1.5. ОХОРОНА МАТЕРИНСТВА ТА ДИТИНСТВА В УКРАЇНІ

Пріоритетним напрямом розвитку охорони здоров’я в Україні є всебічне вдосконалення охорони материнства та дитинства. Основними завданнями державної системи охорони материнства та дитинства в Україні є створення оптимальних умов, які сприяють народженню здорової дитини, правильному всебічному розвиткові підростаючого покоління, запобіганню та лікуванню захворювань у жінок і дітей.

В основних законодавчих документах (Основи законодавства України про охорону здоров’я, Конституція України, Конвенція про права дитини) велика увага приділяється охороні здоров’я матері та дитини (додаток 1).

Набули широкого розвитку дитячі та родопомічні заклади. Видано ряд законів, які захищають права, працю і здоров’я жінки- матері та її дітей, зокрема, забороняється використання жіночої праці на важких і шкідливих для здоров’я роботах, забороняється відмовляти в прийнятті на роботу або звільняти вагітних і матерів-годувальниць. Не дозволяється залучати до понаднормових або нічних робіт вагітних (з 4-го місяця вагітності) і матерів-годувальниць, вагітних необхідно переводити на легші роботи.

Відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами надається за рахунок держави на 112 календарних днів зі збереженням повного середнього заробітку. У разі патологічних пологів, патологічної та багатоплідної вагітності відпустка після пологів збільшується до 70 днів.

Держава виявляє піклування про сім’ю, створюючи і розвиваючи широку мережу дитячих закладів, виплачуючи грошову допомогу у зв’язку з народженням дитини, надаючи грошову допомогу і пільги багатодітним матерям.

Значно поліпшився фізичний розвиток дітей усіх вікових груп в усіх районах країни. Практично ліквідовано такі хвороби, як дифтерія, поліомієліт. Зменшилась захворюваність на скарлатину, кір, коклюш 1.1 піші інфекційні хвороби. Знизилася дитяча смертність, у тому ■пісні і смертність новонароджених і недоношених дітей. Нині пневмонія і шлунково-кишкові захворювання вже не є основною причиною смерті дітей першого року життя. В структурі дитячої і мер тос ті на перше місце вийшли захворювання новонароджених.

Дія поліпшення охорони здоров’я дітей зроблено багато, але 111 > і р 11 > і іо ще розв ’ язати чимало проблем, у тому числі й невідкладних. 11 ілііуі п.ся вжити заходів, спрямованих на подальше поліпшення І-II »у І.порио поліклінічної допомоги жінкам і дітям. До переліку цих заходів входять підвищення якості диспансеризації вагітних (насамперед жінок з групи ризику), зростання рівня профілактичної роботи серед здорових дітей у дитячих поліклініках, дитячих дошкільних закладах, удосконалення диспансерного спостереження за здоровими і хворими дітьми, а також медичної допомоги дітям у дошкільних закладах і школах, спрямоване на організацію правильного фізичного розвитку дітей, загартовування їх, зниження захворюваності. Передбачається дальший розвиток спеціалізованої акушерсько-гінекологічної та педіатричної допомоги в амбулаторних і стаціонарних умовах, поліпшення швидкої медичної й ансстезіолого- реанімаційної допомоги, організація відновного лікування в дитячих лікарнях, поліклініках і гінекологічних стаціонарах.

1. Які основні етапи розвитку педіатрії і гігієни?

2. Який внесок в розвиток педіатрії і дитячої гігієни зробили науково-дослідні заклади та видатні вчені України?

3. Що є предметом вивчення педіатрії та дитячої гігієни?

4. Яке значення для педагогів дошкільних закладів має вивчення основ педіатрії та дитячої гігієни?

5. Який зв’язок педіатрії та дитячої гігієни з іншими науками?

6. Як проводиться охорона материнства та дитинства в Україні.

7. У яких законодавчих документах приділяється увага охороні здоров’я матері та дитини?

1.2.