<<
>>

ГРИБКОВІ І ПАРАЗИТАРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ

Збудниками захворювань шкіри можуть бувають також такі мікроорганізми, як грибки, які паразитують на шкірі людей і деяких тварин. Вони можуть уражати також волосся і нігті.

Передача збудників грибкових захворювань здійснюється від хворої людини або тварини, а також через предмети хворого: головні убори, рукавиці, білизну, іграшки, книги, гребінці, ножиці, машинки для стрижки волосся та ін.

Зараженню грибками сприяють подряпини, ранки, тріщини та інші пошкодження шкіри. Здорова шкіра перешкоджає проникненню грибків у глибокі її шари.

Найбільш поширеним грибковим захворюванням у дітей є трихофітія (від грец. trichos - волосся, phyton - рослина). Це захворювання в побуті називають сшригучим лишаєм.

Джерелом хвороби є людина та її речі, якими вона користувалася. Деякі різновиди передаються від тварин (коні, рогата худоба, собаки, коти). Хворіють переважно діти.

Інкубаційний період при трихофітії тягнеться від кількох днів до півтора місяця.

При захворюванні уражається шкіра, а також волосиста частина голови та нігті. На шкірі, найчастіше всього обличчя, шиї і рук, утворюються різко обмежені рожево-червоні плями, які сверблять, збільшуються до периферії і зливаються між собою. Зворотний розвиток їх іде від центру й супроводжується злущуванням.

На голові ушкоджується як шкіра, так і волосся. Грибки проникають у волосяні мішечки, а звідти у волосся, яке втрачає свій блиск, стає матовим, легко ламається. Шкіра ураженої частини голови покривається сірувато-білими лусочками.

При ураженні нігтів у їх товщині утворюються сіруваті або жовтуваті плями. Нігті втрачають свій блиск, стають ламкими, розшаровуються.

Мікроскопічні дослідження уражених ділянок шкіри, волосся і нігтів показують наявність у них колоній грибків. При своєчасному і правильному лікуванні трихофітія повністю проходить, а ріст волосся в уражених місцях відновлюється.

Дитину, хвору або з підозрою на трихофітію, потрібно негайно ізолювати. Всім дітям, контактним з хворим, провести обстеження і огляд лікарем. Виявлених хворих ізолюють і лікують одночасно. Приміщення, в яких знаходилися хворі, а також їх речі підлягають ретельній хімічній дезінфекції.

Перехворілих дітей допускають у дитячий колектив тільки після трьохразового негативного аналізу на грибок.

Короста -- хвороба, зумовлена проникненням під верхній шар шкіри рук, ніг, а іноді і тулуба коростяного кліща.

Зараження коростою виникає при тісному контакті з хворими, їх одягом, білизною, іграшками.

Запліднена самка кліща під верхнім шаром шкіри робить звивисті ходи і протягом усього свого життя (6-8 тижнів) відкладає до 50 яєць, які дозрівають через 3-4 дні. Із яєць вилуплюються личинки, які просвердлюють шкіру і виходять на її поверхню, укуси личинок спричиняють свербіння і розчухування. Іноді при цьому може попадати вторинна інфекція, найчастіше гнійна. Найулюбленішими місцями коростяного кліща є кисті рук, шкіра між пальцями, на згинальних поверхнях суглобів, внизу живота.

Хворого коростою негайно ізолюють від оточуючих. Усі його речі (натільна і постільна білизна) кип’ятяться, а одіяла, матраци, подушки, верхній одяг підлягають хімічній дезінфекції або провітрюються протягом 10-12 днів.

Хворі допускаються в дитячий колектив тільки ПІСЛЯ повного видужання.

Профілактика корости — дотримання правил особистої гігієни, своєчасне виявлення та ізоляція хворих.

5.10.5.

<< | >>
Источник: Коцур Н.І.. Основи педіатрії і гігієни дітей раннього та дошкільного віку: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги - XXI,2004. - 576 с.. 2004

Еще по теме ГРИБКОВІ І ПАРАЗИТАРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ:

  1. Грибкові ураження рогівки.
  2. 7.2. Рак шкіри
  3. Розділ 7. Пухлини шкіри
  4. 7.4. Саркома шкіри
  5. Лікарські помилки в діагностиці та лікуванні пухлин шкіри[§§]
  6. Виявлення хворих на туберкульоз шкіри
  7. Лікування туберкульозу шкіри і підшкірної клітковини
  8. 7.1. Доброякісні та місцево деструктивні пухлини шкіри
  9. 7.3. Меланома шкіри
  10. Розслідування причин професійних захворювань
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -