Розвиток професійної мотивації студентів в процесі навчання у ВНЗ.

Студ.вік – особливий і найважливіший для суспільного розвитку та становлення особистості період життя людини, який пов'язаний із формуванням фахівця, суспільного діяча і громадянина, формування професійної майстерності.

Студентський вік, це період життя максимально сприятливий для навчання і професійної підготовки молодої людини. Жан-Жак Руссо, говорив про молодість: «От час для засвоєння мудрості».

Пригадавши, головним завданням в.ш. є професійна підготовка студ., формування фахівців із вищою освітою, здатних до творчості,прийняття оптимальних рішень,вміють узгоджувати свої дії з діями інших.

Студентський вік сенситивний для утворення професійних, світоглядних і громадських якостей, для формування творчих рис,що багато важить у подальшій професійній діяльності.

Основні напрями професіоналізації студента:

- професіоналізуються всі пізнавальні процеси: сприймання і професійна(проф.) спостережливість, проф.память, проф.уява, проф.мислення. Формується проф.настанова на всі пізнавальні процеси;

- фахівець із вищою освітою повинен оволодіти не тільки знаннями, уміннями й навичками, а й самостійно виробляти засоби досягання поставлених професійних цілей, а для цього повинні бути сформовані механізми планування своєї діяльності, програмування своїх дій, оцінки результатів їх корекція;

- особистість студ.набуває профес.спрямованість, що проявляється: проф.мотивації, прагнення до реалізації смислу служіння суспільству, розуміння і прийняття проф.завдань з оцінкою власних ресурсів для їх розв’язання, бажання вдосконалювати свою підготовку до проф.діяльності, підсилюються мотиви самоосвіти, планування задовольняти матеріальні та духовні потреби та ін..

Проф.спрямованість особистості студента передбачає розуміння і внутрішнє прийняття цілей і завдань проф.діяльності.

Розвиток студентів і формування їх майб.фахівців на різних курсах:

1курс – колишній абітурієнт залучається до студентських форм життя, адаптація до вузівського навчання.

2курс – найбільш напружена навчальна діяльність студента. Повязане з інтенсивним включенням до всіх форм організації навчання і виховання.

3курс - початок спеціалізації, зміцнення інтересу до наукової роботи для розвитку і поглиблення профес.інтересів студента.

4курс – реальне знайомство зі спеціальністю через проходження практики. Для поведінки студ.характерний інтенсивний пошук раціональних шляхів і форм спеціальної підготовки, відбувається переоцінка багатьох цінностей життя і культури.

5курс – перспектива близького закінчення ВНЗ формує чіткі практичні настанови на майбутній різновид діяльності.Виявляються нові, актуальніші цінності, пов’язані з матеріальним і сімейним станом, майб.місцем роботи тощо.

Успіх у навчанні залежить від багатьох факторів, серед яких провідне місце займають мотиви, установка, пізнавальні потреби й інтереси, а також цілеспрямованість та інші вольові якості студента.

В. О. Якунін та М. І. Мєшкові встановили суттєву закономірність. Виявилось, що «сильні» і «слабкі» студенти відрізняються один від одного за мотивацією навчальної діяльності. Для «сильних» студентів характерною є внутрішня мотивація: вони мають потребу в опануванні професією на високому рівні, зорієнтовані на отримання міцних професійних знань і практичних умінь. Для «слабких» студентів - їх мотиви загалом зовнішні, ситуативні.

Саме тому важливою проблемою є завдання формування професійних мотивів навчання, потреби в набуванні професійних знань, умінь і навичок. Професійна діяльність повинна набувати життєвого сенсу. Це відбувається тоді, коли людина відображає, втілює в собі цінності професійної діяльності. Тому й важливо, щоб студенти осмислювали свій ціннісний життєвий простір і побачили його зв'язок з обраною професією.

Розуміння важливої ролі мотивації учбової діяльності призвело до формулювання принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу (О. С. Гребенюк). Проведене експериментальне дослідження зі студентами дало змогу визначити принципи й психолого-педагогічні умови забезпечення професійної мотивації їх навчання:

1.

2. Допомагати (навчати) мінімізувати тривожність, невпевненість щодо професійної діяльності, приділяти увагу розвиткові професійних якостей, здібностей до саморегуляції. Ось чому психологічні служби в університетах багато важать для таких студентів.

3. Навчання набуває життєвого сенсу, якщо приносить Задоволення, переживання успіху, усвідомлення свого просування вперед. Тому самооцінку треба підвищувати за рахунок успіху, а не зниженням рівня домагань.

Розв'язання проблеми забезпечення професійної мотивації залежить також і від викладачів:

• насичення змісту навчання інформацією, яка має значення для особистісного зростання студента як професіонала (професіоналізація знань із будь-якого предмету);

• нарощування змісту і новизни навчального матеріалу;

• надання студентам необхідної свободи (умов) для виявлення своїх творчих можливостей;

• творче ставлення самих викладачів до викладання свого предмету, інтерес до науки, їх компетентність і авторитет як особистості;

• систематична діагностика реально діючих мотивів навчання студентів;

• стимулювання самоосвіти студентів, підтримування пізнавального інтересу до всього, що пов'язане з майбутньою професійною діяльністю.

2.