<<
>>

АТЕРОСКЛЕРОЗ

Атеросклероз - це хронічне захворювання, що характеризується системною ліпідною інфільтрацією внутрішньої оболонки артерій еластичного і змішаного типу з наступним відкладенням солей кальцію і розвитком в її стінці сполучної тканини, що призводить до звуження просвіту судин і порушення кровообігу в різних органах і тканинах.

Вперше термін «атеросклероз» був запропонований в 1904 році німецьким патологом Ф. Маршаном, проте як визначення самостійної нозологічної форми він став застосовуватися в клінічній практиці тільки через 30 років.

Рис. о». Схематичне зображення закупорки просвіту коронарної артерії

Термін «атеросклероз» походить від грецького словосполучення «athero», що означає «кашиця», і «sclerosis» - «ущільнення».

В основному на атеросклероз хворіють люди старше 40 років, хоча в окремих випадках гіперхолестеринемія зустрічається у людей молодого віку чи навіть у дітей - це так звана сімейна гіперхолестеринемія. Жінки хворіють на атеросклероз на 10 років пізніше, ніж чоловіки, що пов’язують із захисною дією естрогенів.

На сьогодні відомо більше 240 факторів, здатних вплинути на виникнення та розвиток атеросклерозу. Ці фактори ризику умовно можна поділити на керовані (або ще їх називають зворотні), тобто ті, на які можна позитивно впливати, і некеровані (незворотні), на які практично не можна впливати.

Керовані (зворотні) фактори ризику:

1. Артеріальна гіпертензія (АТ вище 140/90 мм рт. ст.).

2. Тютюнопаління.

3. Надлишкова вага тіла, яка перевищує нормальну вагу більш ніж на 30% (індекс Кетле більше 25,0), чи ожиріння (індекс Кетле більше 30,0).

4. Низька фізична активність.

5. Цукровий діабет.

6. Підвищений рівень загального холестерину (більше 5,2 ммоль/л).

7. Підвищення в сироватці крові рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності (вище 4 ммоль/л).

8. Зниження в сироватці крові рівня холестерину ліпопротеїнів високої

щільності (нижче 0,9 ммоль/л).

Рис. 89. Фактори ризику атеросклерозу

Некеровані (незворотні) фактори ризику:

1. Вік (чоловіки старше 40 років, жінки старше 50 років).

2. Чоловіча стать.

3. Обтяжлива по атеросклерозу спадковість (раптова смерть, інфаркт міокарда чи інсульт у батьків: у віці до 50 років у чоловіків і до 55 років у жінок).

При визначенні ступеня ризику розвитку атеросклерозу необхідно враховувати той факт, що більшість цих факторів взаємопов’язані і при одночасній дії їх негативний вплив посилюється. Тому навіть у тих випадках, коли рівень кожного окремого фактора підвищений помірно, сумарно ризик розвитку атеросклерозу залишається високим.

Як зазначалося вище, тривалий час домінуюче місце в етіології атеросклерозу займала холестеринова (аліментарно-інфільтраційна) теорія М. М. Анічкова (1912-1913 рр.), згідно з якою основну роль у виникненні захворювання відводили збільшенню кількості холестерину в крові. Але подальші дослідження показали, що у виникненні атеросклерозу відіграє роль і ряд інших факторів. Механізм розвитку атеросклерозу більш складний і до сьогодні ще повністю не вияснений.

Рис. 90. Накопичення холестерину в судинній стінці з віком

У виникненні атеросклерозу та його формуванні можна виділити чотири визначальні механізми:

1. Спадковий фактор.

2. Порушення ліпідного обміну.

3. Зміни в судинній стінці артерій.

4. Порушення рецепторного апарату клітин (Є. І. Чазов, 1998).

Залежно від переважаючої локалізації атеросклеротичних змін в судинах, ускладнень і виходу, до яких ці зміни ведуть, виділяють наступні клініко- анатомічні форми атеросклерозу:

• атеросклероз аорти;

• атеросклероз вінцевих артерій серця (ішемічна хвороба серця);

• атеросклероз артерій головного мозку (цереброваскулярні захворювання);

• атеросклероз артерій нирок (ниркова форма);

• атеросклероз артерій кишки (кишкова форма);

• атеросклероз артерій нижніх кінцівок.

Рис. 92. Звужена вінцева артерія

Рис. 93. Послідовність змін у судині, що призводять до інфаркту міокарду

Рис. 94. Найбільш часті ділянки атеросклеротичного ураження

Атеросклероз аорти - це найчастіша форма атеросклерозу. Найбільш різко атеросклеротичні зміни виражені в черевному відділі і характеризуються в основному атероматозом, виразкуванням, атерокальцинозом. В результаті тромбозу, тромбоемболії та емболії атероматозними масами при атеросклерозі аорти часто спостерігаються інфаркти (наприклад, нирок) і гангрени (наприклад, кишки, нижньої кінцівки). При атеросклерозі в аорті часто розвиваються аневризми. Розрізняють циліндричну, мішкоподібну, килоподібну аневризми аорти. Утворення аневризми небезпечне її розривом і кровотечею. Тривало існуюча аневризма аорти призводить до атрофії навколишніх тканин (наприклад, грудини, тіл хребців).

Рис. 95. Атеросклероз аорти

Атеросклероз вінцевих артерій серця лежить в основі ішемічної його хвороби.

Атеросклероз артерій головного мозку є основою цереброваскулярних захворювань. Тривала ішемія головного мозку на ґрунті стенозуючого атеросклерозу мозкових артерій призводить до дистрофії і атрофії кори мозку, розвитку атеросклеротичного недоумства.

При атеросклерозі ниркових артерій звуження просвіту бляшкою здебільшого спостерігається в місці розгалуження основного стовбура або поділу його на гілки першого і другого порядку. Частіше процес односторонній, рідше - двосторонній.

В нирках розвиваються або клиноподібні ділянки атрофії паренхіми з колапсом строми і заміщенням цих ділянок сполучною тканиною, або інфаркти з наступною їх організацією і формуванням втягнутих рубців.

Виникає крупногорбиста атеросклеротична зморщена нирка (атеросклеротичний нефросклероз), функція якої страждає мало, бо більша частина паренхіми залишається збереженою. В результаті ішемії ниркової тканини при стенозуючому атеросклерозі ниркових артерій у ряді випадків розвивається симптоматична (ниркова) гіпертонія.

Рис. 96. Інфаркт головного мозку

Рис. 97. Атеросклероз ниркових артерій

Атеросклероз артерій кишки, ускладнений тромбозом, веде до гангрени кишки з наступним розвитком перитоніту. Частіше страждає верхня брижова артерія.

При атеросклерозі артерій кінцівок частіше уражаються стегнові артерії. Процес тривалий, часом перебігає безсимптомно завдяки розвитку колатералей. Однак, при наростаючій недостатності колатералей розвиваються атрофічні зміни м’язів, охолодження кінцівки, з’являються характерні болі при ходьбі - переміжне кульгання. Якщо атеросклероз ускладнюється тромбозом, розвивається гангрена кінцівки - атеросклеротична гангрена.

Рис. 98. Ураження кінцівок при атеросклерозі залежать від стадії захворювання

Рис. 99. Ультрасонограма судин при атеросклерозі

Клінічні прояви атеросклерозу

1. Доклінічний, прихований період: нервові, вазомоторні та метаболічні порушення.

2. Період клінічних проявів:

Перша стадія (ішемічна) - звуження судин, що веде до порушення трофіки і дистрофічних змін у відповідних органах.

Друга стадія (тромбонекротична) - некрози дрібно- або крупновогнищеві з тромбозом судин або без них.

Третя стадія (склеротична або фіброзна) - розвиток фіброзних, рубцевих змін в органах з атрофією їх паренхіми.

Атеросклероз може розвиватися вже з самого дитинства, як безсимптомна стадія.

В екологічно високо розвинутих країнах серед дорослого населення, що вмирають від різних причин, на розтині майже в 100% випадків виявляються атеросклеротичні ураження аорти чи артерій.

Отже, більша частина чоловіків після 40 років і велика кількість жінок після 50 років у цих країнах мають достатньо розвинений атеросклероз коронарних артерій, який протікає безсимптомно. Відсутність симптомів атеросклерозу утруднює виявлення цього захворювання і своєчасне проведення профілактики. Клінічні прояви атеросклерозу проявляються, як правило, після 50 років. Проте є багато випадків, коли вони розвиваються значно раніше, протікають виключно важко і часто мають летальний кінець.

Прихований (безсимптомний) розвиток захворювання продовжується до тих пір, доки просвіт артерії не зменшиться на 70%.

Тільки за допомогою спеціального методу - ангіографії (введення через тонкий зонд в коронарні артерії спеціальної контрастної речовини) можна виявити звуження просвіту судини (якщо розмір звуження досяг 30-50%). Проте цей метод є технічно непростим і може проводитися тільки в стаціонарних умовах у спеціальних кардіологічних клініках. При 60-70% закритті просвіту вдається зареєструвати ішемічні зміни в серцевому м’язі на електрокардіограмі, знятій під час фізичного навантаження на велоергометрі.

Коли просвіт коронарної артерії внаслідок росту атеросклеротичної бляшки зменшиться на три чверті, в хворого часто з’являються напади стенокардії, спершу при фізичній праці, а пізніше і в спокої. Подальше звуження просвіту артерії загрожує виникненням інфаркту міокарда та іншими ускладненнями.

Таким чином, людина протягом багатьох років і навіть десятиліть не знає, що в неї «повільно, але впевнено» розвивається атеросклероз. Вона починає розуміти це тільки тоді, коли з’являються перші клінічні прояви захворювання.

Інколи побічною ознакою атеросклерозу, що розвивається, є ксантоматоз - утворення відкладень холестерину та інших ліпідів у шкірі, сухожиллях і деяких інших тканинах.

Вираженість ксантоматозу визначається характером і ступенем порушення обміну ліпопротеїдів. Так, при значному збільшенні вмісту в крові ліпопротеїдів низької щільності ксантоматоз проявляється у вигляді сухожильних і горбистих ксантом різної локальності, які містять переважно холестерин. Це тверді вузлики розміром від булавочної головки і більше, що розміщуються ізольовано або групами. При переважному накопиченні в крові хіломікронів і ліпопротеїдів дуже низької щільності зустрічаються головним чином так звані еруптивні ксантоми, які містять в основному тригліцериди. Їх поява може поєднуватися з гематоспленомегалією (збільшення печінки і селезінки) і нападами абдомінальної коліки.

Рис. 100. Лабораторна діагностика атеросклерозу

Виражені прояви атеросклерозу - цей термін поєднує три основні форми ішемічної хвороби серця: стенокардію, інфаркт міокарду і атеросклеротичний кардіосклероз.

Комплексне лікування хворих на атеросклероз включає:

1. Корекція способу життя

Включає в себе боротьбу з факторами ризику. Хворий повинен відмовитися від тютюнопаління, якщо до того він палив. Не зловживати спиртними напоями. При надлишковій вазі тіла дотримуватися відповідної дієти, знизити вагу тіла до нормальної (індекс Кетле в межах 19-25), проводити адекватні фізичні навантаження.

2. Дотримання відповідної дієти (дієтотерапія), яка базується на декількох принципах:

• зменшення загальної калорійності добових раціонів до 2500 Ккал і нижче;

• зменшення холестерину, що надходить з продуктами харчування до 300 мг на добу або і нижче;

• зменшення вживання жирів до 30% калорійності добового раціону, в тому числі зниження насичених жирів до 10% раціону;

• збільшення вуглеводів до 50% добового раціону за рахунок складних вуглеводів;

• зменшення ваги тіла до нормальних показників при надлишковій вазі тіла чи ожирінні.

Харчовий холестерин у великій кількості знаходиться у продуктах тваринного походження - жирному м’ясі, салі, печінці, нирках тощо. Вуглеводи у великій кількості знаходяться в овочах та фруктах. Необхідно зазначити, що в останніх є достатня кількість і мінеральних речовин. Продукти, які рекомендують при дієтичному харчуванні хворих атеросклерозом: нежирні сорти м’яса, бажано у вареному вигляді, олію кукурудзяну, соняшникову, рибні страви 2-3 рази в тиждень, яєчний білок, молочні продукти (просто-квашу, нежирний кефір, нежирний сир), фрукти та овочі, каші (гречану, вівсяну), житній хліб.

Продукти, які рекомендують в обмеженій кількості при дієтичному харчуванні хворих атеросклерозом: фарш із нежирної яловичини, бекон, шинка, плавлені сири, 1-3 яйця на тиждень, рибні консерви на маслі, тушкована картопля на олії, фрукти в сиропі, лісовий горіх (фундук), випічка із білого борошна (в тому числі і білий хліб), пакетні супи.

Продукти, які не рекомендуються при дієтичному харчуванні хворих на атеросклероз: тваринні жири (яловичі, свинячі, баранячі), свиняче сало, жирні сорти м’яса, мозок, жир, отриманий внаслідок смаження м’яса, жирні сорти ковбаси, рибна ікра, яєчні жовтки, жирна сметана, вершки, жирні сорти сиру, шоколадні креми.

3. Проведення медикаментозної терапії

Медикаментозне лікування гіперхолестеринемій починається тільки тоді, коли відсутній ефект після відповідної 6-ти місячної гіпохолестеринемічної дієти.

4. Застосування засобів фізичної реабілітації

Заняття ЛФК при атеросклерозі стимулюють діяльність нервової та ендокринної систем, що регулюють всі види обміну речовин. Тому лікувальна дія фізичних вправ при атеросклерозі в першу чергу проявляється в їх позитивному впливі на обмін речовин. Доведено, що систематичні заняття нормалізують вміст ліпідів у крові. Багато численні спостереження за хворими атеросклерозом і людьми похилого віку також свідчать про зниження холестерину в крові після курсу ЛФК часто до нормальних величин. Застосування фізичних вправ, що здійснюють спеціальну лікувальну дію (наприклад, покращують периферичний кровообіг), сприяє відновленню моторно-вісцеральних зв’язків. В результаті відповідні реакції серцево- судинної системи стають адекватними. Спеціальні фізичні вправи покращують кровопостачання тієї області чи органу, живлення яких порушене внаслідок ураження судин. Систематичні заняття розвивають колатеральний кровообіг. Під дією фізичного навантаження нормалізується надлишкова вага тіла.

Методика занять ЛФК при лікуванні атеросклерозу залежить від стану лікування та відповідно призначення рухового режиму.

Типові режими рухової активності хворих на лікарняному етапі лікування.

1 режим - суворо-ліжковий, при якому знижують до мінімуму фізичні і психічні навантажень для забезпечення максимального полегшення функції серцево-судинної системи. Гемодинаміку покращують за рахунок підсилення периферичного кровообігу і функцій екстракардіальних факторів циркуляції крові. Стимуляція коронарного кровообігу і невелика активізація дихання з метою боротьби із застійними явищами в легенях.

Допускаються повільні рухи кінцівками. Туалет і харчування хворих проводяться з обов’язковою допомогою персоналу (режим 1а); при покращенні стану хворого дозволяється самостійний поворот на правий бік (режим 1б).

У режимі 1а в положенні лежачи застосовуються вправи помірної інтенсивності, дихальні вправи. Активні рухи в дрібних суглобах рук і ніг. Пасивні і активні рухи з допомогою у великих суглобах з невеликою амплітудою. Темп рухів повільний, вони чергуються з дихальними вправами і легким масажем. Заняття тривалістю 5-7 хв проводяться 2 рази в день.

У режимі 1б активні рухи в дрібних і середніх суглобах, активні повільні рухи у великих суглобах з неповною амплітудою, поворот на правий бік, невисокий підйом тазу, дихальні вправи. Тривалість - 10-12 хв.

2 режим - напівліжковий. Тонізуючий вплив на ЦНС та організм в цілому. Посилення периферичного і коронарного кровообігу. Активізація дихання, обміну речовин і трофічних впливів на серцевий м’яз. Відновлення адаптації серцево-судинної системи до фізичного напруження при переході в положення сидячи.

В даному режимі при піднімають головний кінця ліжка, поступово збільшуючи кут підйому з наступним переходом у положення сидячи - в перші 2-3 дні без опускання ніг, а потім з опусканням ніг з ліжка та короткочасне перебування у положенні сидячи від 2 до 10 хв - 2-3 рази в день. У подальшому пересідання на стілець без підйому у вертикальне положення, зі збільшенням тривалості сидіння до 15-20 хв (4-5 раз в день).

Застосовують рухи кінцівками з більшою амплітудою; елементарні вправи для м’язів тулуба в положенні лежачи та сидячи, в повільному і середньому темпі. Рухи в дрібних та середніх суглобах у середньому темпі. Дихальні вправи. Тривалість занять 15-17 хв.

3 режим - палатний, порівняно з 2 режимом, використовують вправи загально-тонізуючого впливу для відновлення адаптації серцево-судинної системи до вставання і ходьби. Обережне тренування серцево-судинної системи і органів дихання на фоні широкого застосування факторів кровообігу.

Перебування в положенні сидячи до 50% денного часу. Вставання і ходьба по палаті, а потім по відділенню (50-200 м).

Застосовують гімнастичні вправи без обтяження, що охоплюють великі м’язові групи, проводяться в повільному та середньому темпі у вихідних положеннях лежачи, сидячи і обмежено - стоячи. Вправи з помірним навантаженням і з легким опором, а також з невеликим обтяженням (гімнастичні палки, гантелі вагою 0,5 кг), дихальні вправи, ходьба. Тривалість занять - 17-20 хв.

4 режим - вільний характеризується відновленням адаптації хворих до звичайного побутового навантаження з метою підготовки до домашнього режиму. Подальше тренування серцево-судинної системи і дихання з широким використанням екстракардіальних механізмів циркуляцій крові.

Застосовується вільна ходьба по відділенні з поступовим включенням ходьби по східцях, прогулянки в період перед випискою.

Гімнастичні вправи без обтяження у різних вихідних положеннях, головним чином стоячи, більш складних за формою в порівнянні з вправами попередніх режимів. Вправи з постійно зростаючим, але помірним зусиллям. Вправи, пов’язані з переміщенням центру ваги з однієї ноги на іншу. Вправи з невеликим обтяженням (гантелі по 0,5 кг, гімнастичні палки). Перекиди м’ячом не більше 1 кг. Темп вправ різний: повільний і середній, при рухах з охопленням невеликих м’язових груп - швидкий. Ходьба в повільному та середньому темпі з короткочасним прискоренням. Тривалість занять ЛФК - 20-25 хв. Фізичні вправи знижують рівень холестерину через 2 місяці за умови регулярності, не менше 3 разів на тиждень по ЗО хв.

5. З фізіотерапевтичних процедур при атеросклерозі судин найбільш швидко і ефективно діють імпульсивні струми: діадинамічні, синусоїдальні модульовані, електросон.

Різні види синусоїдального модульованого струму (СМС) застосовують на проекцію поперекової артерії, синокаротидну зону, потиличну ділянку. При шийному остеохондрозі та недостатності кровопостачання мозку - по поперековій артерії.

При атеросклерозі судин головного мозку (без гіпертонічної хвороби) при локалізації ураження в басейні внутрішніх сонних артерій відмічається хороший результат при застосуванні електросну. При церебральному атеросклерозі успішно застосовується електросон з різною частотою імпульсів - від 100 до 7-12 за секунду. Знижуючи психоемоційне напруження, електросон покращує структуру нічного сну.

Широко використовується також електрофорез (в тому числі із застосуванням синусоїдального модульованого струму лікарських засобів; електрофорез ношпи, йодиду калію, стугерону - за лобно-потиличною або очно-потиличною методикою; новокаїну, брому, йоду, папаверину, нікотинової, аскорбінової кислоти, вітаміну Е, магнію і т.п. впливаючи на комірцеві зону. Застосовують також ендоназальний (через носові ходи) метод електрофорезу лікарських засобів: аспірину, аміналону, дигідроерготаміну та ін.

За допомогою ультразвуку в активні зони шиї вводять лікарські засоби: гідрокортизон, преднізолон.

Встановлено, що при спастичному стані судин головного мозку електромагнітні поля (хвилі дециметрового діапазону) і магнітні перемінні поля доцільно застосовувати на вогнище ураження судинного басейну, а при надлишковому притоці крові до мозку і утрудненому відтоку венозної крові та при супутніх ураженнях магістральних артерій - на комірцеву зону. При застосуванні магнітних полів краще піддаються лікуванню такі симптоми вертебро-базилярної недостатності, як больові феномени, порушення координації та вестибулярні розлади.

З метою покращення мозкового кровообігу і зменшення клінічних проявів церебрального атеросклерозу широко використовується голкорефлексотерапія в різноманітних її варіантах (корпоральна, аурікулопунктура, магнітоакупунктура та ін.).

6. Масаж - це лікувальний метод, який полягає в механічному подразненні шкіри і глибше лежачих тканин. Подразнення в масажуючих тканинах нервових рецепторів призводить до посилення потоку аферентної імпульсації, який направляється в мозок, і, зокрема, в ретикулярну формацію стовбура. Це викликає підвищення її тонусу, а, отже, тонусу мозку і всього організму. В цьому відношенні масаж у певній мірі можна порівняти з активними м’язовими рухами. Проте масаж не замінює рух, він тільки доповнює його.

Застосовують наступні прийоми масажу:

• погладжування - поверхневе і глибоке, останнє проводиться з надавлюванням;

• розтирання здійснюється у вигляді колових рухів 2-3 пальцями, поставленими під кутом до шкіри.

Розминання і вібрація при атеросклерозі майже не застосовуються.

Для хворих атеросклерозом доцільний наступний порядок проведення масажу. Якщо у деяких хворих відмічаються запори вранці, то щоденну процедуру масажу можна починати з живота. Після масажу живота і випорожнення кишечнику і сечового міхура необхідною є ранкова гігієнічна гімнастика, а далі продовжується масаж у такій послідовності: поперек, ноги, шия, надпліччя, голова, руки, груди.

Одним з ефективних видів масажу є сегментарно-рефлекторний масаж. Для його проведення необхідно знати наступне:

1. не можна подразнювати всі рефлексогенні зони в одному сеансі масажу, це слід робити почергово, на обмеженій ділянці і недовго;

2. чим більш виражена болючість рефлексогенних зон, тим меншою повинна бути сила подразнення;

3. тривалість масажу 15-20 хв;

4. масаж проводиться через день, а при хорошому загальному стані хворого - щоденно;

5. кількість процедур визначається лікувальним ефектом - як тільки усунуті болючі прояви, з приводу яких проводиться масаж, його припиняють;

6. після сегментарного масажу не можна проводити загальний, так як останній буде знімати ефект першого. Ці види масажу можна поєднувати, проводячи їх у різний час дня.

При атеросклерозі мозкових судин, коли основною скаргою є головна біль, викликана недостатність кровопостачання мозку, схильністю судин до спазмів, а також при супутньому захворюванні шийного відділу хребта, застосовують сегментарний масаж шиї і голови. Після сеансу рекомендується проробити повільні повороти голови в сторони, легкі нахили вперед і назад.

Метою сегментарного масажу при коронарному атеросклерозі є покращення коронарного кровообігу, зменшення спазму коронарних судин серця і болю. Як показали дослідження, навіть після звичайного масажу лівої руки, лівої половини грудної клітки і плечового поясу в половини хворих спостерігається покращення електрокардіограми. При дистрофічних ураженнях серцевого м’язу масаж покращує кровообіг в судинах серця, проте застосовувати його слід обережно і за умови відсутності частих нападів стенокардії.

Можна також застосовувати точковий масаж або поєднувати його з сегментарним.

7. Фітотерапія - горобина звичайна, глід колючий, кропива дводомна, кукурудза звичайна, льон звичайний, омела біла, ревінь лікарський, редька посівна, рута садова, суниці лісові, фіалка триколірна, цибуля ріпчаста, череда, часник посівний, шипшина корична.

Профілактику атеросклерозу умовно можна поділити на первинну та вторинну.

Мета первинної профілактики - не допустити розвитку атеросклерозу.

Первинна профілактика атеросклерозу повинна розпочинатися в ранньому віці. Фактично вона полягає у виявленні факторів ризику та боротьбі з ними.

Мета вторинної профілактики - стабілізувати розвиток атеросклерозу та попередити його ускладнення - інфаркт міокарда, інсульт, розшаровуюча аневризма аорти та інші. На це в першу чергу направлена дієто- та медикаментозна терапія.

Комплекс фізичних вправ для пацієнтів із атеросклерозом

1. В.п. - сидячи на стільці. Руки опущені вниз, ноги разом. Почергово піднімати руки вверх. Рука вверх - вдих, опустилась вниз - видих. Повторити 5-6 разів кожною рукою.

2. В.п. - сидячи на стільці. Руки, максимально зігнуті в ліктьових суглобах, на ширині плечей, ноги разом. Кругові рухи ліктями: 5-6 разів за часовою стрілкою і стільки ж - проти часової стрілки.

3. В.п. - сидячи на підлозі. Руки розведені в сторони, ноги разом. На вдих зігнути ліву ногу в коліні і, помагаючи руками, прижати їх до грудей і живота.

На видих - опускати ногу, руки в сторони. На наступних рахунок теж саме зробити правою ногою. Повторити по 3-5 рази кожною ногою.

4. В.п. - стоячи. Руки на поясі, ноги на ширині плечей. На вдих - тулуб нахилити в сторону, на видих повернутися у в.п. Повторити по 3-5 разів в кожну сторону.

5. В.п. - стоячи. Руки в сторони, ноги на ширині плечей. На вдих руки підняти вверх, і нахил тулуба вперед, до колін, держати голову прямо. На видих повернутися у в.п. Повторити 3-4 рази.

6. В.п. - стоячи. Ноги разом, руки вниз. В руках на ширині плечей тримати палку. На вдих зробити лівою ногою крок назад і підняти палку вверх над головою, на видих повернутися у в.п. Повторити по 3-5 разів кожною ногою.

7. В.п. - стоячи. Ноги на ширині плечей, руки вниз. В руках на ширині плечей тримати палку. На вдих тулуб повернути в сторону, палку підняти вперед. На видих повернутися у в.п. Виконувати почергово в кожну сторону по 3-5 разів.

8. В.п. - теж. Ноги на ширині плечей, руки вниз. На вдих праву руку і праву ногу відвести в сторону і тримати 2 секунди, на видих повернутися у в.п. Виконувати почергово в кожну сторону по 3-4 рази.

9. В.п. - стоячи. Ноги разом, руки внизу. Робити одночасно широкі кругові рухи руками, спочатку за часовою стрілкою, потім проти часової стрілки. Дихання довільне. Повторити по 3-5 разів у кожну сторону.

10. В.п. - теж. Ноги на ширині плечей, руки держати на поясі. Виконувати кругові рухи тулубом в одну і в другу сторону 5-10 разів.

11. В.п. - стоячи. Ноги разом, руки вниз. Вільна ходьба на місці. Виконувати 30-60 с.

Контрольні запитання і завдання:

1. Дайте визначення поняття «атеросклероз».

2. Етіологія та патогенез атеросклерозу.

3. Основні клінічні прояви.

4. Особливості застосування лікувальної фізичної культури при атеросклерозі.

5. Особливості застосування масажу при атеросклерозі.

6. Особливості застосування фізіотерапії при атеросклерозі.

7. Складіть орієнтовний комплекс ЛФК для хворих.

2.13.

<< | >>
Источник: Григус І.M., Брега Л.Б.. Фізична терапія в кардіології: навчальний посібник. - Рівне : НУВГП,2018. -268 с.. 2018

Еще по теме АТЕРОСКЛЕРОЗ:

  1. Атеросклероз
  2. АТЕРОСКЛЕРОЗ
  3. АТЕРОСКЛЕРОЗ
  4. Этиология атеросклероза:
  5. 1.7.1. Атеросклероз
  6. АТЕРОСКЛЕРОЗ
  7. Атеросклероз
  8. Атеросклероз
  9. Клинические проявления атеросклероза:
  10. Тема занятия. АТЕРОСКЛЕРОЗ И АРТЕРИОСКЛЕРОЗ. ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА
  11. Роль нарушений липидного обмена в патогенезе атеросклероза
  12. Патогенез атеросклероза:
  13. Атеросклероз и факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний
- Акушерство и гинекология - Анатомия - Андрология - Биология - Болезни уха, горла и носа - Валеология - Ветеринария - Внутренние болезни - Военно-полевая медицина - Восстановительная медицина - Гастроэнтерология и гепатология - Гематология - Геронтология, гериатрия - Гигиена и санэпидконтроль - Дерматология - Диетология - Здравоохранение - Иммунология и аллергология - Интенсивная терапия, анестезиология и реанимация - Инфекционные заболевания - Информационные технологии в медицине - История медицины - Кардиология - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Комплементарная медицина - Лучевая диагностика, лучевая терапия - Маммология - Медицина катастроф - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Медицинские приборы - Медицинское право - Наследственные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Патофизиология - Педиатрия - Приборы медицинского назначения - Психиатрия - Психология - Пульмонология - Стоматология - Судебная медицина - Токсикология - Травматология - Фармакология и фармацевтика - Физиология - Фтизиатрия - Хирургия - Эмбриология и гистология - Эпидемиология -