Організаційно-методична робота:

1. Аналіз, контроль, експертні оцінки та перевірки стану протитуберкульозної роботи будь-якими лікувально-профілактичними закладами за територіальним принципом;

2. Планування й контроль за виконанням протитуберкульозних заходів, реорганізація та реструктуризація протитуберкульозної служби.

3. Підготовка регіональних нормативних документів і контроль за їх виконанням.

Центральна районна лікарня (міська районна лікарня або територіальне медичне об’єднання).

І. Поліклінічне відділення будь-якого профілю організовує і проводить протитуберкульозні заходи:

1. Організовує профілактичні огляди (туберкулінодіагностика, флюорографія, мазок харкотиння) населення на туберкульоз;

2. Рентгенологічне відділення (кабінет) веде картотечний або комп’ютерний облік населення району, яке підлягає флюорографічному обстеженню, та організовує його обстеження;

3. Забезпечує проведення мазку харкотиння у хворих, що кашляють протягом 2 - 3 тижнів і більше, з патологією виявленою на флюорографії;

Усі пацієнти із продуктивним кашлем невідомої етіології, що триває протягом двох-трьох тижнів або довше, мають бути обстежені на предмет захворювання на туберкульоз.

4. Направляє до фтизіатра хворих на туберкульоз і з підозрою на цю недугу;

5. Проводить контрольовану амбулаторну антимікобактеріальну терапію (хіміопрофілактику, протирецидивне лікування) за призначенням фтизіатра;

6. Проводить лікарські конференції щодо випадків несвоєчасного виявлення туберкульозу та смерті від нього;

7. Проводить санітарно-освітню роботу щодо туберкульозу.

II. Стаціонарне відділення будь-якого профілю проводить заходи щодо діагностики, лікування і профілактики туберкульозу серед своїх хворих.

1. Всім стаціонарним хворим проводять рентгенфлюорографічне дослідження, а при наявності легеневих симптомів і кашлю протягом 2 - 3 тижнів і більше - бактеріоскопія харкотиння на мікобактерії туберкульозу;

2.

3. Хворим з посттуберкульозними змінами в легенях та із захворюваннями, які знижують опірність організму, проводять протирецидивне лікування, контактним із хворими на туберкульоз - хіміопрофілактику;

4. Якщо госпіталізований у відділення хворий не завершив основний курс хіміотерапії, протирецидивне лікування чи хіміопрофілактику, то їх продовжують у відділенні.

III. Санітарно-епідеміологічна станція здійснює керівництво і контроль за протитуберкульозними заходами, в тому числі через міжвідомчу протитуберкульозну комісію:

1. Разом з фахівцями районних лікарень складає плани туберкулінодіагностики, вакцинації та ревакцинації БЦЖ, рентгенфлюорографічних оглядів населення і контролює вчасне і належне їх виконання;

2. Забезпечує лікувально-профілактичні заклади вакциною БЦЖ і туберкуліном;

3. Веде облік хворих на заразні форми туберкульозу згідно з екстреними повідомленнями і проводить разом із фтизіатром обстеження і оздоровчі заходи у вогнищах туберкульозної інфекції, поточну і заключну дезінфекцію, хіміопрофілактику, бере участь у поліпшенні житлових умов;

4. Контролює дотримання санітарно-протиепідемічних, в т.ч. протитуберкульозних, заходів у всіх лікувально-профілактичних та інших закладах, установах, організаціях;

5. Разом з ветеринарною та протитуберкульозною службами складає план протитуберкульозних заходів серед тварин;

6. Аналізує епідемічну ситуацію з туберкульозу і розробляє заходи щодо її поліпшення.

IV. Сільська дільнична лікарня, лікарська амбулаторія безпосередньо займається протитуберкульозними заходами (профілактика, виявлення, діагностика туберкульозу) на своїй дільниці, в т.ч. шляхом організації цих заходів на фельдшерсько-акушерських пунктах (ФАП) та фельдшерських пунктах (ФП).

1. Планує і бере участь у проведенні бригадної туберкулінодіагностики вакцинації та ревакцинації БЦЖ, флюорографії, бактеріоскопії мазка харкотиння;

2. Дообстежує хворих із сумнівним діагнозом і направляє їх на консультацію до фтизіатра.

3. Підвищує рівень знань середніх медичних працівників, ФАП, ФП і населення дільниці.

V. Фельдшерсько-акушерський пункт, фельдшерський пункт є

відповідальним за повноту і вчасність забезпечення протитуберкульозних заходів.

1. Складає і реалізує комплексні плани боротьби з туберкульозом;

2. Веде картотеку хворих на туберкульоз і осіб, які підлягають туберкулінодіагностиці та флюорографії;

3. Усіх осіб із легеневими симптомами та тих, що кашляють протягом 2 - 3 тижнів і більше, направляє в дільничну лікарню, лікарську амбулаторію або центральну районну лікарню на мікроскопію харкотиння, інколи самостійно здійснює трьохразовий забір харкотиння, зберігає його у спеціальному холодильнику та транспортує у найближчу клінічну лабораторію для мікроскопії за Ціль-Нільсоном;

4. Бере участь у бригадній туберкулінодіагностиці та ревакцинації БЦЖ

дітей;

5. Усіх підозрілих на туберкульоз направляє до фтизіатра;

6. За призначенням лікаря здійснює амбулаторне доліковування хворих, протирецидивне лікування та хіміопрофілактику, заходи у вогнищах туберкульозної інфекції разом з фтизіатром та епідеміологом;

7. Проводить санітарно-освітню роботу;

8. Проводить протитуберкульозні заходи разом із сільськогосподарськими підприємствами, що розташовані на території обслуговування.

9. Бере участь у підготовці проекті рішень сільських та селищних рад з питань комплексної протитуберкульозної роботи, здійснює контроль за їх виконанням.