Особливості перебігу отитів при інфекційних захворюваннях
У групі гострих гнійних середніх отитів при інфекційних захворюваннях найтяжчі зміни спостерігаються при скарлатині і дещо менше виражені при кору. Шлях проникнення інфекції у середнє вухо при цих за-
хворюваннях — гематогенний.
В 30-х роках отит спостерігався у 24,5% хворих на скарлатину, в 50-х роках цей процент знизився до 4,6—8,7, у теперішній час цей процент зовсім незначний (A.M. Гідон, 1952). Велику роль в цьому відіграли антибіотики. Скарлатинозний отит, як правило, буває двобічним. Основна патологоанатомічна особливість при цих отитах — некротичні процеси. У зв'язку з вираженими змінами в судинах розвивається некроз слизової оболонки, зв'язок, стінок барабанної порожнини, слухових кісточок, трабекул клітин сосковидного відростка, барабанної перетинки, а іноді виникає секвестрація лабіринта. Некроз веде до розпаду і відторгнення слизової оболонки середнього вуха, слухових кісточок (молоточка, ковадла), до великих зруйнувань. Виділення із вухазловонні внаслідок руйнування кістки. При некротичному пошкодженні лабіринта спостерігається стійке виключення слуху і функції вестибулярного апарату. У дітей раннього віку таке двобічне ураження може призвести до глухонімоти.Особливо відрізняються патолого-анатомічні зміни в середньому вусі при грипозному отиті. Вони характеризуються скупченням геморагічного ексудату в усіх порожнинах середнього вуха. Судини різко розширені, утворюються екстравазати. Крововиливи локалізуються у слизовій оболонці, в зв'язках і м'язах середнього вуха, під епідермісом барабанної перетинки і шкіри кісткового відділу зовнішнього слухового проходу. Ці крововиливи часто видно при отоскопії у вигляді бул, наповнених кров'ю. Таку форму грипозного отиту ще називають бульозною. Для грипозного отиту характерна нейросенсорна приглухуватість. Грип як причина ней-росенсорної приглухуватості посідає перше місце серед інших причин.
Туберкульозний отит як первинне захворювання спостерігається рідко. Частіше це гематогенне занесення мікобактерій туберкульозу при туберкульозі легень, лімфатичних вузлів, кісток. Характерна повна відсутність болю на початку захворювання і множинні перфорації бара-ранної перетинки. Множинні перфорації можна пояснити тим, що вони виникають на місці розпаду туберкульозних горбиків, які у великій кількості локалізуються саме в барабанній перетинці.
Однак, при довготривалому перебігу захворювання множинні перфорації можуть зливатися, і на їх місці утворюється одна велика перфорація. При розповсюдженні процесу на кісткові структури виділення з вуха стають сметаноподібними з неприємним запахом.
З цього приводу я згадую одного з хворих нашої клініки — чоловіка 34 років, який помер від епітимпаніту, ускладненого отогенним розлитим гнійним менінгітом. Мікробіологічно було встановлено діагноз туберкульозного менінгіту. У хворого не було туберкульозного пошкодження легень, кісток, лімфовузлів на час перебування у клініці. Однак, із анамнезу стало відомо, що в дитинстві у нього був туберкульоз стегна. Це дозволило пояснити виникнення захворювання таким чином. У хво-
54
Ю.В.Мітін. Оториноларингологія
Ю.В.Мітін. Оториноларингологія
55
рого був гематогенний занос мікобактерій туберкульозу у вухо, що спонукало до розвитку хронічного отиту. Туберкульоз стегна був вилікува-ний, але туберкульозний отит залишився. Через багато років виник отогенний туберкульозний менінгіт, який і привів до трагічного кінця.