<<
>>

Вміст Т і В-лімфоцитів у крові хворих на пневмонію у різні етапи розвитку захворювання та в залежності від величини запального процесу в легенях

В даний час встановлено, що схильність організму до різних запальних уражень легень та особливостей їх клінічного перебігу пов’язана з станом імунної системи. Усі запальні патологічні процеси зумовлені здебільшого інфекційним початком, виникнення захворювання як правило, визначається конкретним станом, що відбувається між інфекційним агентом та макроорганізмом.

Розрізняють “первинні” інфекції, викликані вірусами, з якими організм раніше не зустрічався (захворювання у цьому випадку розвивається гостро і залишає виражений імунітет) і “вторинні” зумовлені порушеннями імунного статусу організму. В основному вторинні запальні ураження легень розвиваються на грунті зниження резистентності. У цьому контексті стає очевидним і набуває важливого значення стан імунологічної реактивності при запальних процесах органів дихання.

Імунна система активно приймає участь в механізмах захисту організму, складається з чотирьох основних компонентів: 1) гуморального імунітету (В-клітин); 2) клітинно-опосередкованого імунітету (Т-клітин); 3) фагоцитарних клітин ретикулоендотеліальної системи і 4) комплементу (Харрисон Т.Р., 1995). Автор вважає, що дія захисних сил організму зумовлена трьома загальними фазами: 1- специфічне і неспецифічне розпізнання чужих антигенів, які опосередковані через Т і В-лімфоцити, макрофаги та активізацію комплементу за альтернативним шляхом; 2 - ампліфікація запальних реакцій із включенням специфічних та неспецифічних ефекторних клітин під дією компонентів комплементу і лімфокінів; 3 - участь макрофагів, нейтрофілів і лімфоцитів у фазі деструкції антигену. Ці фази у здорової людини відбуваються послідовно, переходячи з попередньої на наступну

фазу, виконуючи при цьому захисну функцію. При порушенні будь-якої із зазначених систем захисту організму у людини відбувається розвиток механізмів пошкодження тканин і клінічне проявляється захворюванням.

Очевидно, в цьому зв’язку велике значення має вивчення специфічних і неспецифічних механізмів пошкодження та захисту при гострій пневмонії. Зрозумілим є також факт, що розподіл на специфічні та неспецифічні фактори організму носить більше теоретичний характер ніж практичний. Більше того, за рядом принципових позицій розмежувати ці підсистеми (фактори неспецифічного захисту і фактори специфічного реагування) імунітету неможливо. Так як наприклад, макрофаги як і фагоцити, відносяться до неспецифічного захисту. В цей же час, здійснюючи фагоцитоз, вони включаються у розвиток імунної відповіді, виконуючи при цьому імунорегуляторну функцію. Реакції неспецифічного захисту і специфічні реакції імунітету (змінюються, дублюються, запускають один одного, переплітаються) направляють свої механізми на підтримку гомеостазу організму (Кресюн В.И., Бажора Ю.И., Рыбалова С.С., 1993).

На основі вищевикладеного матеріалу нами досліджувались вперше реакції системного імунітету у здорових осіб, хворих на крупозну та вогнищеву пневмонії та у різні періоди розвитку захворювання. Результати дослідження показані в таблицях 16-17.

Під час проведення імунологічних обстежень нами не був повністю використаний принцип двохетапності дослідження, який полягав у тому, що на першому етапі виявляли “грубі” дефекти у системі гуморального та клітинного імунітету за допомогою простих та доступних для клініки імунологічних тестів - визначення Т і В- лімфоцитів у сироватці крові. Другого етапу дослідження нами не здійснювалось. Проте здебільшого у літературі приводяться такі результати, що відображають більш детальне вивчення цієї системи за допомогою таких тестів як визначення субпопуляції Т-лімфоцитів, Т- хелперів та Т-супресорів тощо. Ми не ставили собі за мету досліджувати другий етап, тому обмежились лише першим. Оцінювали стан клітинного імунітету у хворих на ГП за допомогою визначення Т-лімфоцитів у сироватці крові. Як видно з таблиці 16, рівень Е-РОЛ у крові хворих з раннім, середнім періодами розвитку захворювання достовірних змін не виявлено.

Показники Е-РОЛ не відрізнялися від контрольних величин. Виняток становила група хворих на ГП з пізніми періодами захворювання. Рівень Т-лімфоцитів у крові знижувався на 33,2% в порівнянні з контролем, що може свідчити про пригнічення клітинного імунітету в хворих на ГП.

З приводу стану Т-системи імунітету при гострій пневмонії відповідно до літературних даних різні автори висловлюють здебільшого суперечливі думки. Так Г.І.Дубкова (2000) одержали

раніше від нас подібні результати зниження Е-РОЛ у крові при ГП. А.И.Богатов, Д.Г.Мустафин (1984) спостерігали підвищення цього показника при стафілококовій пневмонії. Проте ні у першому, ні у другому випадку в літературі не описано як власне змінюється рівень Т- лімфоцитів при ГП в залежності від тривалості захворювання. Тому одержані нами результати мають важливе значення не тільки для патогенезу, діагностики, але і для призначення коригуючої терапії.

Таблиця 16

Вміст Т (Е-РОЛ) і В-лімфоцитів (ЕАС-РОЛ) у крові хворих на пневмонію у ранні, середні та пізні періоди розвитку захворювання (М±т, в %)

Форма спостереже­ння Тривалість захворювання в добах Кількість обстежених Е-РОЛ ЕАС-РОЛ
Контроль.

Здорові особи.

Донори.

10 64,3±3,8 23,4±1,6
Хворі на ГП 1 9 62,5±3,7* 22,4±1,5*
4-5 9 58,7±3,4* 24,2±1,5*
8-10 9 42,9±3,1 38,3±2,0

Примітка * - Р >0,05 порівняно з контролем.

Наступним імунологічним тестом при ГП, який вивчався нами були В-лімфоцити.

Їх визначали у крові у різні періоди захворювання . Встановлено, що вміст В-лімфоцитів (ЕАС-РОЛ) у периферичній крові хворих у ранні та середні терміни захворювання не змінювався. Цей показник знаходився на рівні контрольних величин. А у хворих з тривалістю захворювання 8-10 діб спостерігається підвищення ЕАС-РОЛ на 63.6% в порівнянні з контролем, що вказує на стимуляцію В-системи імунітету.

Раніше від наших даних одержали підвищення рівня В- лімфоцитів та вмісту імуноглобулінів у крові при ГП Е.М.Нейко, Б.Ю.Шпак (1990). З цього приводу в літературі описані абсолютно протилежні результати.

Так, окремі автори (Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С., 1981) зазначають, що рівень В-лімфоцитів при гострій пневмонії був зниженим.

Таблиця 17

Рівень Е-РОЛ і В-лімфоцитів (ЕАС-РОЛ) у крові хворих на крупозну

та вогнищеву пневмонії M±m, в %).
Форма

спостереження

Кількість обстежених Е-РОЛ ЕАС-РОЛ
Контроль. Здорові особи. Донори. 10 64,3±3,8 23,4±1,6
Хворі на КП 10 50,5±3,0 37,3±3,2
Хворі на ВП 10 52,0±2,8 28,5±2,1*

Примітка * - Р >0,05 порівняно з контролем.

Проведені дослідження, які присвячені вивченню вмісту Т і В- лімфоцитів у крові хворих в залежності від величини запального процесу в легенях (табл. 17) показали, що ці показники змінюються неоднонаправлено. Так при крупозній пневмонії спостерігається зниження Т-лімфоцитів на 21,4% та підвищення рівня В-лімфоцитів на 54 %. Водночас при іншій величині запального ураження легень (вогнищева пневмонія) показники Т-лімфоцитів також знижувались на 19,1 % а В- лімфоцити не відрізнялись від контрольних величин.

Таким чином результати дослідження цього розділу, присвяченого вивченню факторів неспецифічної резистентності та стану імунної системи при ГП показали підвищення НСТ-тесту, ФАЛ, ППН, ППЛ в ранні, середні та пізні періоди розвитку захворювання. Показники Т- лімфоцитів знижувались, а рівень ЕАС-РОЛ підвищувались у хворих з пізніми термінами захворювання та з наявністю крупозної пневмонії. Одержані результати свідчать про стимуляцію гуморального та пригнічення клітинного імунітету, включення неспецифічних механізмів захисту, наявність клітинних механізмів пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів. Ці процеси інтенсивніше перебігають та більше виражені у хворих на крупозну пневмонію, особливо з пізніми періодами розвитку захворювання ніж у пацієнтів з вогнищевою пневмонією.

Висновки

1. У формуванні пневмонії приймають участь механізми пошкодження та захисту - стимулюється фагоцитоз, реакції пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів у хворих на 1, 4, 10 доби розвитку хвороби з перевагою в останніх.

2. З’ясовано функціональний стан поліморфно-ядерних лейкоцитів як один з основних механізмів захисту організму в різні періоди розвитку захворювання при крупозній та вогнищевій пневмоніях.

3. Пневмонія викликає зміни на системному рівні, які проявляються зниженням вмісту Т-лімфоцитів та підвищенням рівня В-лімфоцитів у

крові лише у хворих з пізніми періодами розвитку захворювання при крупозній, а Т-лімфоцити знижуються також при вогнищевій пневмонії.

4. Різні періоди розвитку захворювання та величина запального процесу в легенях ( з ураженням цілої частки органу і сегментів) суттєво впливають на показники фагоцитарної активності лейкоцитів, НСТ-тесту, ФАЛ, ППН, ППЛ, які зростають у хворих особливо на 10 добу і у пацієнтів з крупозною пневмонією.

<< | >>
Источник: Регеда М.С., Регеда М.М., Фурдичко Л.О. Пневмонія: Монографія. Вид. шосте, доп. та перероб. - Львів,2012.- С 162. 2012

Еще по теме Вміст Т і В-лімфоцитів у крові хворих на пневмонію у різні етапи розвитку захворювання та в залежності від величини запального процесу в легенях:

  1. Вміст електролітів у сироватцікрові хворих в залежності від тривалості захворювання та величини запального процесу в легенях
  2. Фактори неспецифічної резистентності у хворих та стан імунної системи при пневмонії в різні періоди розвитку захворювання в залежності від величини запального процесу в легенях
  3. Активність трансфераз у сироватці крові хворих на ГП в залежності від тривалості захворювання та величини запального процесу в легенях
  4. Активність трансфераз у сироватці крові та показники електролітного обміну в залежності від періоду та величини запального процесу в легенях у хворих на пневмонію
  5. Вплив величини запального процесу в легенях на показники прооксидантно-антиоксидантних систем в сироватці крові хворих на пневмонію
  6. Характеристика деяких пневмоній залежно від величини та локалізації запального процесу у легенях (Тареев Е.М.,Сумароков А.В., 1993; Регеда М.С., Кресюн В.Й., 2003).
  7. НСТ-тест і фагоцитарна активність лейкоцитів та показники пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів у периферичній крові хворих у ранні, середні та пізні періоди розвитку захворювання
  8. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи в крові морських свинок в динаміці розвитку експериментальної пневмонії.
  9. Пневмонія як форми різних паразитарних, грибкових та інфекційних захворювань
  10. Процес взаємодії збудника та організму людини (тварин), що має широкий діапазон виявів - від безсимптомного носійства до тяжких і блискавичних форм інфекційної хвороби, називають інфекційним процесом.
  11. Стан прооксидантної і антиоксидантної систем у легенях морських свинок у динаміці розвитку експериментальної пневмонії
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -