Герпетичні кератити.

Герпетичні ураження рогової оболонки спричиняються вірусом герпесу (мал. 5.3). В останні роки герпетичний кератит є однією з найбільш поширених форм ураження рогівки. Виникнення захворювання часто пов'язане з грипом або іншим гарячковим станом організму.

Мал. 5.1. Виразка рогівки

Картоподібна виразка, пофарбована флюоресцеїном

Великий деревоподібний інфільтрат, пофарбований бінгальським рожевим

Мілкий деревоподібний інфільтрат, пофарбований флюоресцеїном

Великий деревоподібний інфільтрат, пофарбований флюоресцеїном

Мал. 5.3. Вірусні кератити

Мал. 5.4. Васкуляризація та помутніння рогової оболонки як наслідок виразки

Мал. 5.5. Кератопластика

Мал. 5.6. Епісклерит

Мал. 5.7. Дифузний склерит

Деревоподібний кератит - тонке лінійне ураження, що нагадує гілку дерева, з бульбоподібними розширеннями на кінцях.

Дископодібний кератит - набряк строми рогівки округлої форми з інтактним епітелієм, ірит, преципітати, можливе підвищення внутрішньооч- ного тиску.

Картоподібний (географічний) кератит - великі амебоподібні виразки рогівки з дентричними краями, набряк епітелію, дефект забарвлюється флюоресцеїном, чутливість рогівки знижена, під епітеліальними ураженнями можуть формуватися рубці.

Нейротрофічна виразка - втрата чутливості рогівки, дефект епітелію, виразка овальної форми з сірими краями, ірит. Причини: простий герпес, герпес зостер, інсульт, неврома слухового нерва, ускладнення після хірургічного втручання на трійчастому нерві, опромінення ока.

Herpes zoster (оперізуючий лишай) - проявляється у вигляді болючого везикулярного дерматиту з гіпостезією або анестезією шкіри внаслідок ураження n. Ophthalmicus. Ураження назоциліарних нервів призводить до пошкодження ока у вигляді епітеліального, стромального кератиту або нейротрофічної виразки з втратою чутливості рогівки.

Лікування герпетичних кератитів має бути раннім, комплексним із використанням противірусних препаратів, імунотерапії, методів, що стимулюють регенерацію і трофіку рогівки, фізичного впливу на запальний процес у рогівці та інше. Противірусна терапія включає три складові - хіміотерапію, неспецифічну та специфічну імунотерапію.

Противірусні препарати: офтальмоферон, окоферон, вірган, мазь зові- ракс, віролекс 5 разів на день, ацикловір усередину або в ін'єкціях, гамма- глобулін в ін'єкціях, десенсибілізуючі засоби.

Неспецифічні протизапальні краплі: дикло-ф, індоколлір, наклоф, діф- таль, антибактеріальні краплі: сігніцеф, ципромед, офтаквікс, тобрекс, ци- локсан, вігамокс, мідріатики: іріфрін, мідріацил 1%, мезатон 2,5%, тропіка- мід 1%, цикломед, знеболюючі засоби, вітамінотерапія, тканинна терапія. Лікування проводиться в стаціонарі.

Авітамінозні кератити відносяться до кератитів, пов'язаних із порушенням обміну.

Лікування авітамінозних кератитів полягає в призначенні вітаміну А загально (всередину і внутрішньом'язово) та місцево у вигляді крапель і мазей. Іжа має бути насичена жирами та білками; у раціон необхідно включити овочі та фрукти.

Дистрофії (дегенерації) рогівки виникають під впливом нейрогенних та аліментарних чинників. Первинні дистрофії мають сімейно-спадковий характер - це вузликова дегенерація Гренува, плямиста дистрофія Фера, решітчаста Діммера, епітеліальна Месманна, Шнідера, Франсуа. Лікування дистрофій симптоматичне та хірургічне.

Причиною вторинних дистрофій рогівки можуть бути захворювання сполучної тканини, подагра, поліартритний кератоконус (хвороба Стіл- ла-Мікулича), авітамінози та ін.

Лікування полягає в загальному та місцевому застосуванні саліцілатів, антибіотиків, кортикостероїдів, вітамінів, аутогемотерапії. При неефективності консервативного лікування проводять різні кератопластичні операції (кератопластика, кератопротезування).

Стареча дуга (arcus corneae sinilis) спостерігається в людей похилого віку. Клінічно проявляється у вигляді кільця або півкільця по периферії рогівки ширною до 1,5 мм. При цьому розладів зорових функцій немає. Лікуванню не підлягає.

Наслідки захворювань рогівки.

Усі процеси в рогівці залежно від етіології захворювання, інтенсивності процесу, його тривалості та рецидивів закінчуються помутнінням (мал. 5.4). Характер помутнінь може бути різним. Помутніння поділяються на хмаркоподібні (nubecula), у вигляді плями (macula) та більмо (leucoma simplex).

Лікування консервативне та хірургічне.

Консервативне полягає в призначенні розсмоктувальних засобів у вигляді крапель і мазей, препаратів тканинної терапії, ферментів, кортикостероїдів, оксигенотерапії.

Хірургічне - пошарова і наскрізна кератопластика. Може бути проведена з оптичною метою - для відновлення гостроти зору, лікувальною - при кератитах та виразках, які не підлягають медикаментозному лікуванню (мал. 5.5).