 5292 4050 3300 2784 2424 2172 1962 1800
7 17850 9100 6174 4725 3850 3248 2828 2534 2289 2100
8 20400 10400 7056 5400 4400 3712 3232 2896 2616 2400
9 22950 11700 7938 6075 4950 4176 3636 3528 2943 2700
10 25500 13000 8820 6750 5500 4640 4040 3620 3270 3000
20 51000 26000 17640 13500 11000 9280 8080 7240 6540 6000
ЗО 76500 39000 26640 20250 16500 13920 12120 10860 9810 9000
40 102000 52000 35280 27000 22000 18560 16160 14480 13080 12000
50 127500 65000 44100 33750 27500 23200 20200 18100 15000
60 153000 78000 52920 40500 33000 27840 24240 21720 19620 18000
70 178500 91000 61740 47520 38500 32480 28280 25340 22890 21000
80 204000 104000 70560 54000 44000 37120 32320 28960 26160 24000
90 229500 117000 79380 60750 49500 41760 36360 32580 29400 27000
100 255000 130000 88200 67500 55000 46400 40400 36200 32700 30000
200 510000 260000 176400 135000 110000 92800 80800 72400 65400 60000

Патологоанатомічна діагностика еймеріозу свиней. При підозрі на еймеріози основні патзміни спостерігаються у кишках, слизова оболонка яких катарально-геморагічно запалена, потовщена, з крововиливами.

Для підтвердження діагнозу за допомогою скальпеля або предметного скла беруть зскрібок зі слизової оболонки, кладуть на предметне скло, накривають покривним скельцем і досліджують без фарбування під мікроскопом з метою виявлення ооцист.

7.3.

<< | >>
Источник: Довгій Ю.Ю., Фещенко Д.В.. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ до проведення лабораторних занять на тему: “Протозойні хвороби свиней” для студентів 4 і 5 курсів з фаху “Ветеринарна медицина”. Житомир - 2010. 2010

Еще по теме Діагностика еймеріозів і балантидіозу:

  1. Глава 7. Діагностика та диференціальна діагностика
  2. Епідеміологічна діагностика
  3. Діагностика піроплазмідозів
  4. Ятрогенії, пов’язані з діагностикою захворювань
  5. 55. Діагностика самосвідомості.
  6. Діагностика дисплазій
  7. Діагностика трихомонозу
  8. Діагностика саркоцистозу
  9. ТЕМА № 19 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.
  10. 56. Діагностика самоставлення особистості.
  11. 57. Діагностика рис особистості.
  12. Ультразвукова діагностика пухлини
  13. Діагностика радіаційних уражень
  14. Діагностика амебної дизентерії
  15. Клінічна і інструментальна діагностика. Морфологічні зміни при підшкірних розривах ахіллова сухожилка.
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -