Завдання валеології :
При відсутності справжнього валеологічного знання і досвіду може скластися невірне розуміння свого здоров'я, що призводить або до фанатизму стосовно його зміцнення здоров'я, або до страхів стосовно його формування й збереження і, як наслідок, - створення міфів про природу і лікування захворювань.
Слід назвати декілька прізвищ видатних людей, яких до певної міри можна назвати вітчизняними валеологами.
Це перш за все Григорій Савич Скоровода. Особливість же його подвижництва полягала в тому, що він прагнув збудити “мислячу силу” в свого народу, підняти в людині все краще, закладене у неї природою і Богом, і розвивати, долучаючи до цінностей вищих і вічних.
Володимира Івановича Вернадського з його вченням про ноосферу, сферу куди проникає людський розум, теж можна до певної міри вважати вітчизняним валеологом. «Людина нерозривно зв’язана в єдине ціле з життям всіх живих організмів, існуючих або з тими, які коли-небудь існували», — таким було світосприйняття Вернадського. Він усвідомлював, відчував і матеріальну, і духовну спорідненість з усіма проявами життя й розуму не тільки на Землі, але й в Космосі. Мозаїка людської культури має єдину природну основу — біосферу, ділянку життя, а друга — невидима, але так само необхідна — свідомість людини, мікрокосмос особистості
Видатні педагоги, священики, філософи, митці, науковці і також медики працювали і творили на ниві збереженні здоров’я в його різних аспектах, як на індивідуальному так суспільному, популяційному рівні. Валеологом можна назвати знаменитого кардіохірурга Миколу Михайлович Амосова, ім’я якого носить Київський інститут серцево-судинної хірургії.
Ось як він сформував свої валеологічні принципи: У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а тільки сама людина. Не покладайте надій на медицину. Вона чудово лікує багато хвороб, але не здатна зробити людину здоровою. Поки що вона навіть не може навчити людину, як стати здоровою. І навіть більше: бійтеся попасти в полон до лікарів! Іноді вони схильні перебільшувати людські слабості й могутність своєї науки, створюючи в людей уявні хвороби й видаючи векселя, які не в змозі оплатити. Щоб стати здоровим, потрібно докласти власні зусилля, постійні й значні. Їх нічим замінити. Людина, на щастя, така довершена, що майже завжди їй можна повернути здоров’я. Тільки необхідні для цього зусилля, на жаль, зростають в міру старіння й поглиблення хвороб. Величина будь-яких зусиль визначається стимулами, стимули – значенням мети, часом і можливістю її досягти. Дуже шкода, але ще й характером! На жаль, здоров’я, як важлива мета, постає перед людиною, коли смерть стає близькою реальністю. Однак слабовольну людину навіть смерть не може надовго налякати. Для здоров’я однаково потрібні чотири умови: фізичне навантаження, обмеження в харчуванні, загартування, час і уміння відпочивати. І ще п’яте – щасливе життя! На жаль, без перших чотирьох умов воно не забезпечить здоров’я. Але якщо немає щастя в житті, то де знайти стимули для зусиль, щоб напружуватися й голодувати? Що вдієш! Природа милосердна: вистачить 20-30 хвилин фізкультури щодня, але такої, щоб виснажитися, спітніти і щоб пульс удвічі зріс. Якщо цей час подвоїти, то взагалі буде чудово. Треба обмежити себе в харчуванні. Підтримуйте вагу як мінімум — ріст (в см) мінус 100. Уміти розслабитись – наука, але до неї потрібен ще й характер. Коли б він був! Про щасливе життя. Кажуть, що здоров’я – щастя вже саме по собі. Це неправильно: до здоров’я дуже легко звикнути й вже не помічати його. Однак воно допомагає здобути щастя в сім’ї і на роботі. Допомагає, але не визначає. Правда, хвороба – то вже точно нещастя.Термін «валеологія» введено в науковий обіг радянським вченим, доктором медичних наук, професором, членом Академії технологічних наук України Ізраїлем Брехманом. Основоположником валеології в Україні та засновником кафедри спортивної медицини і санології (медичної валеології) Київської національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика є професор Апанасенком Геннадій Леонідович. Геннадій Леонідович вважає, що в 21 сторіччі валеологія стане пріоритетною наукою.
Еще по теме Завдання валеології ::
- Об'єктом валеології є
- Лекція з Валеології, 2016
- Предмет, мета та завдання курсу методики викладання психології.
- 1. Предмет та завдання психології особистості.
- Тестові завдання для самоконтролю:
- Завдання методики викладання як фахової дисципліни
- Інформаційні технології: мета, сутність, завдання
- Приклади тестових завдань та ситуаційних задач:
- Мета, завдання та зміст виховання студентської молоді.
- Основні завдання експериментальної психології на сучасному етапі.
- Психологія ВШ як галузь психологічної науки, її предмет, основні категорії та завдання.
- Методологічні аспекти викладання історії психології (мета, завдання, принципи).
- Предмет, мета та завдання методики викладання загальної психології. Змістові пріоритети у викладанні загальної психології.
- ТЕМА № 14 Пухирчаті дерматози. Багатоформна ексудативна еритема. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування.Базові тестові завдання кафедри.
- Предмет, мета та завдання методики викладання педагогічної психології. Змістові пріоритети у викладанні педагогічної психології.
- Предмет, мета та завдання методики викладання вікової психології. Змістові пріоритети у викладанні вікової психології.
- Предмет, мета та завдання методики викладання історії психології. Змістові пріоритети у викладанні історії психології.
- Тема лекції №1 : Валеологія - наука про здоров'я