Семінарські заняття із психології та методика їх проведення.

Підготовка педагога до семінару включає:

– складання плану семінару з визначенням основної та додаткової літератури;

– опрацювання методичних вказівок для студентів;

– аналіз дидактичних, виховних і методичних підсумків попередніх семінарів і роботу над їх удосконаленням;

– підготовку методично обґрунтованого робочого плану семінару;

– вивчення рівня ознайомленості студентів з проблемами семінару і визначення змісту їх самостійної роботи;

– організацію індивідуальних і колективних консультацій зі студентами;

– надання допомоги студентам у самостійній роботі з літературою;

– підготовку виставки літератури, наочних посібників та інших засобів забезпечення семінару;

– інструктаж доповідачів і допомогу їм у написанні доповідей;

– підготовку місця проведення семінару тощо.

Готуючись до семінару, студенти повинні:

– ознайомитися з планом семінару, основною і додатковою літературою;

– розробити проблеми, які вимагають додаткового вивчення;

– визначити план підготовки до семінару;

– отримати консультації у керівника семінару;

– занотувати основні положення, що стосуються розв'язання навчальної проблеми;

– підготувати реферати, доповіді тощо.

Слабка або недостатня підготовка будь-якої сторони не сприяє досягненню навчальної та виховної мети і взагалі може спричинити неуспіх усього заняття. Педагогу необхідно звернути особливу увагу на цей аспект. Можна сказати: якою була підготовка до семінару – таким буде результат.

Добре підготовлений і проведений семінар виконує свої основні функції – пізнавальну і виховну. Він також має допоміжну функцію – контрольну, яка дає змогу оцінити рівень опанування студентами програмного матеріалу, внести в дидактичний процес певні корективи.

Основні вимоги до семінару:

• продуманість змісту теми, її проблем та методики обговорення;

• визначення цілей, дидактичних і виховних завдань заняття;

• проблемна постановка запитань;

• увага до стрижневих питань та логіки їх розкриття;

• постійне керування перебігом семінару, створення атмосфери невимушеності, полемічності й творчої активності;

• стимулювання дискусії;

• забезпечення всебічного розгляду й аналізу навчальних проблем, об'єктивна оцінка виступів і відповідей, своєчасне їх коригування;

• орієнтація студентів на подальшу самостійну роботу над навчальним матеріалом тощо.

1.