ОСОБЛИВОСТІ Й ГІГІЄНА ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ В ДИТЯЧОМУВІЦІ

У практичній роботі вихователя дуже часто виникають проблеми, пов’язані з розладами травлення у дітей, особливо раннього віку. Розлади травлення призводять до розладу харчування, порушенню обміну речовин, що спричиняє порушення функцій багатьох органів і систем.

Органи травлення дитини, особливо раннього віку, відрізняються функціональною незрілістю і підвищеною вразливістю. Водночас інтенсивність обміну речовин у дітей потребує високої активності травних процесів. У зв’язку з цим велика увага приділяється вивченню і розробці дитячого харчування та гігієнічним принципам його організації. Раціональне харчування, яке відповідає віковим потребам і гігієнічним вимогам,-основна профілактика захворювань органів травлення.

Органи травлення у дітей раннього віку мають свої особливості. Дітям важко засвоювати суху, грубу, тверду їжу, у них легко виникають такі розлади, як блювання і зригування, проноси і запори. Проникливість стінок кишечника у дітей раннього віку підвищена, при його захворюваннях вона сприяє розвитку інтоксикації; кишкові інфекції часто супроводжуються ураженням нервової та серцево- судинної систем.

Кишечник зразу після народження стерильний, але з перших годин починається заселення його мікроорганізмами. Мікрофлора в перші місяці життя значно зумовлена характером вигодовування. Вона виконує в організмі певні функції: придушує і знешкоджує хворобливі мікроорганізми, бере участь у синтезі вітамінів і має бактерицидні властивості. Але при ослабленні захисних сил організму або хворобливих змін у кишечнику деякі мікроби, не шкідливі при ІНШИХ обс тавинах, можуть викликати такс захворювання, як дисбактеріоз.

Важливу роль у нормальній і узгодженій роботі органів травлення і травних залоз відіграє режим харчування.

Органи травлення дуже чутливо реагують на загальний і, особливо, емоційний стан дитини. Багато функціональних відхилень і навіть захворювання можуть бути зумовлені хронічними стресами, страхом, депресивними переживаннями дитини, важкою адаптацією до умов дошкільного закладу. Дуже важливо з боку вихователя уважно ставитися як до емоційного стану дитини в цілому, так і до того, щоб з прийманням їжі були пов’язані тільки позитивні емоції. Не потрібно проявлял! нетері ІІІІНЯ, якщо дитина їсть повільно, робити їй часті зауваження, пояснювати, як себе вести за столом. Цс відволікає, нервує дітей, понижує їх апетит і негативно впливає на засвоєння організмом харчових речовин.

Для нормальної діяльнос ті органів травлення і загального хорошого самопочуття дитини необхідно з перших місяців її життя виробляти навичку випорожняти кишечник в один і той же час.

Основними показниками діяльності органів травлення у дітей раннього і дошкільного віку € характер випорожнень, строки прорізування молочних зубів і заміна їх на постійні зуби.

Випорожнення у дітей раннього віку часто бувають нестійкими. В одних дітей вони спостерігаються один раз у 2-3 дні, в інших - 4- 5 разів на добу. Цс може бути пов’язано з індивідуальними особливостями шлунково-кишкового тракту дитини, характером її вигодовування, якістю грудного молока і молочної суміші. Якщо в стані дитини не виявлено яких-нсбудь хворобливих ознак, вона спокійна, нормально їсть, прибавляє в масі тіла і зрості, частота її випорожнень не повинна викликати тривоги.

Як правило, у здорових дітей частота випорожнень встанов­люється до 2-3 років і в нормі коливається від 1 —го разу на день до 1 -2 разів надень. До нього віку дітей потрібно привчати випорожняти кишечник в одні і ті ж часи. Найбільш зручними для цього є ранкові часи, після сніданку. Потрібно в цей час дітей висаджувати на горщики і цим сприяти виробленню у них умовного рефлексу на час випорожнення, що сприяє ліпшому і швидшому акту дефекації.

Особливу увагу вихователь повинен приділяти дітям у перші дні їх перебування в дитячому садку, оскільки часто діти соромляться попроситися на горщик і при цьому затримують акт дефекації. Все не потім може спричинити хронічний запор, що впливає на їх здоров'я. Тому вихователі під час прийому нових дітей у групу повинні з'ясувати у батьків, коли у дитини найчастіше буває випорожнення, і в цей час нагадати дитині про тс, що необхідно сходині в туалет.

Якщо дитина схильна до запорів, то батьки і вихователі не повинні зловживати клізмами і ліками. В таких випадках доцільніше ввсс ги в меню дитини більше свіжих овочів, фруктів, кефір.

5.7.2.