АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

Дихальна система часто втягується в алергічний процес. Це зумовлено тим, що об’єм повітря, який проходить через органи дихання, і контактна поверхня з повітрям дуже великі.

До найбільш поширених алергічних захворювань органів дихання відноситься алергічний риніт, кон’юнктивіт, астматичний бронхіт, ларингіт, бронхіальна астма.

Алергічний риніт (нежить) зустрічається у 5-10% дітей і проявляється в двох формах. У одних дітей він носить характер сезонного нежитю і зумовлений впливом пилку квітучих рослин. Такс захворювання носить назву полліноз.

Полліноз супроводжується набряком слизової оболонки носа, запаленням слизової оболонки очного яблука і повік (кон’юнктивіт), виділеннями із носа і очей, свербінням у ділянці носа, очей, впертим чханням. Іноді підвищується температура тіла (“сінна лихоманка”).

При алергічному риніті часто виникає набряк повік і темні круги під очима.

Друга форма захворювання отримала назву ідіопатичного алергічного риніту і зумовлена впливом побутових алергенів (пил із матраців, подушок, м’яких меблів тощо). Протікає легше, ніж полліноз, але доставляє не менше неприємностей через постійне порушення дихання через ніс.

Діагноз алергічного риніту ставиться за типовими проявами і підтверджується проведенням шкірних алергічних проб з побутовими алергенами і зразками пилку різних рослин. Знаючи сезон, коли виникає загострення, проводиться профілактика - за 2-3 пгжні до початку і прот ягом усього періоду цвітіння рослин-алсргенів їй піні дають протиалергічні засоби.

Алергічний ларингіт - захворювання гортані, яке супровод- ■ К'.ЄТЬСЯ набряком слизової оболонки голосових зв’язок. У дітей раннього віку просвіт горт ані вузький, слизова оболонка ніжна, багата кровоносними судинами. Це сприяє бурхливому наростанню набряку при запаленні, який призводить до звуження дихальних шляхів і швидкому наростанню дихальної недостатності.

Алергічний ларингіт найчастіше розвивається на фоні рсспіратор- но-вірусної інфекції і носить інфекційно-алергічний характер. У даному випадку на фоні звичайних ознак інфекції (підвищення температури, кашель, нежить) голос стає тихим і хриплим і виникає грубий сухий (’’гавкаючий кашель”). У дітей раннього віку часом виникають ознаки крупа - утруднене дихання з шумним вдихом, часто з втягуванням яремної ямки (впадина над грудиною). Такий стан небезпечний можливістю зупинки дихання і потребує термінового надання медичної допомоги. До приходу лікаря для полегшення стану необхідно заспокоїти дитину (неспокій і плач посилює дихальну недостатність і сприяє наростанню набряку), провести їй парову інгаляцію, теплі ніжні або ручні ванни (якщо температура тіла не вища 37,5°С).

Астматичний бронхіт — алергічне захворювання бронхів, яке проявляється нав’язливим інтенсивним кашлем, утрудненим диханням через подовження видиху, свистячими хрипами, які чути на відстані або відчуваються при прикладанні долоні до грудей дитини.

При астматичному бронхіті проходить спазм гладенької мускула­тури бронхів, набряк слизової оболонки і збільшення виділення густого в’язкого харкотиння, що веде до звуження просвіту бронхіт і затрудняє проходження по них повітря.

Такий бронхіт розвивається або загострюється, як правило, на фоні респіраторної інфекції і супроводжується підвищенням температури. Загострення можуть бути спровоковані і сильними запахами, і забрудненням повітря, і дією аероалергенів. На відміну від бронхіальної астми, астматичний бронхіт характеризується поступовим наростанням проявів, тобто гострі приступи не виникають раптово. Але в 10-15% випадків тривалий астматичний бронхіт може трансформуватися в бронхіальну астму. В окремих випадках з часом рецидиви хвороби стають більш рідкими або зупиняються зовсім.

У профілактиці астматичного бронхіту основну роль відіграє зміцнення здоров’я дитини, зменшення частоти захворювань респіраторними інфекціями, боротьба з алергічною схильністю організму.

Бронхіальна астма - алергічне захворювання, основним проявом якого є повторні приступи утрудненого дихання через порушення проходження повітря по бронхах. Бронхіальна астма зустрічається у дітей раннього віку і дошкільного віку (до 80%), частіше хворіють хлопчики, ніж дівчатка.

В залежності від причини хвороби розрізняють дві форми бронхіальної астми: нсінфекційно-алергічну й інфекційно-алергічну.

Неінфекційно-алергічна, або екзогенна, форма бронхіальної астми частіше зустрічається у дітей до 3 років життя. В основі її лежить підвищена чутливість (сенсибілізація) організму дитини до зовнішніх сторонніх речовин - алергенів - побутова пил, шерсть домашніх тварин, пилок рослин, лікарські засоби, деякі харчові продукти (яйця, молоко, риба, шоколад, цитрусові та ін.)

У більшості хворих бронхіальна астма розвивається на тлі алергічного діатезу — спадкової схильності до алергічних захворювань.

Інфекційно-алергічна форма бронхіальної астми зустрічається переважно у дітей старше 3 років, що пов’язано із сенсибілізацією організму, викликаною попередніми захворюваннями. У дитини виникає підвищена чутливість до бактерій, вірусів, продуктів їх мі н едіяльності і розпаду. Найчастіше вона буває у дітей, які більше хворіють респіраторними захворюваннями.

Виникненню інфекційно-алергічної форми бронхіальної астми часто передує астматичний бронхіт, який розглядається як іередастма, або перша стадія бронхіальної астми.

Основна ознака бронхіальної астми - приступ ядухи (задухи). Виникає він, як правило, на тлі респіраторної інфекції або вібраторного алергозу. Приступу ядухи передує період і •редвісників, який може тривати від кількох годин до 2-3 днів. Він іржі сризується появою неспокою, дратівливістю, порушенням сну, ■ іженням, а іноді слабкістю, сонливістю, пригніченням. Характерні ч іапівні розлади: блідість або почервоніння шкіри, пітливість,

розширення зіниць, часте серцебиття, неритмічне дихання, головний біль, нерідко нудота і блювання.

Приступ бронхіальної астми може розвитися серед повного здоров’я; іноді вперше він з’являється вночі. Дитина починає з жадібністю вдихати повітря, розвивається сильне порушення дихання, загальне занепокоєння, страх, ціаноз (синюшність шкіри), напружена робота всіх допоміжних м’язів грудної клітини; особливо різко утруднений видих. Температура нормальна.

Приступ триває від 30-40 хвилин до кількох годин і навіть днів (так званий астматичний статус). Поступово настає полегшення, хворий починає відкашлювати прозоре, пінисте, а потім густе харкотиння, починає легше дихати, колір обличчя стає нормальним. Після приступу дитина ще відчуває слабкість, сонливість і загалі.мованість, знижуються частота серцевих скорочень і артеріальний тиск.

Надзвичайно важким є астматичний статус, при якого необхідна термінова госпіталізація дитини.

У проміжках між приступами дитина почуває, себе здоровою. У дітей бронхіальна астма нерідко поєднується з аденоїдами, поліпами носа, збільшенням піднебінних мигдаликів.

Приступи астми нерідко розвиваються внаслідок спазму мускулатури бронхів, а іноді й у результаті набряклості слизової оболонки, але частіше, очевидно, мас місце комбінація обох чинників; це варто враховувати при призначенні лікування.

Лікування бронхіальної астми ділиться на заходи, які проводять під час приступу і після приступу. Під час приступу важливо виключити контакт з алергеном. Дитині створюють лікувально- охоронний режим, спрямований на усунення від фізичних і нервових навантажень, створення позитивної емоційної обстановки. Корисне свіже (але не холодне) повітря. Медикаментозне лікування проводять тільки за призначенням лікаря (найчастіше це препарати, які сприяють розширенню бронхів, зменшенню набряку слизової оболонки, розсмоктуванню і відходженню харкотиння, аптигістамінні тощо). Полегшує стан дитини дихання через кисневий апарат, парові інгаляції, теплі ніжні і ручні ванни. З раціону харчування дитини виключають алергени, екстрактивні речовини.

Після приступу деякий час зберігається постільний режим, дієтичне харчування. Активно проводять лікування виявлених вогнищ інфекції. Проводять курси фізіотерапії, лікувальної гімнастики, вітамінотерапії (вітаміни групи В, С, А). Показано санаторно- курортне лікування в місцевих санаторіях. Дітям дошкільного віку, хворим на бронхіальну астму, протипоказано перебування на південних курортах.

5.6.4.