ТЕМА № 19 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.
1.
2. Сифіліс спричинюється:
1) Синьогнійною паличкою;
2) Стрептококом;
3) Стафілококом;
4) Кишковою паличкою;
5) Блідою трепонемою.*
3. Основні ознаки сифілісу:
1) М'який шанкер;
2) Твердий шанкер;*
3) Поліаденіт;*
4) Регіонарний лімфаденіт;*
5) Негативні серологічні реакції;
6) Позитивні серологічні реакції;*
7) Сифіліди.*
4.
Найнадійнішим методом діагностики третинного сифілісу є:1) Дослідження матеріалу, узятого з дна виразки;
2) Дослідження спинномозкової рідини;
3) Дослідження крові (реакція Вассерманна);
4) Реакція іммобілізації блідих трепонем;*
5) Осадові реакції.
5. Найбільш специфічним серологічним тестом на сифіліс є:
1) Реакція імунофлюоресценції;
2) Реакція іммобілізації блідих трепонем;*
3) Реакція Вассермана з трепонемним антигеном;
4) Реакція Вассермана з кардіоліпіновим антигеном;
5) Мікрореакція.
6. Кого слід обстежити (серологічне дослідження крові) за підозри на природжений сифіліс:
1) Батька;
2) Мати;*
3) Дитину;*
4) Братів і сестер дитини;
5) Родичів матері;
6) Родичів батька.
7. Вкажіть кратність і терміни обстеження вагітних на сифіліс (реакція Вассерманна):
1) Не менше ніж 2 рази в першу та другу половину вагітності;*
2) Через кожні 2 міс.;
3) Одноразове дослідження крові перед пологами;*
4) Одноразове дослідження крові в II триместрі вагітності.
8. На прийом з’явилася жінка 22 років із скаргами на виникнення виразки на великій статевій губі. Суб’єктивні відчуття відсутні. В анамнезі – місяць тому був статевий контакт з малознайомим чоловіком. Яке дослідження необхідно зробити в першу чергу для встановлення діагнозу?
1) Обстеження на бліду трепонему;*
2) Обстеження на гонококи;
3) Обстеження на трихомонади;
4) Обстеження на гриби;
5) Обстеження на хламідії.
9. Серологічне обстеження вагітних у першій та другій половині вагітності проводять:
1) У шкірно-венерологічному диспансері;
2) У пологовому відділенні;*
3) У гінекологічному відділенні;
4) У жіночій консультації;*
5) У фельдшерсько-акушерському пункті.
10. Після контакту з хворим на сифіліс реакція Вассермана стає позитивною через:
1) 1 тиждень;
2) 2 тижні;
3) 4-5 тижнів;
4) 6-8 тижнів;*
5) 9-10 тижнів.
11. Після появи твердого шанкеру реакція Вассермана стає позитивною через:
1) 1 тиждень;
2) 2 тижні;
3) 3-4 тижні;*
4) 5-6 тижнів;
5) 8-9 тижнів.
12. Які серологічні реакції можуть бути позитивними у разі первинного серонегативного сифілісу?
1) РІФ;*
2) РВ;
3) РІФ, РІБТ;
4) РІБТ;
5) КСР.
13. Яке дослідження застосовується в повсякденній практиці для виявлення блідої трепонеми?
1) Культивування на живильних середовищах;
2) Забарвлення по Романовському-Гімзе;
3) Забарвлення метиленовим синім;
4) Дослідження нативних препаратів у темному полі зору мікроскопу;*
5) Сріблення по Морозову.
14. Після зараження на сифіліс, зазвичай, реакція Вассермана стає позитивною через:
1) 3-4 тижні;
2) 6-8 тижнів;*
3) 9-12 тижнів;
4) 3-4 місяці;
5) 2-4 роки.
15. Які фізіологічні секрети та екскрети можуть бути заразні при сифілісі?
1) Слина;*
2) Піт;
3) Сеча;
4) Молоко;*
5) Сперма.*
16. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при первинному серопозитивному сифілісу?
1) Експрес- метод;*
2) РІФ;*
3) РВ;*
4) РІБТ;
5) КСР.*
17. Які серологічні реакції можуть бути позитивними при вторинному рецидивному сифілісі?
1) Експрес-метод;*
2) РІФ;*
3) Реакція Вассермана з кардіоліпіновим антигеном;*
4) РІБТ;*
5) Реакція Вассермана з трепонемним антигеном.*
18. Для постановки діагнозу первинного серопозитивного сифілісу поряд із клінікою необхідні позитивні результати наступних реакцій:
1) РІФ;
2) РІБТ;
3) Мікрореакції;
4) Вассермана.*
19. Які серологічні реакції будуть позитивними у разі вторинного свіжого сифілісу:
1) Експрес-метод;*
2) РІФ;*
3) РВ;*
4) РІФ, РІБТ;*
5) Негативні всі реакції.
20. Діагноз сифілісу завжди базується на слідуючих ознаках:
1) Наявності клінічних проявів;
2) Даних анамнезу;
3) Даних лабораторних досліджень;
4) Всі ствердження вірні.*
21.
До лабораторних методів діагностики сифілісу відносять:1) Виявлення збудника хвороби у висипних елементах;
2) Серодіагностика сифілісу;
3) Реакція мікропреципітації;
4) Реакція імунофлюоресценції;
5) Реакція імобілізації блідих трепонем;
6) Все перераховане вірно.*
22. Для експрес - діагностики сифілісу використовують таку реакцію:
1) РВ;
2) РМП;*
3) РІФ;
4) РІБТ.
23. Реакція іммобілізації блідих трепонем ставиться з метою:
1) Підтвердження діагнозу первинного сифілісу;
2) Підтвердження діагнозу вторинного свіжого сифілісу;
3) Підтвердження діагнозу прихованого сифілісу;*
4) Контролю за лікуванням;
5) Вирішення питання про зняття хворого з обліку.
24. Критеріями виліковності вважають:
1) Якість проведеного лікування;
2) Дані клінічного обстеження (шкіра, слизові оболонки, внутрішні органи, нервова система, органи чуття);
3) Дані лабораторного дослідження (КСР, РІФ, РІБТ);
4) Все перераховане вірно.*
25. Реакція Вассермана базується на основі:
1) Гемолізу;*
2) Жовто-зеленого світіння блідих трепонем;
3) Розпізнавання хибнопозитивних результатів стандартних серологічних реакцій.
26. Основними із специфічних протисифілітичних засобів нині є всі із перерахованих, окрім:
1) Пеніцилін;
2) Біцилін;
3) Ретарпен;
4) Екстенцилін;
5) Тетрациклін.*
27. До неспецифічних засобів, для лікування сифілісу належать:
1) Імунні препарати (тимоген, тималін, лаферон, метилурацил);*
2) Стимулюючі засоби (пірогенал, алое, ФіБС, плазмол, екстракт плаценти тощо);*
3) Вітамінотерапія;*
4) Препарати резерву.
28. Для лабораторного дослідження можуть бути взяті виділення із:
1) Висипних елементів;*
2) Пунктату лімфовузлів;*
3) Сироватки крові; *
4) Спинномозкової рідини;*
5) Лусочки з папульозних сифілідів.
29. Критерії виліковності сифілісу:
1) Усі хворі після лікування підлягають диспансерному нагляду;*
2) Щоквартально протягом перших двох років;*
3) 1 раз у 6 міс.
протягом третього року нагляду хворим проводиться клініко-серологічне обстеження, після чого їх знімають з обліку;*4) Протягом 3 років;*
5) Протягом 5 років.
30. Основними препаратами для лікування хворих сифілісом є:
1) Препарати пеніциліну;*
2) Препарати тетрацикліну;
3) Препарати еритроміцину;
4) Макроліди.
31. Для сифілісу прихованого раннього при різко позитивній реакції Вассермана характерним є:
1) Низький титр реагинів;
2) Високий титр реагинів;*
3) Титр реагинів значення не має.
32. До побічних явищ при лікуванні сифілісу пеніциліном відносяться всі перераховані, крім:
1) Анафілактичного шоку;
2) Токсидермії;
3) Кропивниці;
4) Кандидозу;
5) Алопеції.*
33. У хворого підозрюється сифіліс вторинний рецидивний. КСР слабко позитивні. Необхідно використовувати наступні реакції:
1) Реакцію Колмера;
2) Реакцію імунофлюоресценції;
3) Реакцію іммобілізації блідих трепонем;*
4) Мікрореакцію;
5) Реакцію Вассермана з кардіоліпіновим антигеном.
34. Хворим гонореєю з невиявленим джерелом зараження, але таким, що мають постійне місце проживання й роботу:
1) Превентивне протисифілітичне лікування проводиться;
2) Превентивне протисифілітичне лікування не проводиться;
3) Клініко-серологічний контроль здійснюється протягом 3 місяців;*
4) Клініко-серологічний контроль здійснюється протягом 6 місяців;
5) Вірно 2) і 3).
Еще по теме ТЕМА № 19 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.:
- Тема лекції: ПОНЯТТЯ ПРО ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ТА ОСНОВИ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ
- 1.4. Класифікація інфекційних хвороб
- ТЕМА № 8 Кератомікози. Кандидози. Клініка. Лікування. Профілактика. Класифікація мікозів. Лабораторна діагностика мікозів.
- ТЕМА № 9 Дерматофітії Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- ТЕМА № 15 Методика обстеження венеричного хворого. Збудник сифілісу. Шляхи передачі інфекції. Патогенез. Експериментальний сифіліс. Класифікація.
- ТЕМА № 19 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.
- ТЕМА № 20 Гонорея та негонорейні уретрити у чоловіків. Принципи терапії та профілактики.
- ДОДАТОК 1 ЗАКОН УКРАЇНИ ОСНОВИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я
- Контроль діяльності лабораторної служби
- СИФІЛІС
- Тема III ЗАХВОРЮВАННЯ ПОВІК, СЛІЗНИХ ОРГАНІВ ТА ОРБІТИ
- Тема V ЗАХВОРЮВАННЯ РОГІВКИ ТА СКЛЕРИ
- Тема VIII ЗАХВОРЮВАННЯ СІТКІВКИ ТА ЗОРОВОГО НЕРВА
- Тема X КОСООКІСТЬ
- ЗАХВОРЮВАННЯ ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНОІ СИСТЕМИ ТА НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ У ДІТЕЙ
- ХРОНІЧНІ БРОНХОЛЕГЕНЕВІ ЗАХВОРЮВАННЯ