Мотиви вибору професії та їх розвиток в процесі навчання у ВНЗ.

9. Мотиваційно-потребова сфера – складне психологічне явище, в якому домінантні мотиви визначають спрямованість особистості. У пед.псих. - 3 основні види спрямованості: особисту (ставлення до себе, феномен „Я"), колективістську і ділову.

Мотиви навчальної діяльності студентів поділяють на

Внутрішні м. – суспільна значущість навчання; професійні мотиви, що відображають значення навчальної діяльності для оволодіння майбутньою професією; пізнавальні, пов'язані з проблемою в нових знаннях.

Зовнішні м. – зорієнтовані на цінності, що лежать поза навч. діяльністю; мотиви матеріального заохочення; особисті інтереси, пов'язані з одержанням диплома, побоювання стягнень через неуспішність; мотиви спілкування, престижу серед студентів.

Залежно від впливу, який мають внутрішні і зовнішні мотиви, психологи поділяють студентів на чотири групи:

1) студенти з вираженою професійною і предметною мотивацією;

2) з вираженою професійною, але слабкою предметною мотивацією;

3) лише з предметною мотивацією;

4) без предметної і професійної мотивації.

Виділяють 3 групи студентської молоді у зв'язку з обраною ними професією:

1. Студенти, орієнтовані на освіту як на професію. Для них інтерес до майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній - найголовніше. Лише вони відзначили схильність продовжувати свою освіту в аспірантурі.

2. Студенти, орієнтовані на бізнес. Для них освіта виступає в якості інструмента (чи можливої стартової сходинки) для того, щоб в подальшому спробувати створити власну справу.

3. Студенти, яких, з одного боку, можна назвати "ті що не визначилися", з іншого - задавлених різними проблемами особистого, побутового плану. На перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми. Можна було б сказати, що це група тих, хто "пливе за течією" - вони не можуть вибрати свого шляху, для них освіта і професія не представляють того інтересу, як у перших груп.

Процес здобуття сучасною молоддю вищої освіти також видыляє 3 групи:

1. "Підприємець". Вважає за краще досягнення успіху в сфері бізнесу, отримує вищу освіту для того, щоб освоїти теорію і практику підприємництва, швидко просуватися по службі, займатися керівною, організаторською діяльністю, він впевнений у правильності вибору спеціальності. Він більш критичний до свого навчального закладу, краще знає специфіку професії (можливості професійного зростання, розмір заробітної плати, умови праці, перспективи службової кар'єри), у нього більш розвинені - індивідуалізм , професіоналізм, підприємливість, самостійність, здатність змінювати погляди при зміні обставин, швидка адаптація та легка вжіваемость в нові умови.

2. "Емігрант". Вища освіта в більшій мірі отримують для того, щоб вільно оволодіти іноземними мовами, отримати можливість навчання, роботи за кордоном. Вони впевнені в правильності власного вибору спеціальності, а також у можливості ВНЗ дати їм підготовку на необхідному рівні. У них добре розвинені - індивідуалізм, життєвий оптимізм, легка вжіваемость в нові умови.

3. "Традиціоналіст". Він цінує хорошу освіту, професійну підготовку, отримує вищу освіту для того, щоб отримати диплом, вести наукові дослідження, менш критичний по відношенню до ВНЗ, гірше знає реалії подальшої професійної діяльності, більше побоюється безробіття, у нього сильно розвинені професіоналізм і працездатність, менше - підприємливість, здатність ризикувати, змінювати погляди при зміні обставин, вживатися в нові умови, життєвий оптимізм.

10.