ЗАХВОРЮВАННЯ СЛІЗНИХ ОРГАНІВ.
Дакріоаденіт гострий. Початок гострий, спостерігається почервоніння шкіри, набряк верхньої повіки, пухлиноподібне утворення в зовнішній її частині. Очне яблуко відхилене вниз і до носа.
Характерне підвищення температури, лихоманка, різке збільшення лімфатичних вузлів. Може утворюватися абсцес (мал. 3.12).Лікування. Призначається інтенсивна антибактеріальна терапія місцево і всередину, сухе тепло. У випадку формування абсцесу - його розкриття.
Дакріоаденіт хронічний. Характеризується сльозотечею, виділеннями у внутрішньому куті очного яблука, частіше гнійного характеру, збільшенням слізної залози, щільною припухлістю в зовнішньо-верхньому куті очної щілини. Може бути зміщення очного яблука і диплопія (двоїння). Запальні явища майже відсутні. При надавлюванні на ділянку слізного міхура із слізних отворів виділяється гній. Процес дво- або однобічний. Може бути різної етіології: туберкульозної, сифілітичної, проявом лімфаденіту (мал. 3.17).
Постійна сльозотеча (не на вітрі, в пилу, внаслідок інших подразників) свідчить про патологію сльозовідвідних шляхів.
Можливі:
- виворіт слізної точки;
- звуження або стеноз слізного канальця;
- запалення слізних шляхів (каналікуліт - грибкової, хламідійної, сифілітичної, герпетичної етіології);
- запалення слізного міхура внаслідок стенозу або непрохідності слізно- носового каналу).
Дакріоцистит гострий. Припухлість у ділянці слізного міхура, почервоніння та набряк нижньої повіки і ділянки носа, сльозотеча. Може розвинутися флегмона слізного міхура. Можливе утворення нориці (майже у всіх випадках) (мал. 3.18, 3.19).
Лікування. Гострий та хронічний дакріоцистити лікуються в умовах стаціонару. Хронічний дакріоцистит потребує обов'язкового оперативного лікування (утворюють співустя між слізним міхуром і порожниною носа - дакріоцисторіностомія). При гострому дакріоциститі першочергово необхідно провести розкриття абсцесу, що утворився.
Дакріоцистит новонароджених. Виникає внаслідок вродженого пороку - наявності желатиноподібної плівки, яка закриває слізний каналець внутріш- ньоутробно. Виникає в перші дні після народження (мал. 3.20). Через порушення проходження сльози в подальшому виникає гнійне запалення. У ділянці слізного міхура з'являється припухлість. При натисканні на нього зі слізних точок виділяється гній, слиз. Можливе утворення флегмони.
Лікування. Лікування починається з масажу слізного міхура, коли вмістом слізного міхура можливе відновлення прохідності. Наступним етапом є зондування, під час якого руйнується плівка й відновлюється прохідність.
Еще по теме ЗАХВОРЮВАННЯ СЛІЗНИХ ОРГАНІВ.:
- Тема III ЗАХВОРЮВАННЯ ПОВІК, СЛІЗНИХ ОРГАНІВ ТА ОРБІТИ
- Системні васкуліти — це неоднорідна група захворювань, при яких запальні ураження стінок судин (артеріол, капілярів) мають генералізований характер та призводять до вторинних уражень різних органів та систем.
- ОСОБЛИВОСТІ Й ГІГІЄНА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ. ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ФУКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
- ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ОРГАНІВ ДИХАННЯ. ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
- ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА ОРГАНІВ ДИХАННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
- Розслідування причин професійних захворювань
- ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
- 3АХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
- Ятрогенії, пов’язані з діагностикою захворювань
- ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРИХ З ПАТОЛОГІЄЮ ОРГАНІВ ДИХАННЯ.
- Діагностування захворювань за допомогою бактеріологічного дослідження
- ОСОБЛИВОСТІ Й ГІГІЄНА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ В ДИТЯЧОМУВІЦІ