ХАРАКТЕРИСТИКА ВІКОВИХ ПЕРІОДІВ

Внутріиіньоутробний період починається від утворення зиготи до народження дитини і продовжується 280 днів. Доношена дитина повинна народитися на 38-42-му тижні вагітності.

Виділяють п’ять періодів внутрішньоутробного розвитку.

Гермінальний період триває 1 тиждень - від утворення зиготи до імплантації бластоцита в слизову оболонку матки.

Період імплантації продовжується 2 доби. У цей період під впливом тератогенних чинників зародок може загинути і запліднена яйцеклітина не розвиватиметься. У разі хромосомних аберацій і мутантних генів можуть формуватися важкі вади розвитку.

Ембріональний період триває 5-6 тижнів. У цей період відбувається процес органогенезу майбутньої дитини. Негативний винив тератогенних чинників призводить до виникнення ембріопатій - вад розвитку. Термін вагітності від 3 до 7 тижнів вважають критичним періодом розвитку плоду.

Ембріофетальний період триває 2 тижні. У цей період формується плацента, що в основному збігається із закінченням мкіїадсння внутрішніх органів. Від правильного формування и 1.11 ієн і и залежить подальший розвиток плоду.

Фетальний період починається від 9-го тижня ембріогенезу.

Цей період поділяють на два підперіоди.

Ранній фетальний підперіод - від 9-го до 28-го тижня ембріогенезу. Характеризується інтенсивним ростом і диференцію­ванням клітин в органах плоду. Вплив негативних чинників призводить до порушення росту, гіпоплазії органів, дисплазії тканин. У відповідь на інфікування відбуваються проліферативні реакції з розростанням сполучної тканини, що призводить до розвитку цирозу і фіброзу. Можливе переривання вагітності, народження незрілої або недоношеної дитини. Патологічні зміни плоду в цей період об’єднуються під терміном “ранні фстопатіГ’.

Пізній фетальний підперіод починається після 28-го тижня вагітності й триває до початку пологів. Негативні чинники в цей період не викликають порушень формування внутрішніх органів, але можуть викликати передчасні пологи.

Пізній фетальний період переходить в інтернатальний, який починається від моменту регулярних пологових переймів до перев’язування і перерізування пуповини. У цей період можливі пологові травми.

Умови дозрівання і розвитку плоду мають велике значення, бо харчування організму плоду, який інтенсивно розвивається, і ріст його збільшується в 5000 разів, відбувається за рахунок материнського організму.

Ембріон і плід дуже чутливі до тератогенних чинників, які поділяються на 3 групи: екзогенні; генетичні; змішані (генетичні з екзогенними).

Після перерізування пуповини починається наступний період- період новонародзкеності. Це перші 28 днів життя людини, цей період ще називають позаутробним, або неонатальним. Він ділиться на два підперіоди.

Ранній неонатальный підперіод триває 7 днів. Він адаптаційний для дитини. Під час переходу дитини до позаутробного способу життя починається легеневе дихання, працює мале коло кровообігу, перекриваються шляхи внутрішньоутробноїгемодинаміки, змінюється енергетичний обмін, терморегуляція, починає функціонувати травна система. Стан усіх систем організму новонародженого нестійкий. Адаптаційні механізми можуть легко порушуватися. Стан, який відображає адаптацію дитини, характеризується фізіологічною еритемою новонародженого, жовтяницею, статевими кризами, сечокислим інфарктом, фізіологічною втратою маси, катаром кишок іоіцо. Захворювання цього періоду зумовлені розладами і порушеннями процесів розвитку у внутрішньоутробний період і під час пологів. Виявляються різні аномалії розвитку, фетопатії, спадкові іахворювання і хвороби, що пов’язані з антигенною несумісністю крові матері. Проявляються пологові травми, перенесена асфіксія, внутрішньоутробне інфікування або інфікування під час пологів, аспірація навколоплідних вод. У перші дні можуть виникати гнійно- септичні захворювання через недостатній рівень імунітету в новонароджених. Важливе значення для ранньої діагностики має синдром дихальних розладів, в основі якого лежить незрілість легеневої тканини.

Пізній неонатальный підперіод триває 21 день (з 8-го по 28-й ієні, життя дитини). Здорова новонароджена дитина перебуває вдома під опікою дільничного лікаря-педіатра і медичної сестри. Систематичне спостереження здійснюється під патронажем медичного працівника на дому. У пізній неонатальний період можут ь виявлятися вади розвитку, внутрішньоутробна гіпотрофія, ві іутрішньоутробна інфекція. Цей період емоційного контакту дитини ■■ мат ір’ю вважають початком психічного розвитку новонародженого.

Період грудного віку триває від 29-го дня життя дитини до 1 І'ОКУ. Мати годує дитину грудним молоком. У цей період • і в >с гсрігається дуже інтенсивний ріст і нервово-психічний, моторний, нііелектуальний розвиток дитини. Максимальний темп розвитку і і іоувається на 2-4-му місяці життя. Зріст дитини протягом 1-го року збільшується на 50 % (24-28 см), а маса тіла потроюється. і.імііі геми розвитку забезпечується переважанням анаболічних процесів. Висока інтенсивність обміну речовин пояснює часті порушення обміну речовин, що призводить до виникнення рахіту, гіпотрофії, залізодефіцитної анемії.

Запальна (захисна реакція) на проникнення хвороботворних мікроорганізмів у дітей грудного віку слабко виражена, тому на будь- яке місцеве захворювання організм дитини дуже часто відповідає загальною реакцією. Діти в цьому віці схильні до гнійничкових уражень шкіри, які при поганому догляді за дитиною можуть перейти в загальне зараження крові.

На першому році життя дуже часто спостерігаються захворювання вуха, горла, носа, а також запалення легень.

Інфекційні захворювання у дітей грудного віку виникають рідко. Це залежить, з одного боку, від імунітету, набутого дитиною ще в період внутрішньоутробного розвитку життя через плаценту й отриманого з молоком матері, а з іншого боку - від незавершеності будови багатьох органів і систем, особливо центральної та периферичної нервової системи.

Умовнорефлекторні зв’язки у дітей першого року життя малостійкі внаслідок слабкості гальмівних і збудливих кіркових процесів. У корі головного мозку процеси іррадіації переважають над процесами концентрації.

Грудні діти, особливо в перші місяці життя, не можуть тривалий час бути в бадьорому стані. Підвищена активність нервової системи швидко призводить до гальмування, яке, поширюючись по корі й інших відділах головного мозку, викликає сон.

На першому році життя у дитини починає формуватися мова. Недиференційовані звуки - гуління - поступово змінюються складами. До кінця року здорова дитина добре розуміє мову оточуючих її дорослих, вимовляє - 8-10 простих слів.

У грудних дітей енергійно відбувається ріст і окостеніння скелету, формується шийний і поперековий вигини хребта, що позначається на формуванні постави, розвиваються м’язи тулуба і ніг. До кінця року здорова дитина самостійно сидить, стоїть, починає ходити, але рухи її ще недостатньо координовані.

В цей період медична сестра повинна контролювати проведення дитині ЛФК, масажу, загартування. Важливими є підготовка та проведення щеплень проти дитячих інфекцій.

Переддошкільиий період триває від 1 до 3 років. Він характеризується зниженням темнів фізичного розвитку дітей. 1 Ірибавка в зрості складає 8-10 см, маси тіла- 4-6 кг за рік. Змінюються пропорції тіла, відносно зменшуються розміри голови: з 1/4 довжини і іла у новонародженого до 1/5 у дитини 5 років. До кінця 2-го року закінчується прорізування молочних зубів.

Відбувається інтенсивне формування лімфоїдної системи, яка часто може призвести до гіпертрофії мигдаликів, виникнення аденоїдів. У дитини розширюються рухові можливості й тому виникає проблема травматизму.

У дітей другого року життя проходить інтенсивний ріст і формування опорно-рухового апарату. Нервова система й органи чуття швидко розвиваються, координація рухів поліпшуються, діти починають самостійно ходити, бігати, що дозволяє їм швидше пізнавати навколишній світ.

Із захворювань частіше виникають гострі респіраторні захворювання. Формується більша частина алергічних захворювань, проявляються дитячі інфекційні хвороби.

Швидкий темп морфологічного та функціонального розвитку всіх органів і систем, незавершеність імунітету в цей період сприяє тому, що діти можуть захворіти внаслідок навіть незначних порушень у харчуванні та гігієнічному догляді. Кожне перенесене захворювання може завершитись хронічною хворобою і призвести до відставання в фізичному і нервово-психічному розвитку.

Навчання в цей період здійснюється через гру, у дітей проявляються риси характеру, формується поведінка. Виховання поступово стає головним елементом догляду за дітьми.

Дошкільний період (від 3 до 7 років). Цей період відрізняється більш повільним темпом росту дитини. Щорічна прибавка в зрості в середньому складає 5-8 см, маси тіла - 2-3 кг. Помітно змінюються пропорції тіла. До 6-7 років голова складає лише 1/6 довжини тіла. В цей період хлопчики і дівчатка майже не відрізняються одне від одного за розмірами і формою тіла. 1 Іочинаючп з 6 років, з’являються перші постійні зуби.

В цей період триває ріст і функціональне вдосконалення всіх органів і систем, а також інтенсивний розвиток інтелектуальних здібностей.

Завдяки розвитку м’язової тканини і формуванню іннерваційного апарату діти здатні виконувати різні фізичні вправи, що поліпшує координацію рухів, вони оволодівають умінням швидко бігати і стрибати, вільно ходити по сходах, грати на музичних інструментах, малювати, ліпити тощо.

На третьому році життя кількість слів значно збільшується, мовні сигнали починають відігравати головну роль в організації поведінки дитини. Розвитку мови сприяють ігри і заняття, вивчення віршів та пісень, спілкування дітей з дорослими. Вимова окремих слів і цілих фраз залежить від оточуючих дитину інших дітей та дорослих.

Недостатня увага з боку дорослих, гострі та хронічні захворювання можуть викликати затримку психічного розвитку, мови у дитини.

Серед гострих захворювань дітей дошкільного віку перше місце посідають захворювання органів дихання, особливо гострі респіраторні вірусні інфекції та грип, які складають майже 70% у структурі захворювань дітей цього віку. Дуже поширені у дітей цього віку ангіни.

Завдяки високій ефективності щеплень і профілактичних заходів кількість дитячих інфекційних хвороб поступово знижується, однак у дітей, старше 2-3 років, вони займають друге місце в структурі гострих захворювань. До 6 років поступово зменшується кількість алергічних захворювань і реакцій.

В поширенні хронічних хвороб у дошкільників простежуються певні особливості. З віком частішають захворювання органів травлення, в першу чергу за рахунок карієсу зубів, який посідає перше місце в структурі захворюваності дітей 5-7 років; на другому місці хвороби органів дихання, в основному хронічні захворювання глотки носоглотки; на третьому - хвороби кістково-м’язової системи і но лучної тканини; на четвертому - хвороби нервової системи й >рі анів чуття (невротичні реакції, неврози, енурез, отити та ін.); на і якому - хвороби шкіри (ексудативний діатез).

Особливої уваги потребує своєчасне виявлення порушень опорно- >\ хового апарату'. При цьому потрібно враховувати, що у віці від З ю 7 років кількість дітей з порушеннями постави збільшується, ■іростає також кількість дітей з порушенням рефракції ока (міопії).

1. Які критерії покладені в основу вікової періодизації?

2. На які вікові етапи ділять розвиток дитини? Яке це має значення?

3. Які причини акселерації та ретардації і як вони впливають на здоров’я дітей ?

4. Які особливості періоду внутрішньоутробного розвитку потрібно враховувати для подальшого розвитку і здоров’я дитини в позаутробному етапі?

5. Які суттєві особливості періоду раннього дитинства і дошкільного періоду потрібно враховувати в інтересах охорони здоров’я дитини?

В дошкільному закладі за допомогою медичних карт виявити і.іявність дітей старшої (підготовчої) групи з відхиленнями в стані ■ юров’я. З'ясувати, які заходи проводяться для корекції їх стану, у ни.їдку відсутності таких заходів- самостійно розробити їх.