Дезорганізована система надання послуг зі знеболення в Україні
Відсутність лікувальних закладів з ліцензіями у сільській місцевості означає, що пацієнти або їх родичі змушені долати великі відстані для отримання сильнодіючих знеболювальних за рецептами, часто по поганим дорогам та за допомогою нерегулярного громадського транспорту.
Ця складна ситуація ще більше ускладнюється завдяки українській системі надання допомоги зі знеболення, яка не дозволяє закладам охорони здоров'я забезпечувати пацієнтів та членів їхніх родин запасом ін'єкційного морфіну для використання вдома.Зазвичай, лікарі не виписують рецептів на отримання сильнодіючих опіоїдних знеболювальних пацієнтами в аптеках. Замість цього, пацієнти отримують морфін із запасу лікарні. Маючи ту перевагу, що пацієнти не змушені платити за препарати, водночас процедури обігу наркотичних засобів в Україні вимагають, аби самі медичні працівники безпосередньо вводили ін'єкційні форми пацієнтам, використовуючи запас знеболювальних лікарні.[56]
Іншими словами, лікувальним закладам не дозволяється видавати препарати пацієнтам або членам їх родин на руки для самостійного застосування вдома. Замість цього, передбачається, що медичні працівники мають відвідувати пацієнтів вдома для введення кожної окремої призначеної дози ін'єкційного морфіну - часто декілька разів на день. Правила ж дозволяють самостійне вживання пероральних форм опіоїдних знеболювальних, але наявності вони відсутні в Україні через відсутність спроб Уряду запровадити їх використання у державній системі охорони здоров'я.
Така система призначення та використання є найбільшим бар'єром у запровадженні лікування болю на основі доказової медицини в українських містах та, почасти, в сільській місцевості вона спричиняє перешкоди, які просто неможливо подолати. У сільських лікувальних закладах в Україні, просто немає коштів для поїздок персоналу до центральних районних лікарень аби отримати там сильнодіючі опіоїдні знеболювальні, та, згодом, відвідувати пацієнтів вдома декілька разів на день.
Як наслідок, багато пацієнтів опиняються в ситуації, коли вони не мають можливості отримати знеболювальні препарати, яких вони потребують. Деякі пацієнти можуть отримувати знеболювальні один чи два рази на день. Й тільки дуже невелика частка тих, хто мешкає в районах, де лікарі схильні ігнорувати державні інструкції - мають шанс отримати справді ефективне знеболення.У кожному з п’яти районів, які ми відвідали протягом проведення дослідження, ми з’ясували, що лікарі намагалися забезпечити пацієнтів сильнодіючими знеболювальними. їхні підходи (Таблиця 2) були різноманітними: починаючи від ненадання сильних опіоїдних знеболювальних пацієнтам за межами районних центрів до спроб якимось чином допомогти їм. Але навіть за найкращим сценарієм, залишалися суттєві та непотрібні перешкоди на шляху надання знеболення на засадах доказової медицини. У кожному районі лікарі та медичні сестри відкрито визнавали, що багато пацієнтів, особливо ті, які живуть поза межами райцентрів, не отримують допомоги, якої вони потребують.
Організаційна схема системи охорони здоров'я України
Таблиця 2
| Райони | Підхід до надання послуг зі знеболення |
| Райони 1, 2, 5, 6 | Медсестри з центральної районної лікарні відповідають за здійснення ін’єкцій знеболювальних препаратів протягом дня пацієнтам, які мешкають у райцентрі; швидкі здійснюють ін’єкції у вечірній час. Медсестри та фельдшери з місцевих закладів охорони здоров’я відповідають за надання знеболення для пацієнтів, які мешкають поза межами райцентру. [57] Вони змушені їздити до центральної районної лікарні кожен день аби забрати добовий запас препаратів для власних пацієнтів, а потім відвідувати пацієнтів вдома для кожної окремої ін’єкції. Швидка допомога не надає знеболення за межами районного центру. |
| Район з | Бригади швидкої відповідають за надання сильнодіючих знеболювальних усім пацієнтам, незалежно від того, де вони живуть та у будь-який час. |
| Район 4 | Медичні працівники забезпечують пацієнтів або членів їхніх родин триденним запасом морфіну та дозволяють їм вживати ліки самостійно - у порушення українських процедур обігу наркотичних засобів. Кожні три доби в обмін на використані ампули, пацієнти отримують препарати на наступні три доби. Медсестрам та фельдшерам у місцевих амбулаторіях та ФАПах надано вказівки перевіряти пацієнтів на регулярній основі для забезпечення належного порядку використання препаратів та досягнення потрібного рівня знеболення. |
У районах і, 2 , а також 5 та 6 пацієнти, які живуть поза межами районного центру часто не мають доступу до сильнодіючих опіоїдних знеболювальних. Онколог у районі 2 висловив власне незадоволення системою наступним чином:
Призначення не є проблемою; проблема у доставці препаратів. Якщо це можливо, ін’єкції робляться щоденно. Якщо це близько, медсестра може приїздити щодня забирати морфін. Вони можуть приїздити автомобілем амбулаторії або ФАПу та повертати порожні ампули наступного дня. Але не у всіх амбулаторій або ФАПів є автомобілі, або у них немає грошей на бензин ... Якщо люди живуть далеко, дійсність є такою, що ми обходимося
трамадолом [слабкий опіоїд] та дімедролом [антигістамінне]. Ми намагаємося робити все можливе. Це трагедія для наших пацієнтів. Я дивлюся на них, хочу щось для них зробити, але не можу.[58]
Еще по теме Дезорганізована система надання послуг зі знеболення в Україні:
- Забезпечення якості послуг зі знеболення: проблема в усій Україні
- Поняття та елементи механізму адміністративно-правового регулювання надання медичних послуг в Україні
- Удосконалення адміністративного законодавства у сфері надання медичних послуг в Україні
- Порівняння практик знеболення в Україні з Принципами ВООЗ
- Стандарти надання медичних послуг
- Умови та порядок надання медичних послуг у державних (комунальних) лікарнях.
- Принципи надання медичних послуг
- Організація та порядок надання послуг у закладах охорони здоров’я
- Форми і методи адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо адміністративно-правового регулювання надання медичних послуг
- Актуальність надання паліативної допомоги в Україні.
- Основні проблеми надання паліативної допомоги в Україні.
- Деякі адміністративні процедури та адміністративна відповідальність у сфері надання медичних послуг