2. Об'єктивна аудіометрія

— тобто такі дослідження, результати яких не залежать від відповідей пацієнта. До таких методів відноситься імпедансометрія (реєстрація акустичного опору або імпеданса се­реднього вуха, який зустрічає на своєму шляху звукова хвиля), реєстрація слухових викликаних потенціалів (комп'ютерна аудіометрія), електрокохлеографія (реєстрація потенціалів, які вини­кають у завитці при дії звуків), викликана отоакустична емісія.

Акустична імпедансометрія базується на виміренні абсолютних значень акустичного опору (імпедансу) на тони в широкому діапазоні частот та складається з тимпанометріїта реєстрації акустичного ре­флексу.

Тимпанометрія характеризує зміну акустичного опору в умовах

змін тиску повітря в обтурованому зовнішньому слуховому проході. Відомо, що значення акустичного опору змінюється при різних видах патології середнього вуха. Значення імпедансу підвищуються при ан-килозі ланцюга слухових кісточок, при потовщеній барабанній пере­тинці, наявності рідкого вмісту в барабанній порожнині, при дисфункції слухової труби. Значення імпедансу понижуються при розриві ланцюга слухових кісточок.

Результати тимпанометрії реєструють графічно.

Відомо 6 типів тимпанометричних кривих за Jerger (1970).

Крива типу А: максимальне значення акустичної провідності відмічається при нульовому рівні тиску. Це є норма.

Крива типу В: акустичний опір мало змінюється при коливаннях ти­ску — горизонтальна крива. Спостерігається при ексудативному отиті.

Крива типу С: з максимумом, здвинутим в бік від'ємного тиску. Ха­рактерна для дисфункції слухової труби.

Крива типу D: має зубці на нисхідній частині тимпанометричної кривої і реєструється при адгезивних процесах в середньому вусі та рубцях барабанної перетинки.

Крива типу As: конфігурація її збережена, але дещо знижена амплітуда. Має місце при фіксації стремена, зумовленій отосклерозом.

Крива типу Ad: розірвана в ділянці ії максимума, тобто практично відсутній пік кривої, характерна для розриву ланцюга слухових кісточок.

Акустичний рефлекс (АР) — є безумовним рефлексом. Це скоро­чення стремінного м'яза у відповідь на інтенсивну звукову стимуляцію, яка захищає звукосприймальний апарат від інтенсивного звукового пе-ренавантаження.

Скорочення стремінного м'яза викликає зміну положення барабан­ної перетинки, що призводить до зміни тиску в обтурованому зовнішньому слуховому проході. Це реєструється у вигляді графічного або цифрового зображення на різних частотах звукової стимуляції. Поріг рефлексу має індивідуальні особливості і в середньому складає 85±5 дБ. При нейросенсорній приглухуватості поріг підвищується більше 90 дБ. У більшості хворих із захворюваннями середнього вуха АР взагалі не реєструється.

При звуках надпорогової інтенсивності стремінний м'яз в нормі мо­же знаходитись в стані скорочення до 60 секунд звукової стимуляції. При ретрокохлеарних ураженнях органу слуху відбувається послаблен­ня цього скорочення, тобто послаблення (розпад) акустичного рефлек­су, що має назву "декей-рефлекс".

Таким чином, акустична імпедансометрія є цінним методом аудіологічної діагностики, що широко використовується.

26

Ю.ВМітін. Оторино ларингологія

Ю.В.Мітін. Опгоринолиргтгологія

27