КРАСНУХА
Синоніми: німецький кір, нічна висипка, рубела; лат.— rubeola. Гостре інфекційне захворювання, яке супроводжується гарячковою реакцією, катаральними явищами, висипкою на шкірних покривах і тератогенною дією на плід.
Актуальність. Захворюваність на краснуху висока у всіх країнах. Щоб уявити собі у всьому обсязі актуальність цієї інфекції, можна послатися на пандемію в США у 4964—1965 рр., під час якої перехворіло понад 12 млн людей. Під час пандемії та після неї у США було зареєстровано близько 20 000 мертвонароджених дітей і таку ж кількість новонароджених з дефектами розвитку. Згадана пандемія завдала астрономічних економічних збитків цій країні.
Краснуха — це захворювання, що уражує в основному дітей. За даними американської статистики, ускладнення з боку центральної нервової системи зустрічаються в 1 випадку на 6000 хворих, а тромбоцитопенія — в 1 випадку на 3000 хворих. При зараженні дорослих захворювання частіше має легкий перебіг. Але при захворюванні жінок у першому триместрі вагітності розвивається синдром конгенітальної краснухи і як наслідок народжуються діти з різними дефектами розвитку органів.
Етіологія. Збудник — вірус, який належить до родини Togaviri- dae роду Rubivirus. Репродукція вірусу у первинних клітинах нирок мавп не супроводжується цитопатичним ефектом. У лабораторних лініях клітин RK-13, SIRC, VERO репродукція вірусу супроводжується цитопатичним ефектом. Лабораторні тварини, за винятком деяких видів мавп, не заражуються і не хворіють на крас- нухоподібну інфекцію. Краснуха належить до антропонозних інфекцій, оскільки циркуляція збудника її забезпечується лише в людському суспільстві. Вірус термолабільний. При 56 oC вірус інактивується протягом 60 хв, а при 37 oC різко зменшується титр вірусу протягом 24 г. Добре зберігається при низьких температурах. Додавання до поживного середовища телячої сироватки значно підвищує терморезистентність.
Швидко інактивується спиртом,ефіром, розчином формальдегіду та хлорвмісними дезинфектантами.
Джерело збудника — хвора людина, яка виділяє збудник у повітря уже в останні дні інкубації. Особливо інтенсивно збудник -виділяється у період продроми, а вже на 4-й день висипання хворий не становить небезпеки для оточуючих. Поряд із маніфестними формами інфекції можуть бути абортивні та інапарантні. Підтвердженням їх існування може бути той факт, що далеко не в усіх дітей в анамнезі звертають увагу на перенесену в дитинстві краснуху. Тим часом при серологічному обстеженні дітей віком до 13— 16 років специфічні антитіла виявляють у 90—92 %. Допускають, що у дітей співвідношення маніфестних та інапарантних форм складає 1 до 2, а у старших вікових груп — 1 до 6. Епідеміологічна небезпека інапарантних форм інфекції для оточуючих дискутується.
Механізм передачі збудника від людини до людиин здійснюється через повітря. Вірус, розмножуючись в епітелії слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, викликає запалення, а останнє є причиною експіраторних актів, у процесі яких величезна кількість збудника потрапляє у повітря. Враховуючи, що збудник, який потрапляє у повітря, в умовах кімнатної температури руйнується протягом декількох годин, передача його через одяг або через забруднені збудником предмети побуту практично неможлива.
У заражених вірус циркулює у крові. Через плаценту у вагітних жінок він може потрапляти у кровоток плода і викликати тератогенну дію.
Захворюваність. Як уже відзначалося, краснуха — це масова інфекція у дітей, які після втрати материнського імунітету заражаються і хворіють переважно з гарячковою реакцією і висипкою. При зараженні жінок, особливо у І триместр вагітності, розвивається синдром конгенітальної краснухи. При ураженні вірусом ембріона або плода може спостерігатися викидень, народження мертвого плода або народження дитини з дефектами розвитку. Якщо вірус проникає до плода у І триместр вагітності, синдром конгенітальної краснухи розвивається у 20—25 % новонароджених.
Великі спалахи захворювань мали місце у США в 1935, 1943 р., у 1964—1965 рр. там виникла пандемія. У наступні роки реєструвалося від 24 до ЗО хворих на 100 000 населення. У 1970 р. розпочалася масова вакцинація, що сприяла різкому зниженню захворюваності. Так, у 1972 р. захворюваність знизилась до 7,0, а в 1990 р.— до 0,5 на 100 000 населення. Із 576 випадків захворювань у США, розподілених за віком, 338 випадків (58,7 %) приходилось на дітей до 14 років, 219 (38,2%)—на осіб від 15 до 39 років.В останнє десятиліття в Україні на підставі існуючих офіційних даних також можна говорити про значну захворюваність. Наприк-
лад, у 1988 р. показник на 100 000 населення становив 98,1, у 1989 р.— 94,7, а у 1990 р.— 118,6. Враховуючи стан діагностики, можна допускати, що захворюваність дещо вища. Розподіл хворих за віком свідчить про переважну захворюваність дітей до 14 років.
Імунітет після перенесеної інфекції зберігається протягом декількох років. Однак, оскільки збудник часто заноситься в колективи, зараження викликає бустерефект, і у значної частини населення як наслідок періодичної зустрічі імунітет зберігається протягом життя.
Специфічна терапія поки що не розроблена.
Специфічна профілактика розроблена. Нині тривакцина, яка включає аттенуйовані віруси кору, краснухи та паротиту, введена в календар щеплень у США, Канаді, країнах Західної Європи. Масове застосування її дало гарні наслідки. У нашій країні аналогічна вакцина перебуває у стадії розробки.
Протиепідемічні заходи є обмежувальними. Хворих дітей ізолюють удома і допускають у дитячі колективи не раніше 6-го дня з моменту висипання. В.дитячому колективі вводять карантин на 21 день після ізоляції останнього хворого. У зв’язку з тим, що у дітей, які спілкувалися з хворим, вірус виявляють у слизі верхніх дихальних шляхів з 11-го до 21-го дня, вони можуть відвідувати дитячі колективи до 10-го дня, а з 11-го по 21-й день їх ізолюють у домашніх умовах. Оскільки вірус не стійкий в умовах кімнатної температури, у приміщеннях дитячих колективів проводять звичайне гологе прибирання.
Тератогенна дія вірусу може проявлятися як при маніфестних, так і при інапарантних формах інфекції у вагітних жінок. У зв’язку з цим необхідне уважне клінічне і лабораторне обстеження усіх гарячкових захворювань у них з метою підтвердження або виключення краснухи. Такі обстеження особливо важливі у вагітних жінок, які самі захворіли або доглядали за дітьми з діагнозом краснухи. Наявність вірогідних даних про зараження вагітної жінки краснухою в перші триместри після зачаття в усіх країнах є абсолютним показанням для аборту.
Епідеміологічний нагляд включає надсилання до CEC термінового повідомлення на усі випадки краснухи. З огляду на важливе значення раннього виявлення вагітних в осередку краснухи, обстеження осередків повинен вести лікар-епідеміолог. Не допускається відвідування осередків краснухи жінками у перші 3 міс вагітності.
Еще по теме КРАСНУХА:
- Глава 22. Иммунологические методы диагностики инфекционных заболеваний
- Краснуха
- Краснуха.
- Диагностика краснухи.
- Краснуха.
- Краснуха
- Предметный указатель
- РОЛЬ ОТДЕЛЬНЫХ ФАКТОРОВ В РАЗВИТИИ ВРОЖДЕННЫХ И НАСЛЕДСТВЕННЫХ БОЛЕЗНЕЙ У ДЕТЕЙ
- Краснуха
- Детские инфекции
- TORCH-ШФЕКЦП У НОВОНАРОДЖЕНИХ
- КРАСНУХА
- Корь, краснуха, эпидемический паротит.
- Краснуха
- КРАСНУХА .
- Приложение 5 Перечень зарубежных биопрепаратов, зарегистрированных в РФ по состоянию на январь 2003 г.
- Экологическая эпидемиология
- КРАСНУХА
- ИММУНОПРОФИЛАКТИКА ИНФЕКЦИОННЫХ БОЛЕЗНЕЙ В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ