Вміст електролітів у сироватцікрові хворих в залежності від тривалості захворювання та величини запального процесу в легенях

У роботі вперше вивчались окремі показники електролітного обміну - калію, натрію і кальцію у сироватці крові хворих на ГП в ранні, середні та пізні періоди захворювання та в залежності від величини запального процесу в легенях через те, що електроліти як відомо з літературних джерел приймають активну участь в алергічних, запальних процесах, при гіпоксії (Горицкий В.М., Регеда М.С., 1996; Маянский Д.Н., 1992; Регеда М.С., 1996).

Так калій має здатність накопичуватися у місцях, де відбувається пошкодження тканин різними патологічними процесами. Високий вміст іонів кальцію блокує натрієво-калієву помпу, який може знову вступити в дію у випадку усунення надлишку кальцію (Капитаненко А.М., Дочкин И.И., 1985; Куцик Л.Б., 1985).

Результати наших досліджень показані в таблицях 10-11.

Дослідження вмісту калію у сироватці крові (таблиця 10) хворих у ранні (до 1 доби) та середні (4-5 діб) періоди захворювання показало, що цей електроліт не зазнав суттєвих змін. Зазначений тест був недостовірним. Проводячи подальше його визначення у пізні терміни захворювання (8-10 діб) дало можливість встановити , що рівень калію знизився на 43,1 % в порівнянні з контрольними величинами. Ці результати свідчить про наявність гіпокаліємії. Цей стан досить важко пояснити через те, що причин зниження рівня калію у крові є дуже багато.

Таблиця 10

Рівень електролітів (калію, натрію та кальцію) у крові хворих на ГП в залежності від тривалості захворювання (M±m, ммоль/л).

Примітка * - Р >0,05 порівняно з контролем.

Гіпокаліємія виникає при недостатньому потраплянні калію з їжею, підсиленому виділенні його з сечею, гіперфункції кіркової речовини наднирників і передньої долі гіпофіза, первинному і вторинному

альдостеронізмі, підсиленій секреції антидіуретичного гормону, діабетичному ацидозі, респіраторному алкалозі, парентеральному введенні гормону, діабетичному ацидозі, респіраторному алкалозі, парентеральному введенні великої кількості рідини, що не містить калію, лікуванні гентаміцином, передозування АКТГ, препаратів кіркової речовини наднирників, салуретиків.

Ми вважаємо, що гіпокаліємія зумовлена (в умовах гіпоксії) підвищенням мінералокортикоїдної функції кіркової речовини наднирників, гіперсекрецією альдостерону.

Визначення наступного електроліту - натрію (таблиця 10) у сироватці крові хворих у ранні періоди (до 1 доби) захворювання показало, що цей показник не змінювався, залишився на рівні контролю. На відміну від цього досліджуваний тест почав підвищуватись у другій та третій групі хворих з середніми (4-5 доби) та пізніми термінами (на 8-10 доби) захворювання на 10,5% і 21,4% в порівнянні з контрольними величинами, що свідчить про розвиток гіпернатріємії, яка на нашу думку пов’язана з порушенням мінералокортикоїдні функції кори наднирників, гіперсекрецією альдостерону.

Аналогічні до наших даних одержали раніше Е.М.Нейко, Б.Ю.Шпак (1990) при гострій пневмонії в період вираженої клінічної картини захворювання, проте не враховувалось власне ранні, середні та пізні періоди розвитку цієї легеневої патології (умовний поділ).

Встановлено, що у хворих на ГП в різні періоди розвитку захворювання рівень кальцію (табл. 10) у сироватці крові не змінювався.

Цей показник не відрізнявся від контрольних величин.

Одержані дані свідчать про те, що досліджуваний тест (кальцій) є неінформативним для даної легеневої патології, особливо для постановки діагнозу.

Таблиця 11

Вміст електролітів (калію, натрію та кальцію) у сироватці крові хворих на ГП в залежності від величини запального процесу в легенях.

(М±т, ммоль/л).

Примітка * - Р >0,05 порівняно з контролем.

Таким чином вивчення електролітів (калію, натрію та кальцію) у сироватці крові хворих на ГП в різні періоди розвитку захворювання показало, що у пацієнтів, в яких запальний процес тривав відносно короткий час (до 1 доби) не спостерігається суттєвих змін електролітного обміну. Середній період захворювання позначився на рівні натрію - він почав помірно зростати і досягнув найвищих величин у пацієнтів з тривалістю захворювання на 10 добу. Водночас у цьому періоді ГП рівень калію знижується.

Продовжуючи визначення електролітів (калію, натрію та кальцію) у сироватці крові хворих в залежності від величини запального ураження легень нам було цікавим з’ясувати чи змінюються досліджувані тести при крупозній та вогнищевій пневмоніях.

Встановлено (таблиця 11), що рівень кальцію, калію та натрію при гострій вогнищевій пневмонії у сироватці крові не відрізнявся від контрольних величин. Натомість у хворих з крупозною пневмонією, в яких уражається як правило ціла частка органу спостерігається зниження калію на 40,9 %, та підвищення вмісту натрію у крові лише на 19,1% в порівнянні з контролем. Виключення становить кальцій, який не змінюється у хворих при крупозній пневмонії.

Отже, величина (площа) запального ураження легень впливає на рівень калію та натрію у сироватці крові хворих на ГП і не викликає суттєвих змін по відношенні до вмісту кальцію.

Таким чином вивчення активності двох ферментів з класу трансфераз та електролітів у сироватці крові хворих на ГП в різні періоди розвитку захворювання та в залежності від величини запального процесу в легенях показало на розвиток гіперферментемії, гіпернатріємії та гіпокаліємії у пацієнтів з тривалим терміном захворювання (на 10 добу) та з крупозною пневмонією.

Тому ці умови та зміни слід враховувати лікарями під час обстеження хворого на ГП у клініці внутрішніх хвороб, як з метою визначення зсувів активності трансфераз, рівня калію та натрію, які можуть служити додатковими тестами для оцінки стану метаболічних процесів, постановки діагнозу, а також підставою для коригуючої терапії.

Результати дослідження, які описані у цій главі дають можливість до певної міри розширити уявлення про патогенез, удосконалити діагностику гострої пневмонії.

Висновки

1. Величина запального процесу в легенях та різні періоди розвитку захворювання суттєво впливають на окремі показники електролітного обміну та активність трансфераз у сироватці крові.

2. Встановлено зростання активності трансфераз, гіпернатріємію та гіпокаліємію у хворих з крупозною пневмонією та у пізній період

розвитку захворювання, що свідчить про порушення метаболічних процесів та наявність механізмів пошкодження.

3. Вогнищева пневмонія та ранні періоди розвитку захворювання не позначаються на зміні показників калію, кальцію та натрію і активності трансфераз у сироватці крові.

3.1.7.