Загальна концепція імунобіології відображає коеволюційну рівновагу між імунною системою та вірусами з метою забезпечення виживання обох: і вірусу, і хазяїна.
Така рівновага зазвичай виявляється у зменшенні патологічного ефекту інфікуючого вірусу, а також у посиленні неспецифічних і специфічних механізмів стійкості організму-хазяїна.
Існують три основні сценарії взаємодії вірусу та імунної системи:
1 - імунітет домінує над цитопатичними вірусами;
2 - нецитопатичні віруси домінують над імунною системою;
3 - обидва сценарії тонко збалансовані під час гострої або хронічної інфекції.
На природу взаємодії впливають такі параметри вірусу, як цитопатогенність, швидкість накопичення, тропізм до клітин і тканин, чутливість до інших механізмів стійкості (наприклад інтерферонів) і наявність хазяїв. Крім того, важлива й та складова самої імунної системи, яка відповідає за специфічність, швидкість розвитку й тривалість гуморальної та клітинної імунної відповіді разом з неспецифічними ефекторними механізмами, такими як комплемент, цитокіни та фагоцити.
4.1.
Еще по теме Загальна концепція імунобіології відображає коеволюційну рівновагу між імунною системою та вірусами з метою забезпечення виживання обох: і вірусу, і хазяїна.:
- Механізми уникнення вірусами імунної відповіді
- Однією з найактуальніших проблем сучасності є висока захворюваність і смертність людини від вірусних інфекцій, які здатні уражувати практично всі органи й системи організму хазяїна.
- Радиационные поражения при неравномерном облучении
- Класифікація та загальна характеристика вірусних інфекцій на рівні організму
- Концепція Національної програми контролю за туберкульозом
- Загальне уявлення про патогенез вірусних інфекцій
- Загальна характеристика епідемічного процесу
- Концепція Потебні
- 36. Концепція самоефективності А.Бандури.
- Загальна лікувальна мережа