<<
>>

ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ ІЗ ТРАВМАМИ ОКА.

Травми органа зору дуже часто поєднуються з ушкодженнями інших частин тіла. Тому в разі травм ока треба обов'язково звернути увагу на загальний стан хворого і провести обстеження всіх органів і систем.

У дорослих, крім того, беруть кров для дослідження на вміст алкоголю. Слід з'ясувати всі деталі травм (у побуті чи на роботі, в який час, за яких обставин). Обов'язково перевіряють гостроту зору як травмованого, так і здорового ока. Це в майбутньому може мати значення для встановлення ступеня втрати працездатності.

Огляд ока при ушкодженні треба проводити дуже делікатно, щоб не завдати додаткової травми. Для визначення характеру травми (контузія чи поранення, проникаюче чи непроникаюче поранення, ймовірність внутріш- ньоочного стороннього тіла тощо) велике значення має анамнез. Наявність внутрішньоочного стороннього тіла запідозрюють, коли травма пов'язана з ударом металу об метал (молотком чи зубилом по металу). За таких умов може відлетіти дрібний металевий осколок, який має достатню кінетичну енергію, щоб пробити оболонки ока.

Як уже зазначалося вище, особливо важливою є діагностика проникаючих поранень ока. Для їх визначення розрізняють прямі й непрямі ознаки. Прями-

ми ознаками проникаючого поранення є: власне рана, особливо якщо через неї випали внутрішні оболонки ока, ушкодження (отвір) райдужки або кришталикової капсули за ходом ранового каналу, внутрішньоочне стороннє тіло. Непрямими ознаками є гіпотонія, зміна глибини передньої камери, травматична катаракта. Дуже важливим за наявності проникаючих поранень ока є рентгенологічне обстеження за Конбергом-Балтіним.

Мал. 12.14. Рентгенограма орбіти

Мал. 12.15. Ультразвукове дослідження

У всіх випадках із найменшою підозрою на внутрішньо- очне стороннє тіло проводять прицільну рентгенографію орбіти.

Щоб стороннє тіло на плівці було видно чіткіше, рентгенографію проводять у положенні обличчям униз - ближче до касети з плівкою. Для того, щоб на проекцію очного яблука не нашаровувалися тіні лобної, основної і верхньощелепної кісток, голова хворого повинна бути у такому положенні, за якого підборіддя і кінчик носа торкаються столу.

Однак часто на рентгенівських плівках зустрічаються дрібні тіні (артефакти), що можуть симулювати сторонні тіла. Тому для виключення ймовірних помилок проводять так звану поліграму: на одній плівці роблять два знімки. Під час першого знімка хворому пропонують дивитися вниз, під час другого - догори. Якщо у хворого є внутрішньоочне стороннє тіло, на рентгенограмі буде не одна, а дві симетричні тіні - зверху і знизу.

Для успішної операції видалення внутрішньоочного стороннього тіла необхідно точно визначити його локалізацію. Для цього використовується протез Балтіна. Він виготовлений із м'якого металу і має чотири свинцеві мітки. Протез накладають на око так, щоб мітки точно знаходилися на меридіанах 12-ї, 3-ї, 6-ї і 9-ї годин. Рентгенографію проводять у передньо-задній і боковій проекціях (мал. 12.14). Орієнтуючись на тіні від крупинок свинцю, за допомогою спеціальних схем Комберга можна точно встановити, в якому меридіані і на якій відстані від лімба залягає стороннє тіло. Для діагностики внутрішньоочних сторонніх тіл часто використовують ультразвукове обстеження (мал. 12.15).

<< | >>
Источник: Безкоровайна І. М., и др.. Офтальмологія : Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів III-IV рівнів акредитації. - Полтава : Дивосвіт,2012. - 248 с.. 2012

Еще по теме ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ ІЗ ТРАВМАМИ ОКА.:

  1. 5.1. Особливості обстеження хворих при підозрі на рак
  2. Характеристика обстежених хворих
  3. Особливості лікування хворих на позалегеневі форми туберкульозу
  4. Особливості пасивного виявлення хворих на позалегеневий туберкульоз
  5. Тема XII ТРАВМИ ОКА
  6. Епідеміологічне обстеження
  7. Лікування туберкульозу ока
  8. Запалення судинної оболонки ока.
  9. ТЕМА № 1 Методика обстеження дерматологічного хворого. Деонтологія в практиці дерматовенеролога.
  10. ГОСТРЕ ТА ХРОНІЧНЕ ЗАПАЛЕННЯ ОКА ТА СЕРЕДНЬОГО ВУХА, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
  11. Параграф тридцать пятый. Трехдневная лихорадка •вообще — ока называется тиритаус
  12. ТЕМА № 15 Методика обстеження венеричного хворого. Збудник сифілісу. Шляхи передачі інфекції. Патогенез. Експериментальний сифіліс. Класифікація.
  13. Активні клінічні методи виявлення хворих на туберкульоз
  14. Анатомічні особливості розвитку глаукоми.
  15. Активні скринінгові методи виявлення хворих на туберкульоз
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -