<<
>>

Актуальність теми.

Актуальність клінічної проблеми гострої променевої хвороби (ГПХ) обумовлена збереженням загрози військового конфлікту з застосуванням ядерної зброї в зв’язку з політичною нестабільністю на земній кулі.

Є підста­ви вважати, що технічний прогрес і потужні засоби інформації сприяють по­ширенню ядерних технологій. На світовій арені з’явилися нові ядерні держа­ви (Індія, Пакистан, Північна Корея, Іран), які можуть використовувати свій потенціал з більшою вірогідністю, ніж традиційні члени «ядерного клубу» - США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай. Вразливість перед більш по­тужними у військовому й економічному відношенні державами змушує менш потужні держави розвивати сучасні технології для оволодіння ядерною збро­єю. Тільки вона, на їхню думку, може забезпечити певний рівень політичного впливу і «стратегічної недоторканості», компенсуючи економічну неконку­рентоспроможність. Отже, ядерна зброя може перестати бути «зброєю стри­мування» і перетвориться на вид бойового озброєння. На межі ХХ і ХХІ сто­літь сталися фундаментальні зміни у сфері міжнародної безпеки. Світова спі­льнота зустрілася з принципово новими викликами й загрозами. У багатьох регіонах світу спостерігається міждержавне суперництво, що загрожує спа­лахом локальних війн і воєнних конфліктів, які здебільшого можуть мати форму збройного протистояння. Глобальна геополітична, економічна, соціо- культурна взаємодія на сучасному етапі характеризується «силовою домінан­тою» Все більше країн втягується у локальні війни і воєнні конфлікти. Особ­ливо рельєфно це проглядається у зв’язку з тимчасовою окупацією Криму та подіями на сході України, де незаконні озброєні формування за підтримки регулярної армії Російської Федерації вдаються до повномасштабної військо­вої агресії із використанням найсучаснішого озброєння. За таких умов немо­жливо достеменно виключити загрозу застосування ядерної зброї.
Окрім то­го, у разі ескалації військового конфлікту, не виключене розширення демар-

кації умовних кордонів на межі з самопроголошеними Донецькою та Луган­ською народними Республіками із подальшим просуванням незаконних озброєних формувань в глиб України. За такого сценарію, а також у разі за­стосування високоточної авіації при веденні бойових дій, виникає реальна за­гроза цілісності ядерних об’єктів держави, насамперед, атомних електроста­нцій (АЕС).

На території України працюють п’ять атомних електростанцій: Чорно­бильська, Хмільницька, Запорізька, Рівненська, Південно - Українська АЕС. Крім того на трьох тисячах об’єктах використовуються у виробництві різні радіоактивні ізотопи. Під час аварій (катастроф) на радіаційно-небезпечних об'єктах, розгерметизації радіоактивних відходів радіаційний бруд може роз­повсюджуватися на великі території, внаслідок чого є постійна загроза вини­кнення надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Майже 30 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її медичні наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спі­льноти. За визначенням UNSCEAR, керівництва СРСР та ВООЗ, Чорнобиль­ська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого, сьомого рі­вня. За числом потерпілих в результаті аварії на Чорнобильській АЕС Украї­на займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. Вна­слідок трагедії на Чорнобильській АЕС 106 чоловік перенесли гострий радіа­ційний синдром (ГРС) різного ступеня тяжкості, а 28 хворих померли в гост­рому періоді променевої хвороби. Після атомного бомбардування японських міст Хіросіми і Нагасакі жодна радіаційна аварія в світі не приводила до та­кої кількості потерпілих, зокрема тих, у кого розвинувся ГРС.

ГПХ може скласти значну частину санітарних втрат. Вони будуть ви­никати як у момент ядерного вибуху, так і на сліді радіоактивної хмари. У залежності від дози та характеру випромінювання, а також ряду інших умов опромінення (короткочасне чи тривале, рівномірне чи нерівномірне, однора­зове чи повторне, зовнішнє, внутрішнє чи змішане тощо) клінічний перебіг уражень, методи їх діагностики, профілактики і терапії характеризуються пе­вними особливостями, для розуміння яких необхідне знання біофізичних ха- 5

рактеристик іонізуючих випромінювань і патогенезу променевої хвороби. Встановлення наслідків дії на людський організм іонізуючого випроміню­вання допоможе вчасно і швидко виявити осіб з ймовірним променевим ура­женням, оцінити максимально об'єктивно стан здоров'я постраждалих, діаг­ностичне та прогностичне значення тих чи інших показників, симптомів і си­ндромів розвитку променевої патології; ефективно проводити корекцію і лі­кування ГРС.

I.

<< | >>
Источник: Візір В.А. та ін.. Гостра променева хвороба. Навчально-методичний посібник до практичних занять з внутрішньої медицини (військова терапія) для студентів 5 курсу медичних факультетів. Запоріжжя - 2017р.. 2017

Еще по теме Актуальність теми.:

  1. І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
  2. Діяльність некомерційної організації.
  3. Тема I АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНА ЗОРУ. ЗОРОВІ ФУНКЦІЇ
  4. Тема Il РЕФРАКЦІЯ ТА АКОМОДАЦІЯ
  5. Тема III ЗАХВОРЮВАННЯ ПОВІК, СЛІЗНИХ ОРГАНІВ ТА ОРБІТИ
  6. Тема IV ЗАХВОРЮВАННЯ КОН’ЮНКТИВИ
  7. Тема V ЗАХВОРЮВАННЯ РОГІВКИ ТА СКЛЕРИ
  8. Тема VI ПАТОЛОГІЯ СУДИННОГО ТРАКТУ
  9. Тема VII ЗАХВОРЮВАННЯ КРИШТАЛИКА ТА СКЛОПОДІБНОГО ТІЛА
  10. Тема VIII ЗАХВОРЮВАННЯ СІТКІВКИ ТА ЗОРОВОГО НЕРВА
  11. Тема IX ГЛАУКОМА
  12. Тема X КОСООКІСТЬ
  13. Тема Xl ЗМІНИ ОРГАНА ЗОРУ ПРИ ЗАГАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ
  14. Тема XII ТРАВМИ ОКА
  15. Тема XIII НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ В ОФТАЛЬМОЛОГІЇ
- Pediatrics - Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -