Патоморфологія туберкульозу

У будь-якому органі при специфічному туберкульозному запаленні утворюються горбики, які називають гранульоми. У гранульомі одночасно відбуваються явища альтерації, ексудації та проліферації.

Альтерація - це пошкодження тканини аж до некрозу. В місцях альтерації знаходиться найбільше мікобактерій туберкульозу.

Ексудація - це наявністю в зоні серозного ексудату, випаду фібрину, клітинних нашарувань, в яких переважають клітини - мононуклеари.

Проліферація або продуктивний характер запалення характеризується посиленим розмноженням клітинних елементів, які перебудовуються у вогнищі запалення з утворенням горбиків (гранульом).

Туберкульозний горбик має таку будову:

в центрі горбика є аморфний тканинний детрит (наслідок альтерації і некрозу);

по периферії розміщений вал з декількох шарів епітеліоїдних клітин, серед яких є великі багатоядерні клітини Пирогова-Лангханса.

у зовнішніх шарах горбика є лімфоїдні клітини.

За морфологічною будовою залежно від переваги того чи іншого типу клітинних елементів розрізняють епітеліоїдноклітинні, лімфоїдні і гігантоклітинні горбики.

При високій резистентності організму епітеліоїдні клітини витягуються,

перетворюються у фібробласти і горбик рубцюється.

При зниженні резистентності організму розвивається ексудативна реакція з появою сирнистого некрозу (казеозу). Він може розвиватися і в горбику, і в тканині, яка його оточує, що просякла серозно-фіброзним ексудатом.

Надалі вогнище некрозу може розсмоктатися, піддатися

сполучнотканинному заміщенню, звапненню і навіть окостенінню (осифікації).

Прояви туберкульозу в тканинах і органах відрізняються значною різноманітністю. Для туберкульозу є типовий хвилеподібний характер перебігу, який проявляється клінічними фазами загострення (інфільтрація, рубцювання, звапнення, розсмоктування). Головні фази туберкульозного процесу характеризуються зміною ексудативної і продуктивної тканинних реакцій.

Фокус специфічного запалення в місці проникнення і осідання мікобактерій дістав назву первинного афекту. Навколо первинного вогнища в легені, яка являє собою фокус казеозної пневмонії, утворюється зона неспецифічної перифокальної пневмонії. Наступним етапом розвитку процесу є ураження лімфатичних шляхів (лімфангіт) і потім лімфатичних вузлів (лімфаденіт) також з явищами перифокального запалення. Так проходить формування первинного туберкульозного комплексу.

При цілковитому анатомічному загоєнні первинного комплексу можливе повторне зараження мікобактеріями туберкульозу з виникненням повторного (реінфекційного) туберкульозу. Вторинний туберкульоз, тобто захворювання на туберкульоз осіб, які перенесли в минулому первинний туберкульоз, може виникати як ендогенним шляхом, так і внаслідок повторного (екзогенного) інфікування організму.

Гістогенезу туберкульозної гранульоми (горбка) притаманні:

а) альтерація тканини аж до некрозу;

б) ексудація серозної рідини, фібрину, еміграція лейкоцитів, моноцитів, лімфоцитів;

в) проліферація гістіоцитів, ретикулярних клітин, ендотелію, фібробластів, плазматичних і гладких клітин.

Як наслідок туберкульозного запалення є формування аргірофільних структур:

а) фіброзне перетворення (успішний результат);

б) казеозний, сирнистий некроз (несприятливий наслідок, пов’язаний з ексудативною фазою запалення).

Місця ураження при туберкульозі. Приблизно в 85 - 90 % випадків туберкульозом уражаються легені.

Позалегеневий туберкульоз розвивається в органах поза легенями в таких місцях як горло, лімфатичні вузли, плевра (оболонка навколо легень), центральна нервова система, нирки, кістки і суглоби, тощо. Позалегеневий туберкульоз спостерігається в людей з ВІЛ-інфекцією частіше, ніж у не інфікованих ВІЛ. У випадку ВІЛ-інфекції позалегеневий туберкульоз часто поєднується з легеневим. Більшість випадків позалегеневого туберкульозу не є заразними.

Міліарний туберкульоз розвивається при потраплянні мікобактерій туберкульозу у кров з подальшою дисемінацією збудників в різні органи, де вони розмножуються й уражають різні органи. Практично завжди міліарний процес поражає легені. Випадки міліарного туберкульозу рідкі, але дуже важкі. Процес називається міліарним туберкульозом через типове ураження легень - на рентгенограмі видні маленькі вогнища типу проса в обох легенях. Таку дисемінацію яка розвивається через гирло крові називають гематогенною.

3.5.