<<
>>

СКЛЕРОМА ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ (SCLEROMA RESPIRATORIUM)

Склерома (від грецького skleroma— ущільнення) є хронічним спе­цифічним запальним захворюванням дихальних шляхів. Це ендемічне захворювання. На теріторії, що об'єднує Білорусь, західну частину Ук­раїни, Литви та Польші, знаходиться одне з найбільших вогнищсклеро-ми.

Захворювання для названої теріторії має характер природно-во­гнищевого захворювання. Склерома зустрічається переважно у боло­тистих місцевостях з вологим кліматом. Крім того, поодинокі випадки склероми зустрічаються і у віддалених від вогнища місцевостях, в тому числі у Середній Азії, на Далекому Сході та ін.

Хворі страждають на склерому протягом десятків років. Переважна кількість хворих склеромою мешкають у сільській місцевості.

Збудником склероми вважають клебсієлу склероми (паличка Фріша-Волковича). Поряд із озеною склерома належить до клебсієльозних захворювань (клебсієльозів).

Шляхи передачі не визначені. Зараження людини від хворого скле­ромою не встановлено.

Патологічна анатомія. В розвитку склеромного процесу розрізня­ють три стадії:

1) вузликово-інфільтративну; 2) дифузно-інфільтративну (специ­фічну) та 3) рубцеву (Л.А.Зарицький). Інфільтрат складається з фіброз­ної сполучної тканини, в якій розсіяні характерні великі клітини Мікуліча та гіалінові тільця Русселя. В вакуолях клітин знаходяться капсульні бактерії Фріша-Волковича.

Клініка. Перебіг склеромної хвороби має три періоди: початковий, активний та резидуальний.

В початковому (латентному, доклінічному) періоді єдиним спе­цифічним проявом склероми є позитивні реакції зв'язування компле-мента та аглютінації. Ці реакції на кілька років випереджують виникнен­ня клінічних місцевих змін, що притаманні для склероми. В цей період можуть бути лише неспецифічні загальні явища: втомлюваність, зни­ження здатності до фізичної та розумової праці, порушення апетиту та сну. Тривалість цього періоду не визначена, але, як вказують спостере­ження, від момента першого визначення позитивних серологічних ре­акцій до виникнення перших клінічних ознак проходить від 3 до 7 років.

В активному (клінічному) періоді хвороби виявляють прояви у двох формах: в продуктивній (гранульоматозній) та в дистрофічній.

Для продуктивної форми характерним є утворення хрящової щільності гранульоматозних розрощень. Зі специфічним клітинним складом (пінисті клітини Мікуліча, гіалінові клітини, плазмоцити, лолібласти Максимова, гіалінові тільця Русселя), що у подальшому замінюються рубцями. Перебіг цієї форми має три клініко-морфо-логічні стадії: інфільтративну, інфільтративно-рубцеву та рубцеву. Од­нак в склеромній хворобі немає чіткої послідовності стадій захворю­вання, оскільки нерідко можна визначити виникнення свіжих інфільтратів за наявності завершеного старого рубцевого процесу.

Улюбленими місцями розташування продуктивних змін при склеромі є: присінок носової порожнини, ділянка хоан, верхня частина м'якого піднебіння, підскладковий простір, ділянка біфуркації трахеї. Важливою диференційно-діагностичною ознакою склероми (пухлини, сифіліс, ту­беркульоз) є те, що склеромні інфільтрати ніколи не вкриваються ви­разками.

Для дистрофічної форми склероми характерним є розвиток атрофії слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, із утворенням кірок та проявами з боку нервової системи, зокрема гіпестезією слизової обо­лонки з гіпорефлексією.

Частіш за все обидві форми поєднуються, що має назву змішаної форми.

Іноді може зазнавати ураження орган зору та ротова порожнина.

В резидуальному (залишкових явищ) періоді склеромної хворо­би відбувається згасання процесу: серологічні реакції стають негатив­ними, клебсієла склероми більше не висівається з виділень дихальних шляхів, наявні лише залишкові явища — рубці, атрофія слизової обо­лонки.

Діагноз склероми встановлюється на підставі слідуючих критеріїв.

1. Анамнез. Можливість наявності склероми завжди скоріше можна

250

Ю.В.Мітін, Оториноларингологія

Ю.В.Мітін. Оторинохаришологія

251

підозрювати у осіб, що є вихідцями з місцевостей та в ще більшій мірі з родин, де зустрічалися випадки цього захворювання. Стосовно місце­вості, як я вже казав, ендемічними вогнищами для склероми є Західна Україна та Білорусія.

2. Дані клінічного обстеження.

3. Додаткові дослідження:

а) серологічні — реакція зв'язування комплемента зі склеромним антигеном та реакція аглютинації безслизових форм склеромної палички;

б) бактеріологічні — визначення у виділеннях з верхніх дихальних шляхів вірно ідентифікованої клебсієли склероми;

в) морфологічні — цитологічні та гістологічні.

<< | >>
Источник: Мітін Ю.В.. Оториноларингологія (лекції"). — К.: Фарм Арт,2000. — 304с.. 2000

Еще по теме СКЛЕРОМА ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ (SCLEROMA RESPIRATORIUM):

  1. СКЛЕРОМА ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ (SCLEROMA RESPIRATORIUM)
- Pediatrics - Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -