Зміст заняття.

На озброєнні багатьох розвинених країн знаходиться значна кількість ядерних зарядів як стратегічного (великої потужності), так і оперативно-

тактичного призначення (малої і надмалої потужності).

Останні події показали, що в умовах мирного часу аварії на ядерних енергетичних установках також можуть супроводжуватися радіаційними ураженнями обслуговуючого персоналу та осіб, що беруть участь у ліквідації наслідків аварії. При впливі іонізуючого випромінювання у людини розвива­ється гостра або хронічна променева хвороба. Гостра променева хвороба ви­никає після однократного, фракціонованого або пролонгованого опромінення з високою потужністю дози.

Гостра променева хвороба (ГПХ) - це полісиндромне ураження органі­зму, пов'язане із зовнішнім короткочасним відносно рівномірним впливом іонізуючого випромінювання на весь організм або більшу його частину в дозі перевищує 1 Гр при обов'язковій наявності ознак пригнічення кровотворення і обмеження часу реалізації основних патологічних зрушень терміном в 2 - 3 місяці.

Радіаційні ураження в залежності від виду та енергії випускаються іо­нізуючих випромінювань, а також потужності дози і розподілу її в обсязі тіла людини можуть істотно відрізнятися за своїм патогенезу і клінічній картині.

Класифікація. Сучасна класифікація гострої променевої хвороби лю­дини передбачають поділ:

I. За етіологічним фактором, з урахуванням:

1. Виду випромінювання (гамма, нейтронне, рентгенівське, альфа, бета і т.д.), його енергії і дози.

2. По локалізації джерела (зовнішнє - від віддаленого джерела, а також при аплікації радіоактивних речовин на шкіру та слизові; внутрішнє - при ін­корпорації радіоактивних ізотопів).

3. За розподілом дози в часі (короткочасне, пролонговане, фракціоно­ване).

II. Клінічна класифікація гострих променевих уражень:

1.

a) гостра променева хвороба від загального радіаційного ураження ор­ганізму;

b) гостра променева хвороба в поєднанні з вираженим ураженням пев­ної частини тіла (організму);

c) місцеві радіаційні ураження.

2. За ступенем тяжкості та клінічної формі променевої хвороби.

- Кістково-мозкова форма ГПХ розвивається в діапазоні доз від 1 Гр до 10 Гр і ділиться на ступені:

a) перша (легка) ступінь, яка розвивається після опромінення в орієнто­вному діапазоні доз (в Греях ± 30%; 1 Грей = 100 рад) від 1 до 2 Грей (скоро­чено "Гр");

b) друга (середня) - від 2 до 4 Гр;

c) третя (важка) - від 4 до 6 Гр;

d) четверта - вкрай важкий ступінь тяжкості ГПХ (перехідна) від 6 до 10 Гр.

- Кишкова форма ГПХ (від 10 до 20 Гр).

- Судинно - токсемічна форма (20-80 Гр).

- Церебральна форма (при дозах понад 80 Гр).

При дозах опромінення від 0,25 до 0,5 Гр говорять про "стані переоп- ромінення", а при дозах від 0,5 до 1 Гр, коли можуть бути легкі прояви функ­ціональних розладів і помірна реакція з боку крові - про "променеву реак­цію". При дозах менше 1 Гр ГПХ не розвивається.

У перебігу захворювання розрізняють:

1. Початковий період (первинна реакція);

2. Прихований (латентний) період;

3. Період розпалу;

4. Період відновлення.