<<
>>

ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ СИМПТОМИ ТА СИНДРОМИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Незважаючи на широкий спектр серцево-судинних захворювань, основні їх симптоми в загальному між собою схожі.

Основні клінічні симптоми:

Тахікардія - різке прискорення частоти серцевих скорочень.

Тахікардія компенсує недостатність кровообігу.

Задишка - часте, утруднене дихання, яке компенсує серцеву недостатність, спочатку задишка з’являється при фізичних навантаженнях, потім у стані спокою, при розмові, після прийому їжі. Задишка є наслідком накопичення у крові недоокислених продуктів обміну (особливо CO2), які подразнюють дихальний центр (задишка є причиною застою крові в легенях внаслідок недостатності лівого шлуночка).

Аритмія - відхилення в ритмі серця (причиною є ураження міокарду, провідної системи серця).

Набряки - накопичення рідини в підшкірній клітковині, у внутрішніх органах та у порожнинах тіла. Набряки розвиваються внаслідок недостатності кровообігу, коли венозний тиск зростає і проникність капілярів також зростає.

Ціаноз - синюшне забарвлення шкіри та слизових оболонок, є ознакою порушення кровообігу внаслідок розширення вен та капілярів і застою в них крові.

Болі - локалізуються за грудиною, по всій проекції серця та розповсюджуються під ліву лопатку, в шию і ліву руку. Можуть мати ниючий, давлючий, стискуючий, пекучий, щемлячий характер.

Основні клінічні синдроми:

1. Гостра серцева недостатність (кардіальна астма, набряк легень)

Під гострою серцевою недостатністю (ГСН) розуміють раптовий розвиток патологічного стану серця, при якому недостатньо забезпечується кровопостачання організму хворого без допомоги компенсаторних механізмів. Розрізняють гостру лівошлуночкову та правошлуночкову недостатність.

Кардіальна астма - це захворювання, що характеризується нападом різкої задишки, що настала внаслідок застійних явищ крові в легеневих судинах. Основною причиною, по якій виникає серцева астма, є ослаблення м’язової тканини і нездатність забезпечити відтік крові з легень у ліве передсердя.

Набряк легень - тяжкий, загрозливий для життя стан, що виникає внаслідок виходу рідкої частини крові з судинного русла через альвеолярно- капілярну стінку у повітроносну частину легені при підвищеному тиску крові у легеневих венах та капілярах або в результаті збільшення проникності альвеолярно-капілярної стінки. Частіше за все набряк легень розвивається внаслідок гострої лівошлуночкової недостатності зі швидким зростанням застою крові у легеневих венах та підвищенням тиску в них. Цей стан близький за своїм характером та проявами до серцевої астми.

2. Хронічна серцева недостатність (правошлуночкова недостатність)

Хронічна серцева недостатність - це клінічний синдром з прогресуючим характером, типовими рисами якого є зниження толерантності до фізичних навантажень, затримка в організмі рідини і обмеження тривалості життя. Правошлуночкова хронічна серцева недостатність вважається кінцевою стадією характерного патологічного процесу, коли стабілізувати загальний стан не завжди здатні запропоновані реанімаційні заходи. Відсутність своєчасного лікування може закінчитися інвалідністю і смертністю.

3. Артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба та симптоматичні артеріальні гіпертензії)

Артеріальна гіпертензія (АГ) - хронічне захворювання, при якому головною діагностичною ознакою (симптомом) є стійке підвищення гідравлічного тиску у артеріальних судинах великого кола кровообігу. Підвищення артеріального тиску примушує серце працювати з більшим навантаженням через підвищений загальний периферичний судинний опір для забезпечення нормальної циркуляції крові у кровоносних судинах великого кола кровообігу. Високий кров’яний тиск наявний, якщо він постійно перебуває на рівні 140/90 мм рт. ст. або вище.

АГ класифікується як первинна (ессенціальна) артеріальна гіпертензія або вторинна артеріальна гіпертензія. Вторинна АГ також називається симптоматична артеріальна гіпертензія, чим підкреслюється її вторинність по відношенню до інших захворювань та станів. Наприклад, вторинна (симптоматична) АГ супроводжує ураження паренхіми нирок (ренопаренхімна АГ), ниркових артерій (реноваскулярна АГ), деякі гормонопродукуючі пухлини (феохромоцитома), інші порушення гормонального балансу (хвороба Іценка- Кушинга, синдром Іценка-Кушинга, первинний гіперальдостеронізм).

Приблизно 90-95% випадків АГ відносяться до категорії «первинної артеріальної гіпертензії», що означає високий кров’яний тиск без очевидної основної медичної причини. Інші захворювання, що впливають на нирки, артерії, серце або ендокринну систему, викликають 5-10% випадків АГ (вторинна артеріальна гіпертензія).

4. Артеріальна гіпотензія (гіпотонічна хвороба та симптоматичні артеріальні гіпотензії)

Артеріальна гіпотензія (гіпотонічна хвороба, гіпотонія) - стан, що характеризується зниженням систолічного тиску нижче 100 мм рт. ст., діастолічного - нижче 60 мм рт. ст.

Вторинна або симпатична артеріальна гіпотензія спостерігається при деяких інфекційних захворюваннях, хворобі Аддісона, мікседемі, анемії, гіпоглікемії, виразковій хворобі, новоутвореннях, гострих та хронічних гепатитах, цирозі печінки та ін.

5. Гостра судинна недостатність (непритомність, колапс, шок) Непритомність - це короткочасна втрата свідомості, зумовлена раптовою

транзиторною гіпоксією мозку. Причини непритомності найрізноманітніші.

Найчастіше бувають такі види непритомності:

1) вазомоторна непритомність - виникає при зміні положення тіла (ортостатична непритомність), при тривалому стоянні;

2) вагусна непритомність - перебігає зі сповільненням серцевого ритму, спостерігається при психоемоційних стресах, сильному болю;

3) непритомність, пов’язана з порушеннями гомеостазу, виникає при зміні парціального тиску O2 і CO2 в повітрі, при кровотечах, гіпоглікемії;

4) серцева непритомність - спостерігається при порушеннях серцевого ритму, зокрема при передсердно-шлуночковій блокаді, екстрасистолії, нападах пароксизмальної шлуночкової тахікардії, інфаркті міокарда, моральному стенозі, аортальних вадах серця.

Колапс - це один з варіантів гострої судинної недостатності, що виникає внаслідок гальмування симпатико-адреналової системи і (або) підвищення активності парасимпатичної нервової системи. Найчастішими причинами колапсу є сильний біль, отруєння барбітуратами, передозування клофеліну, лідокаїну гідрохлориду, новокаїнаміду, верапамілу, ніфедипіну, пентаміну тощо, а також різка зміна положення тіла.

При цьому настає раптове, виражене розширення дрібних судин черевної порожнини і переповнення їх кров’ю. Водночас раптово зменшується кровопостачання судин головного мозку, ендокринних залоз, шкіри та м’язів. Унаслідок такого перерозподілу крові знижується AT та зменшується хвилинний об’єм.

Кардіогенний шок (синдром малого серцевого викиду) - це одне з найбільш частих і важких ускладнень інфаркту міокарда. Летальність при справжньому кардіогенному шоку становить 80-90%. Цей клінічний синдром характеризується гіпоперфузією органів і артеріальною гіпотензією. Тривала гіпоперфузія порушує функції багатьох органів. Ниркова недостатність проявляється зменшенням діурезу (менше ніж 20 мл/год), гіпоперфузія головного мозку - загальмованістю та сонливістю або ж психомоторним збудженням.

6. Порушення ритму серця (аритмії)

Аритмії серця - група порушень діяльності серця, пов’язаних з розладом ритмічності, послідовності і сили скорочень серцевого м’яза.

Аритмії серця зумовлюються порушенням його властивостей (автоматизму скорочень, збудливості, провідності). Вони спостерігаються при багатьох захворюваннях, зокрема при хворобах серця (міокардит, міокардіосклероз та ін.), при порушеннях нервової регуляції серця, що не супроводжується хворобливими змінами серцевого м’яза тощо.

7. Гостра коронарна недостатність

Коронарна недостатність - складний клініко-патофізіологічний стан в серці людини, який викликає локальну ішемію міокарду через зниження коронарного кровообігу та, відповідно, доставку до ділянок міокарду кисню та поживних речовин.

Коронарна недостатність може виникнути як на фоні спадковості та генетичних відхилень, так і на фоні загального погіршення функціональності організму через неправильний (нездоровий) спосіб життя, що призводить до значної чи повної обструкції (звуження протоку) судин серця, з відповідним частковим чи повним припиненням кровообігу по коронарних артеріях.

8. Хронічна коронарна недостатність

Хронічна коронарна недостатність прогресує до сталої стенокардії з подальшим збільшенням маси міокарду та серця в цілому через поганий відтік крові та продуктів метаболізму. Хронічна коронарна недостатність проявляється у відчутті постійних серцевих болів колючого та тиснучого типів як при різких рухах, так і незначних фізичних навантаженнях.

9. Хронічна недостатність кровообігу

Хронічна серцева недостатність - це симптоматичний комплекс, що характеризується патологічним станом, для якого властиві структурні, функціональні та нейрогуморальні порушення регулювання ССС, що стає причиною неадекватної перфузії тканин і органів, від яких не залежать їх метаболічні потреби. Хронічна серцева недостатність є захворюванням з різними характерними симптомами у вигляді стомлюваності, набряків, задишки, зниженої працездатності в стані спокою і під час навантажень. При цьому стані відзначається затримка рідини в тканинах організму.

1.2.

<< | >>
Источник: Григус І.M., Брега Л.Б.. Фізична терапія в кардіології: навчальний посібник. - Рівне : НУВГП,2018. -268 с.. 2018

Еще по теме ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ СИМПТОМИ ТА СИНДРОМИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ:

  1. Хвороби серцево-судинної системи
  2. Синдромы и симптомы болезней пищеварительной системы
  3. Лекция №13Основные симптомы и синдромы при заболевании почек
  4. Помощь при симптомах расстройства системы пищеварения
  5. Фактори неспецифічної резистентності у хворих та стан імунної системи при пневмонії в різні періоди розвитку захворювання в залежності від величини запального процесу в легенях
  6. Лекция №15Симптомы и синдромы при заболеваниях системы крови
  7. Системні васкуліти — це неоднорідна група захворювань, при яких запальні ураження стінок судин (артеріол, капі­лярів) мають генералізований характер та призводять до вто­ринних уражень різних органів та систем.
  8. Занятие № 3 Поражение сердечно-сосудистой системы у раненых при ожоговой болезни и синдроме длительного сдавления (СДС)
  9. Основные клинические симптомы и синдромы острых отравлений
  10. Занятие № 5 Поражение органов пищеварения и мочевыделительной системы у раненых, при ожоговой болезни и синдроме длительного сдавления (СДС)
  11. Значення анамнезу при дослідженні хворих із захворюваннями судинного тракту.
  12. Особливості перебігу отитів при інфекційних захворюваннях
  13. Тема: «Сестринский процесс при различных симптомах инкурабельных заболеваний: при боли, лимфодеме, опухолевых ранах и кровотечениях».
  14. Етико-правові засади профілактики, примусового лікування та надання інформації при соціально-небезпечних захворюваннях
  15. Активність процесів ПОЛ та АОС при пневмонії у ранні, середні та пізні періоди формування захворювання (умовний поділ)
  16. Вогнищеві симптоми при ураженні скроневої долі
  17. КОРОТКІ АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ДАНІ СЕРЦЕВО- СУДИННОЇ СИСТЕМИ
  18. ОСОБЛИВОСТІ ТА ГІГІЄНА СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ДИТИНИ
  19. Вогнищеві симптоми при абсцесах мозочка
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -