ВІКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ

Організм дитини безперервно росте і розвивається. В процесі онтогенезу виникають специфічні анатомічні та функціональні особливості, які дістали назву вікових. Відповідно до цього життєвий цикл людини поділений на періоди, або етапи.

Віковий період охоплює відрізок часу, протягом якого процеси росту, розвитку і функціональні особливості організму однакові. Одночасно віковий період — це відрізок часу, необхідний для завершення певного етапу розвитку організму і досягнення готовності його до відповідної діяльності на цьому етапі.

Перша періодизація росту і розвитку людини була запропонована ще на початку XX століття видатним російським педіатром М.П.Гундобіним (1906 р.). В основі її були біологічні особливості організму.

На спеціальному Міжнародному симпозіумі з проблем вікової періодизації (Москва, 1965) була запропонована та затверджена схема вікової періодизації, яка враховувала морфо-функціональні, психологічні та соціальні особливості організму людини на різних вікових етапах розвитку.

Сучасна фізіологія, розглядаючи період дозрівання організму дитини від моменту запліднення яйцеклітини, поділяє його на два етапи:

I. Внутрішньоутробний етап, який складається з:

1) фази ембріонального розвитку (0-2 місяці);

2) фази фетального (плацентарного) розвитку (3-9 місяців).

II. Позаутробний етап ділиться на:

1) період новонародженості, або неонатальний (0-1 місяць);

2) грудний (немовляти) період (1 місяць - 1 рік);

3) ранній дитячий період (переддошкільний) -1-3 роки;

4) дошкільний період (3-6 років);

5) шкільний період, який ділиться на:

а) молодший шкільний (6-9 років);

б) середній шкільний (10-14 років);

в) старший шкільний (10-14 років) (Е.П.Сушко і ін., 2000).

Вікова періодизація - умовне визначення віку, яке враховує мінливі в процесі розвитку властивості організму дітей. Розроблена гія наукового обґрунтування охорони здоров’я і розвитку фізичних і психічних можливостей дітей, прийомів виховання і навчання. В них процесах необхідно враховувати і особливості розвитку окремо и пі того індивідуума, який володіє певними відмінностями і >не пічного коду і складною мозаїкою умов людського життя. Ось чому календарний (паспортний) вік дітей не завжди відповідає їх біологічній зрілості. Різниця між календарним і біологічним віком при патології може досягати 5 років (Г.Н.Сердюковська, 1989). Причинами відставання - ретардації (від лат. retardatio - сповільнення) індивідуального розвитку може бути недоношеність дитини, пологові травми, інтоксикації, рахіт, а також вплив несприятливих соціальних умов (алкоголізм батьків, безпритульність дітей та ін.). Діти, які випереджають біологічний вік, зустрічаються рідко. Серед них більше дівчаток. Характерними для таких дітей є надлишкова маса тіла, хронічні тонзиліти, вегето-судинні дистонії тощо.

В 1935 р. Е.Кох запропонував термін акселерація (від лат. acseleratio - прискорення) для визначення змін у рості і розвитку дітей XX ст. порівняно з темпами цих процесів у XIX ст.

У сучасного покоління етап біологічного дозрівання завершується справді раніше. Прискорений розвиток спостерігається з раннього віку: маса тіла новонароджених збільшилась на 100-200 г, довжина тіла - на 1,2-1,5 см (Ю. А.Ямпольська, 1980). Збільшення ваги у два рази проходить уже на 4-5-ому місяці, а не в півроку. На рік раніше завершується зміна молочних зубів. Найбільш яскраво акселеровані зсуви проявляються в підлітковому віці.

Явище акселерації пояснюється впливом широкого комплексу факторів на біологію сучасної людини (іонізуюче і радіоактивне випромінювання; гетерозис, пов’язаний з міграцією сучасного населення: урбанізація, хімізація та ін.) і не завжди позитивно впливає на організм дітей. Сучасні спеціалісти вважають, що темпи акселерації в останні роки помітно знизились.

Розподіл дітей на вікові групи в дитячому дошкільному закладі

Для педагогів найбільш зручна в роботі періодизація з урахуванням педагогічних і соціальних критеріїв і охоплює вік від народження до 17-18 років. При цьому враховується сукупність анатомо-фізіологічних особливостей дітей, умов життя, виховання і навчання Кожній віковій групі повинні відповідати оптимальні умови, які забезпечують нормальний розвиток організму дитини та формування її особистості.

За цією класифікацією дитячий вік поділяється на такі періоди:

1. Період немовляти (грудного віку) - до 1 року.

2. Переддошкільний (ясельний) - від 1 до 3 років.

3. Дошкільний - від 3 до 6-7 років.

4. Шкільний: а) молодший - від 6-7 до 11-12 років;

б) середній шкільний - від 11-12 до 15 років;

в) старший шкільний (підлітковий) - від 15 до 17-18 років.

Дошкільні дитячі заклади організовуються для дітей у віці від 2 міс. до 6-7 років.

Групи комплектуються з урахуванням віку дітей так:

1. Ясельні: перша група раннього віку - від 2 міс. до 1 року;

друга група раннього віку - від 1 року до 2 років.

2. Дошкільні: перша молодша група - від 2 до 3 років;

друга молодша група - від 3 до 4 років; середня - від 4 до 5 років;

старша (підготовча до школи) група від 5 до 6-7 років.

1.2.1.