ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теорії адміністративного права, чинного законодавства та правореалізаційної діяльності публічної адміністрації наведено нове розв’язання наукового завдання стосовно розвитку засад та адміністративного інструментарію щодо адміністративно-правового регулювання надання медичних послуг в Україні, викладено найбільш важливі наукові та практичні результати, визначено наукові проблеми, для розв’язання яких можуть бути застосовані результати дослідження.

1. Сформовано, що адміністративно-правові відносини в галузі охорони здоров’я - це форма суспільного відношення особливого роду (організаційного та виконавчо-розпорядчого характеру), урегульована головним чином нормами адміністративного права, що виникає у сфері надання адміністративних послуг і здійснення державного управління під час реалізації публічною адміністрацією зобов’язання щодо забезпечення фізичного і психічного здоров’я населення, репрезентуючи при цьому двосторонній зв’язок між владним суб’єктом і підконтрольним об’єктом (як учасників цих відносин), який характеризується їх нерівністю в мірі доступної, належної та допустимої їх поведінки й перебуває під охороною держави (забезпечується за необхідності державним примусом).

2. Узагальнено, що принципи надання медичних послуг - це основні, керівні засади та вимоги, які поширюються на суб’єктів надання медичних послуг, забезпечують гарантоване право громадян на їх доступність і відповідну якість, сприяючи при цьому відновленню та покращенню фізичного і психічного здоров’я населення. Доведено, що система принципів правового регулювання у сфері надання медичних послуг формується і реалізується через правове опосередкування спеціальної публічної адміністрації на основі норм адміністративного права.

3. Доведено, що стандартами надання медичних послуг є нормативно- правові акти, прийняті з метою регулювання питань учинення різноманітних дій уповноважених суб’єктів у сфері надання матеріальних чи нематеріальних благ, пов’язаних із покращенням фізичного і психічного здоров’я населення (різних різновидів медичної допомоги), як одиничному отримувачу, так і необмеженому колу споживачів з метою забезпечення в кінцевому рахунку корисного медичного ефекту останнім.

4. Доведено, що до елементів механізму адміністративно-правового регулювання надання медичних послуг в Україні належать юридичні компоненти єдиного специфічного комплексного утворення як відносно самостійні компоненти надання медичних послуг, що забезпечують процес публічного управління та надання адміністративних послуг стосовно адміністративної діяльності спеціальної публічної адміністрації з метою доступного і якісного забезпечення надання матеріальних чи нематеріальних благ для покращення фізичного і психічного здоров’я населення. Механізм адміністративно-правового регулювання надання медичних послуг в Україні складається з норм і принципів адміністративного права, форм і методів адміністративної діяльності публічної адміністрації, адміністративних процедур у цій сфері.

5. З’ясовано, що форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо адміністративно-правового регулювання надання медичних послуг в Україні - це сукупність адміністративних дій посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України та його структурних підрозділів, а також інших передбачених законодавством уповноважених органів і посадових осіб, наділених адміністративно-управлінськими функціями щодо належного забезпечення надання медичних послуг закладами охорони здоров’я, що здійснюються в межах їх компетенції та мають на меті задоволення публічних інтересів у межах сфери їх правового впливу.

6. Визначено, що адміністративні процедури у сфері медичних послуг -

це послідовність здійснення індивідуальних, конкретних адміністративно- сервісних і управлінських, організаційно -правових і технічних

адміністративних дій (які об’єднані в етапи й стадії), що здійснюються центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері охорони здоров’я щодо ліцензування медичних закладів, адміністрації медичних закладів, що виконують організаційно -технологічні медичні процедури (приймання пацієнтів, надання екстреної медичної допомоги, ведення медичної документації) та адміністративні процедури надання лікарями медичних послуг пацієнтам відповідно до медичних стандартів і клінічних протоколів.

7. Здійснено компаративістичну характеристику надання медичних послуг у зарубіжних державах й Україні, у результаті чого виявлено, що в таких країнах, як Австралія, Білорусь, Грузія, Італія, Литва, Молдова, Словаччина, Фінляндія, Франція діє медична страхова система надання медичних послуг. При цьому доведено, що Україна відстає в розвитку охорони здоров’я від Литви, де медичне страхування є дієвим механізмом забезпечення права громадян на доступ до якісної та належної медичної допомоги, яка здійснюється в межах надання конкретних послуг; від Австралії, де надання медичних послуг базується на страховій системі, яка передбачає широкий спектр медичних послуг у межах фіксованого обсягу фінансового забезпечення кожного громадянина. Іншою системою надання медичних послуг є змішана система, коли їх фінансування здійснюється як за рахунок державних коштів, страхової медицини, так і приватних надходжень.

8. Удосконалено адміністративне законодавство у сфері надання медичних послуг в Україні шляхом розроблення конкретних змін і доповнень до нього щодо підвищення ефективності, доступності та якості надання медичних послуг у медичних закладах України, зокрема шляхом змін і доповнень до Закону України від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо підвищення адміністративно-правового статусу медичного закладу та безпосередньо лікарів як суб’єктів надання медичних послуг, більш чіткої формалізації процедури їх надання та уточнення категорійного апарату; значного посилення адміністративно-правового захисту пацієнтів шляхом встановлення адміністративної відповідальності за лікарську помилку, протидії використанню неефективних ліків, розголошення відомостей про стан здоров’я пацієнта; а також загалом запропоновано розробити типовий договір надання медичних послуг і новий кодифікований Закон - Медичний кодекс України.