Опіки.

Опіки поділяються на легкі, середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі (відповідно І, II, III і IV ступенів).

За умови опіків легкого ступеня спостерігають гіперемію і набряк шкіри повік, кон'юнктиви, ерозії епітелію рогівки.

У разі опіків середньої тяжкості на шкірі повік з'являються пухирі. У кон'юнктиві, крім набряку й гіперемії, спостерігають ділянки ішемії і поверхневого некрозу. Рогівка тьмяна, забарвлюється флюоресцеїном. Ушкоджений не тільки епітелій, але й поверхневі шари строми рогівки. Якщо опіки тяжкі, спостерігають некроз шкіри повік, ділянок кон'юнктиви і поверхневих шарів рогівки. Рогівка має вигляд матового скла (мал. 12.13). У разі особливо тяжких опіків може бути повний некроз повік, кон'юнктиви, ділянок склери й рогівки. Рогівка біла, як фарфорова пластинка (мал. 12.12).

Термічні, хімічні й променеві опіки мають певні особливості. Найважчі опіки зумовлюються лугами (наприклад, нашатирним спиртом, аміачною водою). Це пояснюється властивістю кислот викликати коагуляційний некроз, що перешкоджає подальшому проникненню опікового агента в тканини, луги ж викликають колікваційний некроз - розм'якшення тканин. У такому разі луг продовжує проникати щоразу глибше й ушкоджувати тканини. Опіки рогівки ультрафіолетовими променями називаються електро- офтальміями і характеризуються наявністю вираженого рогівкового синдрому. Щодо іншого, то незалежно від причини опіки мають подібну клінічну картину й перебіг. Опіки І-II ступенів мають сприятливий прогноз. Під впливом лікування запальні явища швидко минають, тканини регенерують, а функції відновлюються. У рогівці можуть залишитися поверхневі хмаркоподібні помутніння. Опіки III і особливо IV ступенів характеризуються тяжким і тривалим перебігом. Часто виникає супутній іридоцикліт, приєднується бактеріальне запалення, настає порушення трофіки рогівки. Процес переважно закінчується формуванням васкуляризованого більма.

Дуже важливо відразу оцінити тяжкість опіків. У такому разі треба знати, що термічний опік середньої тяжкості на наступний день може стати легшим, опік лугом, навпаки, наступного дня завжди стає тяжчим. Тому хворих з опіками лугами, навіть якщо вони мають вигляд опіків І ступеня, завжди треба направляти до окуліста. Особливо тяжкі опіки ока спричиняє нашатирний спирт. Нашатирний спирт часто дають нюхати хворим, що знепритомніли. Бувають випадки, що вони через різкий запах мимоволі відштовхують флакончик і рідина потрапляє в око. Тому треба пам'ятати, що давати нюхати слід змочену в нашатирному спирті й віджату ватку, яку підносять до носа (але не над оком!).

Невідкладна долікарська допомога при опіках. У разі термічних опіків у кон'юнктивальний мішок закапують антибактеріальні краплі (сігніцеф, ципромед, тобрекс та тобрекс-2х, флоксал, ципрофарм, вігамокс, офтак- вікс) і закладають антибактеріальну мазь (флоксал). Якщо опіки хімічні, дуже важливо негайно промити око. Бажано при опіках лугами промивати око 2-3% розчином борної кислоти, а опіків кислотами - 2% розчином натрію гідрокарбонату. Але якщо готового розчину немає під рукою, не слід витрачати час на його приготування, набагато важливіше промити око негайно. Для промивання найзручніше використовувати гумову грушу.

Якщо в кон'юнктивальну порожнину потрапили тверді речовини (вапно, цемент, калію перманганат тощо), необхідно старанно видалити всі частинки вологим ватним тампоном. Для цього вивертають нижню і верхню повіки, а у верхнє склепіння вводять вологий ватний тампон, накручений

Мал. 12.1. Гематома повік та кон'юнктиви очного яблука

Мал. 12.2. Рвана рана нижньої повіки

Мал.

Мал. 12.4. Контузія сітківки

Мал. 12.5. Вивих кришталика в передню камеру

Мал. 12.6. Вивих мутного кришталика

Мал. 12.7. Проникаюче поранення

Мал. 12.8. Контузія, іридодіаліз

Мал. 12.9. Проникаюче поранення склери

Мал. 12.10. Проникаюче поранен ня з ВОСТ

Мал. 12.11. Ендофтальміт

Мал. 12.12. Опік IV ступеня

Мал. 12.13. ОпікIIIступеня

на скляну паличку. Така процедура інколи дуже болюча. Тому перед цим в око закапують анестетики, іноді застосовують ін'єкції анальгетиків.

Після промивання і видалення опікових агентів закапують антибактеріальні краплі та закладають антибактеріальну мазь.

Лікування. За умови опіків легкого ступеня призначають антибактеріальні краплі й мазі з метою профілактики вторинного бактеріального запалення. Регенерація рогівкового епітелію і запальні явища проходять самостійно.

Хворого з опіками середнього і тяжкого ступенів направляють до окуліста. У такому разі, крім антибактеріальних препаратів, для поліпшення трофіки призначають вітамінні краплі (офтан, катахром, тауфон, тіатриазолін), офтолік, солкосериловий гель, корнерегель; для поліпшення епітелізації - 1% розчин хініну; з дезінтоксикаційною метою використовують тривалі інстиляції (через крапельницю) 3% розчину глюкози, вітамінів, антисептиків. Із фізпроцедур застосовують фонофорез антибактеріальних препаратів, зокрема олійного розчину хлорофіліпту. У деяких випадках за умови тяжких хімічних опіків в ургентному порядку проводять операцію пересадки рогівки.

Якщо опіки особливо тяжкі, що призвели до некротизації усіх шарів рогівки, з метою збереження ока проводять операцію блефарорафії (зшивання повік). Пізніше - через 6-12 місяців, якщо внутрішні оболонки зберегли свої функції, проводять низку пластичних операцій, формуючи кон'юнктивальну порожнину, і кератопротезування. Значний внесок у розробку цих операцій зробили вчені Одеського інституту очних хвороб імені академіка В. П. Філа- това, де знаходиться єдине в Україні спеціалізоване опікове відділення.