<<
>>

Активність процесів ПОЛ та АОС при пневмонії у ранні, середні та пізні періоди формування захворювання (умовний поділ)

У роботі визначалась інтенсивність процесів пероксидації (початкового та завершального етапів) та стан антиоксидантної системи у хворих на пневмонію у різні періоди її розвитку (Регеда М.С., Поліянц І.В., 2004)

Розпочато дослідження з визначення продуктів ПОЛ - дієнових кон’югат (ДК) та малонового диальдегіду (МДА) у сироватці крові, які в основному мають пошкоджуючий вплив на клітини.

Нами встановлено (табл. 2), що вміст дієнових кон’югат та малонового диальдегіду в сироватці крові на першу добу розвитку захворювання зростав відповідно на 64,6% і 69,6% (рис.1). Водночас з цим підвищувалась активність ферментів антиоксидантної системи (табл. 3). Рівень каталази і супероксиддисмутази зростав на 105,6% і 60,9% в крові хворих в порівнянні з групою здорових осіб. Великої уваги заслуговують зміни співвідношення між активністю

супероксиддисмутази і вмістом дієнових кон’югат, яке характеризує баланс між утворенням продуктів перекисного окиснення ліпідів та можливостями їх утилізації. Так на першу добу від початку захворювання не виявлено статистично достовірних відмінностей між показниками хворих на пневмонію та здоровими особами. Одержані дані свідчать про достатню функціональну здатність ферментативної ланки антиоксидантної системи елімінувати продукти ПОЛ.

Через 4 доби від початку захворювання у сироватці крові хворих виявлено подальше збільшення вмісту ДК на 85,1% і малонового диальдегіду на 71,6%. Поряд з цим активність каталази зростала на 46,1%, а показники супероксиддисмутази знижувалась на 20,3 % порівняно з контрольними величинами.

Таблиця 2

Вміст дієнових кон’югат (ДК) у сироватці крові та малонового диальдегіду (МДА) у хворих на пневмонію в різні періоди розвитку захворювання (M±m, n=40)

Форма

спостереження

Тривалість захворювання в добах Кількість обстежених ДК в нмоль/мл (г) МДА в Нмоль/мл .
(г)
Контроль. Здорові особи. Донори. 12 0,458±0,04 2,5±0,1
Хворі на ГП 1 10 0,754±0,13 4,24±0,19
4-5 9 0,848±0,14 4,29±0,18
8-10 9 0,898±0,14 4,53±0,2

Примітка * - Р >0,05 порівняно з контролем.

Рис. 1Функціональний стан прооксидантно-антиоксидантної системи у сироватці крові хворих на пневмонію в різні періоди розвитку захворювання, виражений в %.

Таблиця 3

Активність каталази та супероксиддисмутази в сироватці крові хворих на пневмонію на різних етапах розвитку захворювання (М±т, n=40)

Форма Спостере -ження Тривалість захворюван ня в добах Кількість обстежених каталаза в

м.о./мл(г)

СОД в ум.од/мл (г) СОД/ДК
Контроль . Здорові особи.

Донори.

12 0,444±0,05 1,28±0,03 2,79±0,03
Хворі на ГП 1 10 0,913±0,01 2,06±0,05 2,73±0,03

*

4-5 9 0,649±0,04 1,02±0,02 1,2±0,02
8-10 9 0,462±0,06

*

1,20±0,03

*

1,3±0,02

Примітка * - Р >0,05 порівняно з контролем.

Зазначені зміни призводили до зменшення співвідношення рівня СОД і вмісту ДК в сироватці крові на 56% від показників першої доби захворювання та 56,9% порівняно з групою здорових осіб (контроль). У сукупності наведені зрушення свідчать про активізацію утворення продуктів перекисного окиснення ліпідів та нездатність ферментативної ланки антиоксидантної системи їх нейтралізувати. Очевидно, що зростаючий рівень перекисного окиснення ліпідів може бути пов’язаний з наслідком порушених механізмів ферментативної інактивації.

На пізньому етапі розвитку захворювання (10 доба) в сироватці крові пацієнтів відбувалось подальше накопичення продуктів перекисного окиснення ліпідів. Так у хворих містилось на 96, 0% і 81,2% більше відповідно дієнових кон’югат і малонового диальдегіду. В цей же час на відміну від попередніх показників активність каталази та супероксиддисмутази знаходилась на рівні контрольних величин здорових осіб. Через 10 діб від початку захворювання ДК зростали на 19 %, а МДА мав тенденцію до підвищення в порівнянні з першою добою. У цей період знижувалась активність каталази на 49,3% і супероксиддисмутази на 41,7%.

Привертає увагу співвідношення активності показників СОД та рівня ДК у сироватці крові хворих на 10 добу захворювання. Знижується відповідно на 52,3% в порівнянні з контролем і на 52,4% від хворих з раннім періодом розвитку пневмонії. Одержані результати дозволяють

зробити висновок про те, що процеси пероксидації ліпідів (утворення їх продуктів) значно перевищують можливості ферментативної ланки антиоксидантної системи (Регеда М.С., Поліянц І.В., 2004).

Таким чином вивчення показників перекисного окиснення ліпідів та окремих ферментів антиоксидантної системи у сироватці крові хворих на пневмонію показало зростання вмісту дієнових кон’югат і малонового диальдегіду та зниження активності каталази і супероксиддисмутази особливо на 4 та 10 доби розвитку захворювання. Ці дані дають можливість охарактеризувати окремі патофізіологічні механізми розвитку пневмонії (прооксидантно-антиоксидантні процеси) в різні періоди формування захворювання, мати ширше уявлення про патогенез, удосконалити діагностику і обґрунтувати один з напрямків комплексної патогенетичної терапії, яка б була спрямована в кінцевому результаті на одужання хворого.

3.1.2.

<< | >>
Источник: Регеда М.С., Регеда М.М., Фурдичко Л.О. Пневмонія: Монографія. Вид. шосте, доп. та перероб. - Львів,2012.- С 162. 2012

Еще по теме Активність процесів ПОЛ та АОС при пневмонії у ранні, середні та пізні періоди формування захворювання (умовний поділ):

  1. НСТ-тест і фагоцитарна активність лейкоцитів та показники пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів у периферичній крові хворих у ранні, середні та пізні періоди розвитку захворювання
  2. Залежність тестів ПОЛ і АОС в сироватці крові при пневмонії від статі хворого
  3. Фактори неспецифічної резистентності у хворих та стан імунної системи при пневмонії в різні періоди розвитку захворювання в залежності від величини запального процесу в легенях
  4. 3.4. Фагоцитарна активність лейкоцитів у крові морських свинок при експериментальній пневмонії в умовах іммобілізаційного стресу
  5. Порушення процесів перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту в крові при експериментальній пневмонії в умовах іммобілізаційного стресу.
  6. Активність трансфераз у сироватці крові та показники електролітного обміну в залежності від періоду та величини запального процесу в легенях у хворих на пневмонію
  7. Активність трансфераз у сироватці крові хворих на ГП в залежності від тривалості захворювання та величини запального процесу в легенях
  8. Стан фагоцитозу в крові морських свинок у динаміці формування експериментальної пневмонії
  9. Роль процесів ліпопероксидації і антиоксидантної системи, трансаміназ, електролітів, факторів неспецифічної резистентності та імунної системи в патогенезі розвитку пневмонії
  10. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи в крові морських свинок в динаміці розвитку експериментальної пневмонії.
  11. 2.5.2. Повышенный уровень ПОЛ при лейкозогенезе
  12. Зрушення функціональної стану оксидантної та антиоксидантної системи в бронхах при експериментальній пневмонії
  13. 3.3. Стан прооксидантної і антиоксидантної систем у крові морських свинок при експериментальній пневмонії в умовах іммобілізаційного стресу
  14. ПОЛ и система антиоксидантной защиты при ожогах глаз
  15. окислительный стресс и повышенный уровень ПОЛ при старении животных
  16. Значення анамнезу при дослідженні хворих із захворюваннями судинного тракту.
  17. Особливості перебігу отитів при інфекційних захворюваннях
  18. 3.2. Особливості змін функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної систем у легенях морських свинок при експериментальній пневмонії в умовах іммобілізаційного стресу
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -