ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ ІЗ ТРАВМАМИ ОКА.

Травми органа зору дуже часто поєднуються з ушкодженнями інших частин тіла. Тому в разі травм ока треба обов'язково звернути увагу на загальний стан хворого і провести обстеження всіх органів і систем.

Огляд ока при ушкодженні треба проводити дуже делікатно, щоб не завдати додаткової травми. Для визначення характеру травми (контузія чи поранення, проникаюче чи непроникаюче поранення, ймовірність внутріш- ньоочного стороннього тіла тощо) велике значення має анамнез. Наявність внутрішньоочного стороннього тіла запідозрюють, коли травма пов'язана з ударом металу об метал (молотком чи зубилом по металу). За таких умов може відлетіти дрібний металевий осколок, який має достатню кінетичну енергію, щоб пробити оболонки ока.

Як уже зазначалося вище, особливо важливою є діагностика проникаючих поранень ока. Для їх визначення розрізняють прямі й непрямі ознаки. Прями-

ми ознаками проникаючого поранення є: власне рана, особливо якщо через неї випали внутрішні оболонки ока, ушкодження (отвір) райдужки або кришталикової капсули за ходом ранового каналу, внутрішньоочне стороннє тіло. Непрямими ознаками є гіпотонія, зміна глибини передньої камери, травматична катаракта. Дуже важливим за наявності проникаючих поранень ока є рентгенологічне обстеження за Конбергом-Балтіним.

Мал. 12.14. Рентгенограма орбіти

Мал. 12.15. Ультразвукове дослідження

У всіх випадках із найменшою підозрою на внутрішньо- очне стороннє тіло проводять прицільну рентгенографію орбіти.

Однак часто на рентгенівських плівках зустрічаються дрібні тіні (артефакти), що можуть симулювати сторонні тіла. Тому для виключення ймовірних помилок проводять так звану поліграму: на одній плівці роблять два знімки. Під час першого знімка хворому пропонують дивитися вниз, під час другого - догори. Якщо у хворого є внутрішньоочне стороннє тіло, на рентгенограмі буде не одна, а дві симетричні тіні - зверху і знизу.

Для успішної операції видалення внутрішньоочного стороннього тіла необхідно точно визначити його локалізацію. Для цього використовується протез Балтіна. Він виготовлений із м'якого металу і має чотири свинцеві мітки. Протез накладають на око так, щоб мітки точно знаходилися на меридіанах 12-ї, 3-ї, 6-ї і 9-ї годин. Рентгенографію проводять у передньо-задній і боковій проекціях (мал. 12.14). Орієнтуючись на тіні від крупинок свинцю, за допомогою спеціальних схем Комберга можна точно встановити, в якому меридіані і на якій відстані від лімба залягає стороннє тіло. Для діагностики внутрішньоочних сторонніх тіл часто використовують ультразвукове обстеження (мал. 12.15).