Лікування туберкульозу шкіри і підшкірної клітковини

Лікування туберкульозу шкіри і підшкірної клітковини ґрунтується на комбінованому застосуванні протитуберкульозних препаратів згідно 3 категорії.

Хіміотерапія туберкульозу шкіри застосовується з врахуванням клінічної форми, ази процесу, наявності поєднаних уражень легень та позалегеневої локалізації, загального стану пацієнта.

Останнім часом клінічний інтерес представляє застосування хіміопрепаратів місцево у вигляді присипок, мазей, аплікацій. З цією метою використовують присипки, особливо при виразкових варіантах специфічного ураження шкіри, стрептоміцин (канаміцин, флориміцин), в окремих випадках ізоніазид та рифампіцин. Крім цього застосовувати ці ж препарати у вигляді мазей.

Останнім часом, наприклад, при горбикових та пухлиноподібних ураженнях використовують аплікації розчинів окремих хіміопрепаратів: 10,0 % розчин ізоніазиду (ампульний варіант) на 20,0 %-му розчині димексиду. Цю суміш інколи поєднують з рифампіцином. Перспективним являється застосування "флумексиду", який синтезований та апробований в профільних клініках Львівського медичного університету і складає 2,0 % розчин флуренізиду в 20,0 % розчині димексиду. Можливі й інші суміші

антибактеріальних середників, які часто комбінують з глюкокортикоїдами. При цьому необхідно підкреслити, що місцеве використання антибактеріальних препаратів безперечно являється тільки додатковим методом лікування, пріоритет класичних методів хіміотерапії є абсолютним.

Після виписки із стаціонару пацієнти підлягають диспансерному спостереженню фтизіатра та дерматолога з проведенням відповідного комплексу лікувально-профілактичних заходів.