Індивідуальна та групова психокорекція у сучасних напрямах психології.

Психокорекція - метод комплексного психологічного впливу на мету, мотиви та структуру поведінки суб'єкта, а також на розвиток певних психічних функцій: пам'яті, уваги, мислення.

Головне завдання - навчання та тренінг, засвоєння нових навичок поведінки, спілкування, запам'ятання тощо.

Консультування - метод психологічної допомоги, мета якого - з допомогою спеціально організованого спілкування активізувати у клієнта додаткові психологічні сили та здібності, які можуть забезпечити спосіб виходу з важкої життєвої ситуації.

Види психокоригувальної роботи:

- індивідуальне психокоригування;

- групове психокоригування,

- психотренінг;

- консультативна робота із сім'єю.

Індивідуальна психокорекція в найпростішому варіанті проводиться в ході психодіагностики: дитина заохочується за правильного виконання завдань, з нею разом виробляється оптимальна стратегія навчання, здійснюються спроби корекції самооцінки.

Показання для проведення:

- дошкільний вік дитини;

- наявність істотних дефектів зовнішності або тяжких соматичних захворювань;

- ситуації "швидкої допомоги" (виявлені в ході обстеження інтенсивні агресивні та аутоагресивні тенденції);

- інтимний характер проблем (потерпілі від сексуального насильства, дисморфоманії та ін.);

- кризи втрати сенсу буття;

- шизоїдна акцентуація та психопатія.

Якщо у підлітка психічне захворювання, то проводити психокорекцію психолог повинен з лікарем хворого.

Спроби психокорекції таких станів, як маячення, виражена депресія, немотивована агресія, сексуальні девіації, в умовах роботи шкільного психолога неприпустимі.

Групова психокорекція - успішна при: страхах, заїканні, високій агресивності, порушеннях спілкування, неадекватній самооцінці та соціальній дезадаптації, епізодичному нарковживанні.

Протипоказання для групової психокорекції:

- наявність психічних розладів (маячення, галюцинації, недоумство);

- виражена рухова розгальмованість;

- проблеми інтимно-особистісного характеру (сексуальні порушення, пережиті психотравми тощо);

- виражена шизоїдна психопатія;

- наркоманія І-ІІ стадії;

- активне небажання підлітка працювати у групі. Принципи відбору до групи:

1) відносна однорідність групи за віком (різниця не більша 3-х років);

2) максимальна різнорідність з акцентуаціями;

3) у дошкільнят та молодших школярів можливе функціонування групи хлопчиків та дівчаток разом, у підлітків - краще окремо;

4) оптимальна чисельність групи - 5-10 осіб;

5) бажана закритість групи.

4.