ПЛОСКОСТОПІСТЬ, ЇЇ ПРИЧИНИ І ПРОФІЛАКТИКА

Великий вплив на формування постави дитини має стан її стоп.

Форма стопи залежить в основному від стану її м’язів і зв’язок. При правильній формі стопи нога спирасз ься на зовнішнє повздовжнє склепіння.

Стопа виконує роль ресора, яка захищає тіло від поштовхів і струсів під час ходьби, бігу і стрибках. При порушенні природної форми стіп - опущенні склепінь - неминуче порушується їх ресорна функція, від чого страждає весь організм.

Стопи людини витримують велике навантаження - тиск маси тіла, тому зв’язки ї м’язи, шо прикріплюються до різних частин стіп, мають бути дуже сильними. Адже м’язи, напружуючись, натягують зв’язки і допомагають стопам зберігати форму і правильне положення.

Однак якщо м’язи стіп розвинуті слабо і не мають необхідного тонусу, зв’язки розтягуються і форма стіп змінюється. В результаті вони стають плоскими, що завдає дитині великих страждань.

Плоскостопість буває поздовжньою, поперечною, або одночасно поздовжньою й поперечною. Відомо, що нормальні, здорові стопи мають два викривлення, два вигини. Тому плоскостопістю називають стан стіп, в яких або зменшені, або зовсім відсутні ці вигини.

Основна ознака поздовжньої плоскостопості — зменшення або повне зникнення поздовжнього заглиблення стіп. Внаслідок чого вони швидко втомлюються не тільки під час ходьби, а й при тривалому стоянні. Згодом - больовий синдром в ікроножних м’язах і в склепіннях стіп, можливе часте їх підвертання. Опора на внутрішній край стіп призводить до клишоногості, від чого деформується взутгя, зношується його внутрішній край - не тільки по довжині всієї підошви, а й на каблуці. Позвдовжня плоскостопість може стати причиною травматичних ушкоджень, бо відвернення стіп може призвести до травм зв’язкового апарату й ахілового сухожилля, а також не виключені випадки переломів щиколотки чи ноги.

Поперечна плоскостопість виражається розпластаністю переднього відділу стопи і є однією з причин деформації пальців.

Плоскостопість у дитини може виникати дуже рано. Якщо вона мало рухається і скаржиться на біль у ногах, батькам треба звернути на це увагу. Проте дехто спохвачується пізно, тоді, коли в дитини вже виникла плоскостопість. А ця, на перший погляд, дрібниця, іноді призводить до інвалідності. Для її запобігання важливо своєчасно виявити деформацію стіп і використати всі можливі засоби як у дитячому садку, так і в домашніх умовах.

Для профілактики плоскостопості необхідно, по-псршс, зміцнити м’язи, шо підтримують склепіння стіп, і, по-друге, при вираженій патології обмежити навантаження на них.

Спостерігати за станом стіп дитини треба постійно.

Тож як визначити стан склепіння стіп?

Перший спосіб - відбити на аркуші паперу підошви стіп, змочених у воді, і злегка підфарбованих чорнилом чи марганцем, або ж водоемульсійною фарбою. На слідах, що залишилися, можна побачити заглиблення, що відповідає внутрішньому ресорному склепінню стіп, звичайно, якщо вони в нормі. При плоских стопах відбиток буде суцільним.

Другий спосіб - стати на стілець у положення - ноги нарізно: якщо під внутрішній бік склепіння стопи можна вкласти два пальці, вона нормальна, один палець - сплощена. При плоскій стопі підошва ноги щільно прилягає до опори та й сама стопа має сплощений вигляд.

Третій спосіб — на гладку поверхню (картон, дошку) кладуть чистий аркуш паперу. Дитина стає на нього так, щоб носки і п’ятки обох стіп були паралельні, а відстань між ними дорівнювала приблизно ширині долоні дорослого. Потім роблять контури стіп, обводячи їх олівцем, і помічають цифрою 1. Після цього дитина піднімає праву ногу, а на лівій продовжує стояти, контур якої також обводять і помічають цифрою 2. Потім порівнюють обидва контури. Якщо вони збігають, стан стіп у межах норми.

Плоскостопість буває природженою і набутою. Природжена плоскостопість вимагає особливої уваги батьків і корекції стіп уже через два тижні після народження дитини.

Коли малюк навчиться сидіти, під склепіння стіп підкладають круглу палицю діаметром 1,5-2 см і вчать дитину прокочувати її по підлозі. Коли дитина починає вставати і робите перші кроки, починають вчити її стояти на палиці і ходити по ній боком так, щоб палиця перебувала під склепінням стіп. А коли дитина навчиться ходити, їй заказують індивідуальні супінатори. Для цього купують взуття на номер більше, аби супінатори вільно вкладалися, виймалися і черевики не стискували ступні.

Необхідно також регулярно - 2-3 рази на день - виконувати комплекс рекомендованих вправ і робити масаж. У літню пору - обов’язкова ходьба по піску, умови для якої можна створити навіть у міській квартирі: на балконі, в лоджії. Для цього треба вимити і висушити два відра піску, додати до них 3/4 відра дрібної гальки, перемішати їх і створил і доріжку довжиною 1,5-2 м. Ходити по такій природній піщаній доріжці треба босоніж двічі на день по 20-30 хв. Пасивні вит инання склепінь стіп, масаж, виконання вправ, рекомендованих при плоскостопості, носіння супінаторів не припиняють до 3-5-річного віку, поки не відновляться склепіння стіп. Спеціальні вправи для корекції стіп при плоскостопості необхідно робити протягом усього життя.

Для попередження плоскостопості важливо, щоб дитяче взуття не було тісним, щільно облягало ногу, мало еластичну підошву і каблук не більше 8 мм. Не рекомендується носити взуття з вузькими носками або жорсткою підошвою. Вдома дітям не дозволяти ходити в теплому взутті, бо перегрівання ніг ослаблює зв’язковий апарат стопи і при цьому сприяє розвитку плоскостопості.

Для тих, хто має надлишкову масу тіла, потрібно знизити її і стежити за нормальною масою тіла.

Вправи для корекції плоскостопості

Лежачи на спині

1. По черзі витягувати носки з одночасним поворотом стопи всередину в гомілковостопному суглобі (супінувания стіп).

2.Одночасно витягувати носки з супінуванням.

3. Ковзаючий рух стопою однієї ноги по гомілці другої, намагаючись підошвою стопи охопити гомілку.

4. Ноги зігнуті, коліна торкаються одне одного, носки разом, п’яти нарізно. Почергово відривати п’яти від підлоги.

5.Те ж саме, але п’яти відривати від підлоги одночасно.

6. Стегна розведені, ноги зігнуті, стопи торкаються підошвами. Максимально розводити й зводити п’ятки.

Лежачи на животі

7. Руки на поясі, ноги випрямлені, носки стіп повернуті всередину Піднімати голову, вигинаючись у попереку і максимально витягуючи носки з супінацією стіп.

8. Руки спираються кистями в підлогу на рівні плечових суглобів, ноги разом, носки витягнуті й повернуті всередину. Ледь піднятись, спираючись на стопу й кисті рук.

Сидячи на стільці

9. Руки на поясі, стопи разом. Максимально розводити й зводити п’яти, не відриваючи носків від підлоги.

10. Максимально зводити носки до зіткнення й розводити їх, не відриваючи п’яти від підлоги.

11. Згинати й розгинати стопи.

12. Стопи на підлозі. Розвести коліна, поставивши стопи назовні. Максимально стиснути пальці ніг.

Сидячи на підлозі.

13. Сісти “по-турецькому”, кисті рук спираються на підлогу. Спробувати встати, спираючись на тильну поверхню стіп і нахиляючи корпус уперед.

14. Розвести ноги, повертаючи стопи всередину, й супінувати їх, максимально напружуючи.

15. Почергове й одночасне згинання та розгинання стопи. Стоячи.

16. Стоячи на одній нозі, піднятись на носок.

17. Перекочуватись з носка на п’ятку і навпаки.

18. Ледь підвестись на носках, поставити одну ногу вперед, другу - назад.

19. Стоячи поперемінно на кожній нозі, повертати тулуб у бік опорної ноги.

Вправи з предметами

20. Стоячи на гімнастичній палиці, згинати ступні, обхопити її, розгинаючи ступні, відпустити палицю.

21. Присідання на гімнастичній палиці з упором на спинку стільця рукою.

22. Накачування малого м’яча стопою почергово кожною ногою протягом 2-3 хв.

Завершують виконання комплексу ходьбою на носках, п’ятках і зовнішніх сторонах стіп (якщо є можливість - на поролоні). Під час занять на відкритому повітрі ходити бажано по піску чи скошеній траві.

Дозування кожної вправи - 8-10 разів.

Самомасаж стіп

1. Підошвений і тильний боки стопи розтирають у напрямі від пальців до гомілковостопного суглоба протягом 20 с.

2. Пальцями двох рук розминають і розтирають основи пальців ніг з підошвеного боку (ЗО с.), потім п’ятку (ЗО с.).

3. Погладжування від носка до гомілковостопного суглоба, охоплюючи стопу двома руками з обох сторін (ЗО с.).

4. Обхопити стопу біля щиколотки двома руками і зробити погладжування з натискуванням від гомілковостопного до колінного суглоба (10 разів), потім у тому ж напрямі виконати розминання (10 разів) і знову погладжувати (10 разів).

5. Так само масажувати стегно від колінного суглоба до паху, повторюючи кожен прийом по 10 разів.

6. Погладжування, обхопивши ногу двома руками з усіх боків, від гомілковостопного суглоба до паху (10 разів).

Цей комплекс самомасажу виконати на іншій нозі. Заняття можна проводити під супровід приємної, мелодійної музики з ритмом 80- 100 тактів за хвилину.

1.Як відбуваються процеси окостеніння у дітей?

2. Назвіть строки окостеніння черепа, хребта, грудної клітки, кисті.

3. Які особливості розвитку м’язової системи у дітей?

4. Що таке постава? Назвіть ознаки правильної постави.

5. Як визначити поставу?

6. Які види неправильної постави зустрічаються у дітей.

7. Як впливає на організм дитини неправильна постава?

8. Охарактеризуйте причини та ступені розвитку сколіозу.

9. Охарактеризуйте профілактичні заходи, спрямовані на поперед­ження постави у дітей дошкільного віку.

10.Що таке плоскостопість, її ознаки?

11.Які є способи визначення плоскостопості у дітей?

12. Які існують профілактичні заходи по попередженню плоско­стопості у дітей?

У дитячому дошкільному закладі:

1. У прикріпленій групі визначити поставу у дітей і виявити дітей з порушеннями постави.

2. Запропонувати комплекс вправ для профілактики порушення постави при їх відсутності.

3. Розробити комплекс корекційних заходів для дітей з порушенням постави.

4. Зробити відбитки стіп дітей і виявити дітей з плоскостопістю. Розробити комплекси вправ для корекції плоскостопості.

5.5.5.