ВАГІТНІСТЬ І ХВОРОБИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

Найпоширенішою патологією дихальної системи є бронхіт, пневмонія, бронхіальна астма. Одним із наслідків поєднання хвороб органів дихання та вагітності є народження дітей з клінічними ознаками внутрішньоутробної ін­фекції, синдромом затримки розвитку плода.

Бронхіт

У вагітних переважно розвивається первинний бронхіт інфекційної, вірус­ної етіології, який часто поєднується з ларингітом, гострою ресніоагорно- вірусною інфекцією, астматичними станами.

Клінічна картина. Основні клінічні ознаки — кашель, біль у грудях, погане відходження мокротиння внаслідок набрякання слизової оболонки бронхів, що властиве періоду вагітності. Перебіг хронічного пронесу характеризується черіуванням періодів загострень і ремісій.

Лікування. Призначають часте тепле питво (чай з медом і лимоном, липо­вий чай), інгаляції лужних розчинів, відвари трав (кореня алтеї), мікстуру з термопсису. Для купірування бронхоспазму може бути використаний еуфілін (0,15 г 3 рази на добу). У разі потреби застосовують антибіотики (ампіцилін по 0.05 г 4 рази на день).

Ведення BariTHOCiⁱ і пологів. Бронхіт не є протипоказанням до вагітності та пологів. Пологи у хворих із неускладненим бронхітом перебігають найчастіше без ускладнень. У разі тяжкого перебігу та розвитку вираженої дихальної недо­статності показане скорочення другого періоду пологів (епізіотомія, акушерські щипці). У післяпологовий період спостерігають підвищену частоту інійно-сеп- тичних ускладнень.

Гостра пневмонія

У вагітних пневмоН'Я перебігає значно тяжче у зв’язку' зі зменшенням ди­хальної поверхні легень, високим стоянням діафрагми, що обмежує екскурсію легень, додатковим навантаженням на серцево-судинну систему.

Клінічна картина.

Лікування. Застосовують антибактеріальну терапію з урахуванням чутли­вості мікрофлори. Показані також масаж грудної клітки, дихальна гімнастика, оксигенотерапія.

Ведення вагітності і пологів. Виражена дихальна недостатність на тлі пнев­монії під час пологів є показанням до скорочення другого періоду пологів (епізіотомія, накладення акушерських щипців).

Бронхіальна астма

Бронхіальна астма — алергійне захворювання, пов’язане з розвитком у дихальних шляхах хронічного запального пронесу з явищами обструкції і по­явою респіраторних симптомів. Вплив бронхіальної астми на перебіг вагітності і стан плода здебільшого несприятливий у зв’язку з високим ризиком розвитку пре еклампсії, аномалій пологової діяльності, стрімких пологів.

Клінічна картина. Виділяють нередастму (хронічний астмоїдний бронхіт, хро­нічна пневмонія із бронхоспазмом), напади ядухи, астматичний стан. За часто­тою нападів і ступенем ефективності лікування розрізняють бронхіальну астму легкого, середнього ступеня тяжкості і тяжку; Астматичний статус — найтяжчий стан, при якому тяжку асфіксію не вдається куп іру вати протягом кількох годин.

Лікування. Вагітні з бронхіальною астмою повинні перебувати на обліку в терапевта жіночої консультації. Потрібно усунути фактори ризику загострення захворювання: переохолодження, вплив побутових і харчових алергенів, про­фесійні шкідливості.

При тяжчих нападах ядухи лікування хворих з астматичним станом обов’язково проводять у стаціонарі: внутрішньовенно вводять 10 мл 2,4 % роз­чину еуфіліну, при серцевій недостатності додають корглікон, інгаляці¹ кисню, призначають антибіотики.

У разі низького ефекту внутрішньовенно вводять ЗО мг преднізолону кож­ні 3 год до купірування астматичного стану. Підшкірно вводять 2—4 мл к зр- діаміну для стимул яці' дихального центра. Постійно подають кисень. Якщо протягом 1—1,5 год стан не поліншується, то вдаються до ШВЛ з активним розродженням.

Ведення вагітності і пологів. Бронхіальна астма не є протипоказанням до вагітності. Повторні напади ядухи, астматичні стани і явища легенево-серцевої недостатності — показання до дострокового розродження.

Розродження зазвичай проводять через природні пологові шляхи. Під час пологів варто продовжувати бронхолітичну терапію. Тяжка дихальна і легене­во-серцева недостатність є показанням до виконання кесаревого розтину.