Об'єктом валеології є

здорова людина й людина у так званому «третьому» стані, тобто

стані передхвороби. Основна ознака передхвороби - можливість розвитку патологічного

процесу поза дією зовнішніх чинників внаслідок зниження адаптаційних резервів здоров'я.

Використання валеологічних технологій для виявлення людей з низьким рівнем здоров'я,

застосування методів оздоровлення і, як наслідок, виведення їх за межі «третього стану»

можна розглядати як ідеальний варіант первинної профілактики хвороб, тобто запобіганню появі хвороби.

Валеологічні технології можуть бути застосовані й до хворої людини. Використання

засобів оздоровлення, які сприяють розширенню резервів фізіологічних функцій,

відновленню здатності до саморегуляції і самовідтворення, може компенсувати наслідки

«надлому» і навіть розірвати «порочне коло», по якому йде поширення патологічного процесу. Тобто валеологічні технології можна використовувати також для вторинної профілактики. Якщо первинна профілактика – це попередження виникнення хвороби, то вторинна профілактика – це попередження виникнення ускладнень при наявності певної хвороби. Вторинна профілактика як правило потребує медикаментозного лікування, при хронічних хворобах досить часто пожиттєвого прийому ліків.

Методологічні основи валеології ґрунтуються на наступних принципах.

1. Валеологія розглядає здоров'я людини як самостійну соціально-медичну категорію, яка може бути охарактеризована кількісними і якісними показниками. Валеологічні проблеми здоров'я полягають у його формуванні, збереженні і зміцненні.

2. Між здоров'ям і хворобою існують перехідні стани. При цьому здоров'я розглядається як більш загальна категорія порівняно з передхворобою.

Передхвороба («третій стан») і хвороба - це варіанти здоров'я, коли рівень його низький або мають місце певні його дефекти.

3. Валеологічний підхід до людини і її здоров'я інтегративний (системний), холістичний (від лат.

Валеологію варто відрізняти від гігієни. Предмет валеології - індивідуальне здоров'я, його механізми і можливості управління ними. Предмет гігієни - закономірності впливу факторів зовнішнього середовища (природних і соціальних) на здоров'я людей.

Спочатку потрібно визначитись з поняттям здоров’я. За визначенням ВООЗ Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань та фізичних вад.

Здоров’я – це функціональний стан організму людини, який забезпечує тривалість життя, фізичну та розумову працездатність, достатньо високий рівень самопочуття, а також відтворення здорового потомства. Здоров’я – це норма, хвороба – це патологія (від грецького патос – біль, стаждання) .

Стан здоров'я не є чимось статичним. Це динамічний процес, а, отже, стан здоров'я може покращуватись або погіршуватись. Кожна людина являє собою відкриту динамічну систему, тому існує широкий діапазон поняття «здоров'я» — від абсолютного здоров'я до граничних із хворобою станів. При хворобі теж мусить бути певний рівень здоров’я, щоб видужати.

Це були короткі визначення, що таке здоров’я, але сучасне розуміння категорії здоров’я більш ширше, і воно має такі складові:

Фізична складова здоров’я: це фізичний стан людини та її фізичний розвиток. Здоров’я людини визначають за такими показниками її фізичного стану: пульс, частота дихання, температура тіла, колір шкіри та слизових оболонок, регулярність фізіологічних відправлень. Важливою характеристикою є також спроможність людини ефективно виконувати якусь дію - рухатися, працювати. Беруть до уваги ступень фізичного розвитку: відповідність зросту і маси тіла віковим нормам, пропорційність частин тіла. Усі ці показники разом зі спеціальним дослідженнями (кардіограма, рентгенологічні обстеження, аналізи та інше) дають можливість оцінити стан фізичного здоров’я людини.

Соціальна складова здоров’я - взаємодія людини з соціальним середовищем.

Психічна складова здоров’я - визначає розвиток психіки людини, що забезпечує її пристосування в соціальному середовищі, душевне благополуччя. Психічні процеси у здорової людини реалізуються через різноманітні почуття, емоційні стани. Пізнання навколишнього світу відбувається за допомогою відчуттів, уваги, пам’яті, мислення, мови.

Умовою психічного здоров’я є розвиток різноманітних емоцій та почуттів, уміння контролювати і керувати ними. Основні характеристики психологічного параметру особистості: творчі досягнення, цілісність, інтегрованість його особистості, самостійність, повна самобутність, ясне сприйняття реальності, спроможність реалізувати актуальні потреби, установок на повноцінне життя, емоційне благополуччя, ефективна взаємодія з соціумом.

Духовна складова здоров’я збирає все найкраще в людині, яка усе життя прагне до духовного розвитку і самовдосконалення. Розкривається вона через поєднання: Бачення прекрасного у довкіллі і в самій собі (естетизм) Виробленні певних правил поведінки, щодо навколишнього світу як за законами суспільства, так і за внутрішнім моральним кодексом (етичність) Розуміння сутності навколишнього світу, місці людини в природі і суспільстві, її життєвих цінностей, вибору способу власного життя, відповідальності за здоров’я і життя своє та інших людей (філософське світобачення) Набуття властивості вірити і вибору того, у що віриш (релігійний світогляд)

Кожна складова здоров’я багатогранна, непроста. Але лише органічним поєднанням цих компонентів формується і розвивається здоров’я людини.

Таким чином, здоров'я це категорія не тільки медико-біологічна, а й соціальна та духовна.

Біологічна сутність здоров'я полягає в здатності біосистеми «Людина» 1) до самоорганізації - самовідновлення, саморегуляції, самовідтворення, компенсації і 2) до саморозвитку.

Як взаємопов’язані між собою складові здоров’я?

Здоров’я фізичне не може повною мірою визначити або вплинути на здоров’я психічне, соціальне, духовне. Скоріше все навпаки. Людина, яка прагне зрозуміти своє місце у світі, бачить себе не центром всесвіту, а його часткою, хоча й дуже унікальною, дотримується його законів - здорова духовно. Духовне здоров’я призводить до зцілення душевного. Така людина здатна контролювати свої емоції, поведінку, не ,, засмічувати ’’ простір негативними думками і багато чого іншого

Отже, оздоровлення, очищення духовне призводить до оздоровлення психічного (душевного), результатом чого є оздоровлення фізичне. Тому, можна стверджувати: ,,Здоров’я духу - шлях до здоров’я тіла ”. За радянські часи, коли марксистко - ленінський матеріалізм був панівною ідеологією, нам говорили навпаки «В здоровому тілі – здоровий дух»

Виділяють наступні 9 ступенів (рівнів) здоров’я від абсолютного до клінічної смерті: Досконале здоров'я, відмінний настрій, сильний імунітет. Здоровий, але присутні незначні вади, що практично не заважають життєдіяльності і не мають потреби в лікуванні. Наприклад — шрами, пломби. Нормальний стан. Здоровий, але присутні захворювання що не розвиваються, що іноді можуть обмежити життєдіяльність, підвищувати втомлюваність. Наприклад: короткозорість і далекозорість, лупа, плоскостопість, сутулість. Рекомендується лікувати по можливості. Здоровий, але поганий настрій, стрес, ослаблення імунітету. Рекомендується швидше перейти в нормальний стан. Хворий. Наявність легкого захворювання, що піддається лікуванню. Немає загрози життю. Необхідно швидке лікування або припинення розвитку захворювання. Наприклад: застуда, нежить (риніт), грип, викривлення хребта. Хронічне захворювання або інвалідність. Травма. Тимчасова втрата деякої здатності. Можлива загроза здоров'ю. Наприклад, забите місце, поріз, вивих, опік, відмороження, шок, втрата свідомості. Необхідна перша медична допомога. Майже кожна людина повинна вміти робити першу медичну допомогу. Легкі травми можна цілком вилікувати. Важка травма може привести до ампутації органу (гангрена). Загроза життю. Наприклад: важке поранення, температура тіла вище 42°C, утрата крові, зупинка серця, дихання. Необхідна термінова інтенсивна перша медична допомога. Клінічна смерть. Припинення дихання або кровообігу. Реанімація можлива протягом 5 хвилин. Біологічна смерть. Кожна людина повинна дбати про своє здоров'я в першу чергу сама. Краще запобігти захворюванню, ніж лікуватися. Як говорить народна мудрість: честь і здоров’я бережи змолоду. Першим важливим елементом піклування про здоров'я є оцінка самопочуття.