<<
>>

Розслідування причин професійних захворювань

На кожного хворого на професійне захворювання клініками науково- дослідних інститутів, відділеннями професійних захворювань лікувально- профілактичних закладів складається повідомлення за формою П-3.

Протягом 3-х діб після встановлення остаточного діагнозу воно надсилається роботодавцю, СЕС та лікувально-профілактичному закладу, які обслуговують це підприємство, відповідному органу дирекції Фонду.

Роботодавець організовує розслідування професійного захворювання протягом 10 робочих днів з моменту одержання повідомлення.

Склад комісії по розслідуванню професійного захворювання:

представник відповідної СЕС (голова комісії);

представник лікувально-профілактичного закладу;

представник установи, де працює хворий;

представник профспілкової організації чи трудового колективу, (якщо хворий не член профспілки);

представник Фонду, а також, в разі необхідності, представники інших органів.

Розслідування причин двох чи більш професійних захворювань у однієї особи проводиться у міру визначення цих захворювань за наявності повідомлення. В акті розслідування зазначається чи було раніше професійне захворювання, найменування діагнозу та рік його виявлення.

Роботодавець зобов’язаний подати комісії дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, іншу необхідну документацію, забезпечити комісію приміщенням, транспортними засобами, зв’язком, організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування.

Комісія з розслідування зобов’язана:

1) скласти програму розслідування причин професійного захворювання;

2) розподілити функції між членами комісії;

3) розглянути питання про необхідність залучення експертів;

4) провести розслідування обставин та причин професійного захворювання;

5) скласти акт розслідування за формою П-4, у якому зазначити заходи щодо запобіганню розвитку професійного захворювання, забезпеченню нормалізації умов праці, а також назвати осіб, які не виконали відповідні

вимоги (правила, гігієнічні рекомендації).

Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстеження і досліджень, вивчає приписи Держнаглядохоронпраці, одержує письмові пояснення з посадових осіб і працівників з питань, пов’язаних з розслідуванням професійного захворювання.

Акт розслідування причин професійного захворювання складається у 6 примірниках протягом 3-х діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем:

• хворому;

• лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство;

• Фонду та профспілковій організації, членом якої є хворий,

• СЕС для аналізу і контролю за здійсненням заходів;

• підприємству, де працює хворий (перший примірник), і зберігається 45

років.

Роботодавець зобов’язаний у 5-денний термін після закінчення розслідування професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобіганню професійного захворювання, а також про притягнення до відповідальності винних осіб. Про здійснення запропонованих комісією заходів роботодавець сповіщає СЕС.

У разі втрати робітником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на МСЕК для розгляду питання подальшої його працездатності. Контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування професійного захворювання, їх документальним оформленням, виконанням необхідних заходів здійснюють: СЕС, Фонд, профспілки та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.

19.1.4.

<< | >>
Источник: Ю.І. Фещенко, та ін.. Менеджмент у фтизіатрії. - К.: Здоров’я,2007. - 640 с.. 2007

Еще по теме Розслідування причин професійних захворювань:

  1. Розслідування причин і облік пожеж
  2. Професійне становлення студента як фахівця з вищою освітою.
  3. Професійно важливі якості особистості практичного психолога.
  4. Нещасні випадки: повідомлення про них та їх розслідування
  5. Параграф второй. Разновидности и причины обморока и причины внезапной смерти
  6. Ятрогенії, пов’язані з діагностикою захворювань
  7. Значення анамнезу при дослідженні хворих із захворюваннями судинного тракту.
  8. Діагностування захворювань за допомогою бактеріологічного дослідження
  9. Запобігання і лікування інфекційних захворювань
  10. Психічні захворювання
  11. Захворювання нирок
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -