Лікування хвороби Меньєра.

Кожний лікар-клініцист повинен вміти надати допомогу хворому під час приступу захворювання, або при гострій вестибулярній дисфункції. Така допомога складається з на­ступних заходів.

1. Хворий лягає в ліжко в зручному положенні. Не допускається яск­ раве світло та різкі звуки.

2. До ніг хворого кладеться грілка, а на шийно-потиличну ділянку на­ кладаються гірчичники.

3. Медикаментозна терапія направлена на зменшення внутрішньо- лабіринтного тиску та нормалізацію співвідношення процесів нервово­ го збудження та гальмування:

— внутрішньовенно вводять 20 мл 40% розчину глюкози, 5 мл 0,5% розчину новокаїну;

— внутрішньом'язово вводять 2 мл 2,5% розчину піпольфену або 1 мл 1% розчину аміназину;

— підшкірно вводять 1 мл 0,1% розчину атропіну (або 2 мл розчину платифіліну) та 1 мл 10% розчину кофеїну.

4. Високоефективним методом усунення приступу хвороби Меньєра є меатотимпанальна новокаїнова (лідокаїнова) блокада.

В міжприступному періоді здійснюється наступна консервативна те­рапія.

1. Внутрішньовенно крапельно переливають 4% розчин гідрокарбо­ нату натрію 150—200 мл, на курс 15 вливань. Цей метод вперше був запропонований японцем Хасегавою для лікування захитування.

2. Призначають дезагреганти та ангіопротектори або препарати, які покращують мікроциркуляцію. Ми отримали добрий ефект від апробації в нашій клініці таких препаратів як етрома-30 та предуктал. їх признача­ ють повторними двотижневими курсами по 1 таблетці 3 рази на день.

Протягом останніх років в арсеналі препаратів для лікування хвороби Меньєра значне місце посів препарат Бетасерк (Solvay Farma). Цей препарат є оригінальним антогоністом гістамінових Нз-рецепторів. Завдяки покращенню мікроциркуляції безпосереднь у кровоносних судинах завитки та модуляції збудження нейронів медіальних вестибулярних ядер бетасерк суттєво зменшує частоту, тривалість та вираженість приступів запаморочення, вушний шум у пацієнтів з хворобою Меньєра.

Крім того за даними нашої клініки препарат виявився ефективним при використанні його у комплексі протиневритної терапії у хворих на гостру та хронічну нейросенсорну приглуховатість.

3. Полівітаміни, наприклад, супрадин.

4. Гіпербарична оксигенація. Призначають 10 сеансів по 45 хв.

5. Рефлексотерапія.

6. Лікувальна фізкультура.

7. Дієта, яка обмежує вживання рідини та гострих і солоних страв.

8. Санація верхніх дихальних шляхів.

При відсутності ефекту від консервативної терапії показане хірургічне лікування хвороби Меньєра. В наш час розрізняютьтри види таких хірургічних втручань.

1. Операція на нервах барабанної порожнини, при якій здійснюється резекція барабанної струни (chorda tympani) і барабанного сплетіння (plexus tympanicus). Суть операції полягає втому, що припинюється па­ тологічна імпульсація до структур лабіринту. Операція виконується ен- даурально.

2. Декомпресуючі операції на лабіринті. Основною операцією такого типу є дренування ендолімфатичного мішка. В результаті цієї операції формується сполучення ендолімфатичного простору з субарах- ноїдальним, що призводить до зменшення ендролімфатичної водянки. Підхід до ендолімфатичного мішка здійснюється шляхом утворення ту­ нелю у сосковидному відростку і розкриття задньої черепної ямки та ендолімфатичного мішка через траутманівський трикутник. Після цього накладається сполучення між порожниною ендолімфатичного мішка та субарахноїдальним простором. Операція ця високоефективна, але технічно дуже складна.

3. Деструктивні операції на лабіринті та присінково-завитковому нерві. Ці операції виконують у тому випадку, коли мається значна вести­ булярна дисфункція при однобічному ураженні і втраті слуху більше 70 дБ. Деструкція лабіринту досягається введенням в нього ототоксичних речовин (наприклад, стрептоміцину), деструкція присінково-завитково- го нерва — розтином його. Відпрацьована операція, коли розрізається тільки вестибулярна порція присінково-завиткового нерва.

116

Ю. В Мгтін. Оториноларингологія

Ю.В.Міпгін. Оторинолиргінгологія

117

ЛЕКЦІЯ 8

Дихати ротом все рівно, що їсти носом.

Йоги