ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ І ВАГІТНІСТЬ

Проблема цукрового діабету при вагітності є надзвичайно важливою, оскільки при цій патології виникає велика кількість акушерських ускладнень, відмічається висока перинатальна смертність і несприятливі наслідки для матері і потомства.

Перебіг вагітності при цукровому діабеті супроводжується особливостями, які найчастіше є наслідком судинних ускладнень у матері і залежать від форми захворювання і ступеню компенсації вуглеводного обміну.

Акушерські ускладнення - слабкість пологових сил, асфіксія плоду, клінічно вузький таз при діабеті зустрічаються значно частіше, ніж у здорових.

Діти, народжені від матерів з діабетом, часто мають велику масу, що не відповідає гестаційному віку. Нерідко у них спостерігаються зміни з боку внутрішніх органів, функціональна незрілість органів і систем. Часто у новонароджених відмічається виражений метаболічний ацидоз, респіраторні розлади. Частота вроджених аномалій складає 6-8%.

Все це диктує певну лікарську тактику при веденні вагітності та пологів при цукровому діабеті.

В першу чергу необхідно провести ретельне обстеження для виявлення можливості збереження вагітності. При цьому слід знати, що розрізняють наступні форми цукрового діабету:

1) інсулінзалежний діабет (пов'язаний із недостатньою секрецією інсуліну і розвивається у молодому віці), 1-й тип; 2) інсу-ліннезалежний діабет, ІІ-й тип (пов'язаний із нечутливістю ін- сулінзалежних тканин до інсуліну, розвивається після 30-ти років).

Гестаційний діабет характеризується порушенням толерантності до глюкози під час вагітності. За ступенем тяжкості розрізняють легку форму, при якій глікемія натще не перевищує 8,9 ммоль/літр; форму середньої важкості від 9 до 13,9 ммоль/ літр; важку форму —14 ммоль/літр і більше.

Протипоказаннями до доношування вагітності є: інсуліно-резистентний діабет зі схильністю до кетоацидозу, ускладнений ангіопатією, поєднання діабету і резус-конфлікту, наявність діабету у обох батьків, важка форма діабету.

У випадку збереження вагітності важливим є повна компенсація діабету. Всі хворі на діабет повинні одержувати інсулін. Пероральні препарати при вагітності застосовувати не слід. Найчастіше комбінують введення пролонгованого і простого інсуліну. При кетоацидозі у пологах та раннь ому післяпологому періоді призначають лише простий інсулін.

Дози інсуліну повинні бути такими, щоб підтримувати цукор у крові на рівні 5,55-8,32 ммоль/літр при чотириразовому добовому визначенні. Важливе значення має адекватна дієта з включенням 25% білків, 25% жирів і 50% вуглеводів, крім цукру, меду та варення.

Госпіталізація проводиться не менше трьох разів: при першому зверненні до лікаря для дообстеження, б 20-24 тижні вагітності, коли найбільше змінюється потреба в інсуліні і в 32 тижні. Поза стаціонаром вагітна потребує ретельного спостереження у акушера-гінеколога і ендокринолога. Найкращий термін розродження у 37-38 тижнів. До 37 тижнів значно зростає ризик розвитку синдрому дихальних розладів. Більш раннє розродження може бути проведене за показаннями з боку матері. Вибір методу розродження має бути індивідуальним, проте частіше пологи ведуть природними родовими шляхами. Кесарський розтин проводять при акушерських і діабетичних ускладненнях, тазових передлежаннях плоду, макросомії. В пологах і при кесарському розтині продовжується корекція інсуліном. Введення інсуліну проводиться і у післяпологовому періоді. Новонароджені вимагають ретельного догляду і обстеження. В перші години їх життя слід звертати увагу на профілактику дихальних розладів, боротися з гіпоглікемією, ацидозом, пораженням центральної нервової системи.