ПОРУШЕННЯ ПОСТАВИ, ВИДИ ПОРУШЕНЬ ТА ЇХ ПРИЧИНИ

Деформація різних відділів скелета, недостатній або нерівно­мірний розвиток мускулатури, знижений тонус м’язів можуть призвести до порушення постави.

Порушення постави в дітей можуть призвести до серйозного розладу нормальної діяльності організму, а в запущених формах - до значних порушень у стані здоров’я.

Для неправильної постави характерні такі ознаки: витягнена за продольну вісь тіла голова (опущена або задерта); зведені вперед, напружено підняті плечі або асиметричне положення плечей, різні лінії талії, боковий вигин хребта; випнутий живіт, надто збільшений поперековий вигин; відставлений назад таз; кругла спина і запала грудна клітка; випинання або сплющення одного з боків грудної клітки.

Види неправильної постави: сутулість, збільшення глибини натуральних вигинів хребта в грудній ділянці (кіфотична постава), в поперековій ділянці (лордотична постава) і бічне викривлення хребта - сколіоз.

Мал. 6. Порушення постави: 1 - в’яла постава, 2 - сутулість (кіфотична постава), 3 - лордотична постава, 4 - сколіоз

Сутулість виникає при слабкому розвитку м’язової системи, в першу чергу м’язів спини. При цьому голова і шия нахилені вперед, грудна клітка сплющена, плечі зведені вперед, живіт випуклий.

При кіфотичиій поставі всі вказані вище ознаки виражені сильніше і помітніші. Крім слабкого розвитку м’язів, спостеріга­ються зміни в зв’язковому апараті хребта: зв’язки розтягнуті, менш еластичні, що і сприяє збільшенню вигину хребта в грудній ділянці.

Для лордотичної постави характерно: сильно виражений вигин в поперековому відділі хребта, шийний вигин хребта зменшений, живіт випуклий.

У старшому дошкільному та молодшому шкільному віці з більшості випадків зустрічаються бічні викривлення хребта в поєднанні зі зсувом хребців навколо своєї осі - сколіоз, викривлення в передньозадньому напрямі - лордоз, плоска і кругла спина.

Розрізняють три ступені порушення постави. При порушенні першого ступеня змінюється лише тонус м’язів. Всі дефекти постави зникають, коли людина випрямляється. Це порушення легко усувається при систематичних заняттях коригуючою гімнастикою.

При другому ступені порушення постави з’являються зміни в зв’язковому апараті хребта. Ці зміни можуть бути виправлені при тривалих заняттях коригуючою гімнастикою під керівництвом кваліфікованих медичних працівників у кабінетах лікувальної фізкультури.

Третій ступінь порушення постави характеризується стійкими змінами в міжхребцевих хрящах і кістках хребта. Ці порушення з допомогою коригуючої гімнастики не відновлюються.

Сколіоз буває природженим і набутим. Він розвивається внаслідок змін у хребті, що призводить до порушення функцій нервово-м’язового апарата й деформації всього тулуба.

Сколіоз - загальне захворювання організму, яке вражає всі органи, а найбільш серйозно - кісткову і м’язові системи. Внаслідок цього неправильно функціонують органи, розташовані в грудній клітці і частково у черевній порожнині, порушується діяльність серця, органів дихання і травлення.

Приблизно від 6-7 до 13-15 років діти найчастіше хворіють на сколіоз. Дівчатка хворіють на нього в 4-5 разів частіше від хлопчиків.

Сколіоз може виникнути від спання на боці із зігнутим тулубом у м’якій постелі, тривалого стояння на одній нозі, звички робити все однією рукою. Причиною бічного викривлення хребта може бути також невідповідність меблів зросту дитини, неправильне сидіння в дитсадку і вдома, що призводить до зниження тонусу зв’язково- м’язового апарата хребта, його послаблення і швидкої втоми.

Набутим вважають 95 відсотків сколіозів, серед яких можна виділити три основні форми: рахітичний, статичний і звичний.

Рахітичний сколіоз є наслідком перенесеного рахіту і починає виявлятися вже в перші роки життя дитини. Його утворенню сприяють різні порушення нормальних положень тулуба: раннє висаджування дитини, носіння її завжди на тій самій руці тощо. При рахітичному сколіозі виявляються не тільки викривлення хребта в бік, а й поворот його навколо своєї осі - торзія.

Статичний (або функціональний) сколіоз спричиняється різною довжиною ніг, а отже, косим положенням таза. Таке найчастіше трапляється внаслідок переломів ніг. З метою запобігання розвитку статичного сколіозу потрібно своєчасно звертатися до лікаря-ортопеда.

Звичний сколіоз розвивається здебільшого в шкільні роки від неправильних звичних поз у школі і вдома, що призводить до розтягування м’язів на одному боці тулуба та скорочення їх на іншому й фіксації їх у цьому положенні. Тому батьки повинні навчати дітей правильному сидінню, стоянню, ходьбі, лежанні, систематично контролюючи ці пози і стан хребта.

Чим раніше сформувався сколіоз, тим більше часу він прогресує, тим гірше піддається лікуванню. У період статевого дозрівання сколіоз утворюється в 4-6 разів частіше, якщо не вживати профілактичних заходів.

Розрізняють чотири ступені сколіозу. При першому ступені хребет випрямляється під впливом маси тіла у висі без опори ногами. Другий ступінь характеризується стійкою деформацією хребта і грудної клітки, поворотом хребців і асиметрією грудної клітки. При третьому і четвертому ступенях ці дефекти значно посилені.

Сколіози бувають простими, при яких є одна дуга викривлення хребта, і S-подібними. В залежності від того, в якій частині хребта і з якого боку відбувся вигин, сколіози називають правосторонній, лівостороннім, поперековим тощо. Виникнення сколіозу в дитини можна встановити асиметричним положенням надпліччя, нижніх кутів лопаток і так званих трикутників - просторів між опущеними руками і талією.

Профілактика порушень постави насамперед полягає в дотримуванні основних правил стояння, сидіння, лежання і ходіння, про що йшлося вище. Проте необхідно нагадати, що від спання в ліжку з розтягнутими пружинами, схожому на гамак, тіло дитини сильно згинається, бо таз провалюється, а голова і ноги високо підняті. Це може призвести не тільки до викривлень хребта, а й сприяти виникненню остеохондрозу. Тому спати потрібно на рівному і жорсткому матраці, висота подушки не повинна перевищувати 15- 20 см. Тоді в положенні лежачи на боці голова не відхилятиметься в бік відносно тулуба.

Дітей у віці до 6 місяців, особливо хворих на рахіт, не можна садити, до 9-10 місяців надовго ставити на ніжки. При навчанні ходьбі не потрібно водити дитину за ручку, оскільки при цьому положення її тіла стає асеметричним.

Маленькі діти не повинні стояти і сидіти тривалий час на одному місці навпочіпки, ходити на великі відстані (під час прогулянок і екскурсій). Щоб діти, граючись з піском, не сиділи тривалий час навпочіпки, пісочні ящики потрібно робити з лавочками. Меблі, яким користуються діти, мають відповідати їх зросту і пропорціям тіла. Вихователі і батьки повинні стежити за правильною позою дітей під час занять, прийому їжі, ігор, роботи на ділянці. Не потрібно дозволяти дітям тривало стояти з опорою на одну ногу.

У вихованні правильної постави важливу роль відіграє і одяг. Він не має бути тісним, сковувати рухи, заважати прямому положенню тіла.

Багато дітей ходить з опущеною головою, що сприяє збільшенню грудного кіфозу - виникненню згорбленості.

Щоб плавно ходити, з піднятою головою і випрямленою спиною, необхідно систематично, не менше трьох разів на тиждень, працювати над тренуванням пози і зміцненням м’язів спини, черевного пресу і ніг. Ці вправи бажано вводити до комплексів ранкової гімнастики, проте їх можна виконувати й окремо.

Мстою цих комплексів є збільшення сили і статичної витривалості м’язів. Бо зміцнівши, вони зможуть тривалий час витримувати хребет у прямому положенні з випрямленими ногами і підведеною головою.

Вправи доцільно виконувати в статичному режимі, чергуючи їх з динамічними. До статичних належать вправи, пов’язані з напруженням м’язів і утримуванням пози протягом 3-10 сек. Після 8-10-секундної паузи для відпочинку вправу повторюють. Орієнтовне дозування кожної вправи -3-16 разів у залежності від стану здоров’я і підготовки того, хто буде виконувати вправу. Потім переходять до нової вправи для тієї самої чи іншої групи м’язів. На одному занятті доцільно робити 3-4 статичні вправи. Починають з найпростіших, згодом їх ускладнюють за рахунок зміни висхідного положення, застосування обтяжень (гантелей, гирі, палиць тощо), збільшення дозування до 10 разів.

Динамічні вправи використовують для зміцнення різних м’язових груп, дозуючи їх залежно від віку, статі і стану здоров’я.

М'язи шиї, спини, плечового пояса і грудної клітини, черевного преса і ніг розвиватимуться постійно, якщо систематично виконувати не тільки ранкову гімнастику, але й активно працювати на уроках фізичної культури, виконувати домашні завдання з фізичної культури і відвідувати спортивні секції. Цс забезпечить створення м’язового корсета тіла. Хоча вправи для формування пози правильної постави необхідно робити всім, незалежно від стану постави: адже вони привчать триматися рівно, невимушено, красиво ходити і легко бігати, сприятимуть гармонійному розвиткові.

Орієнтовні комплекси вправ для формування пози і правильної постави

Вправи біля вертикальної площини

1. Набрати положення правильної постави біля вертикальної площини (стіни, дверей). Запам’ятати це положення і, не порушуючи його, зробити крок уперед, а потім назад.

2. Те саме, але зробити 4-8 кроків.

3. Те саме, але перевірити положення постави перед дзеркалом, щоб його запам’ятати зорово.

4. Притиснувшись до стіни спиною, сідницями і п’ятками, присісти з прямою спиною, не припиняючи торкання стіни потилицею, спиною і сідницями, руки вгору, повернутися у вихідне положення.

5. Стоячи біля стіни в положенні правильної постави, підняти руки вгору, в сторони, вперед, покласти на пояс, не втрачаючи правильної пози і не відходячи від стіни.

6. Вихідне положення (в. п.) тс ж саме. Зігнути праву ногу вперед, захопити гомілку руками і притиснути до тулуба, не втрачаючи правильної пози і не відходячи від стіни. Те саме-лівою ногою.

7. В. п. - те ж саме. Підняти вперед руки і випрямлену ліву ногу, не відходячи від стіни. Те ж саме - правою ногою.

8. В.п. - теж саме, руки на пояс, лікті притиснуті до стіни. Підняти вліво ліву ногу до горизонтального положення, не відходячи від стіни. Те ж саме - правою ногою.

9. В.п. - те ж саме, руки в сторони. Нахилитися до лівої ноги, не змінюючи положення рук і не відходячи від стіни. Те ж саме — до правої ноги. Кожну вправу виконують 8-10 разів.

Вправи з предметами на голові

1. У положенні правильної постави, біля стіни покласти на голову мішочок з піском (200-300 г), книжку або інший предмет, пройти до протилежної стіни і назад, обійшовши стілець, стіл тощо, не втративши предмет і зберігшії позу.

2. З положення стоячи з предметом на голові сісти на підлогу, встати на коліна і сісти на п’ятки, повернутися у в.п., не втрапівши предмет і зберігшії позу. Те ж саме - із заплющеними очима.

3. З предметом на голові встати на стілець і зійти з нього.

4. В.п. - ступні на одній лінії (одна за одною), дотримуючись правильної пози й утримуючи предмет на голові, виконати різні рухи руками - руки в сторони, вгору, вперед, лицьові кола і г. д. Те ж саме- із заплющеними очима.

5. Тримаючи гімнастичну палицю на пальцях і предмет на голові, пройти 8-10 кроків, не втративши її і предмета з голови. Те ж саме - з поворотом- кругом.

6. Тримаючи гімнастичну палицю на долоні вертикально і предмет на голові, сісти на стілець, встати, не скинувши палицю і предмет з голови.

7. З предметом на голові зігнути ліву ногу вперед, якомога вище, не втративши його. Тс ж саме - правою ногою.

8. В.п. - тс ж саме. Зігнути праву ногу вперед, лівою рукою захопити коліно, праву руку відвести назад, не втративши предмет. Те ж саме - лівою ногою і правою рукото.

9. Стати на коліна з предметом на голові за півметра від стіни, впертися руками в стіну, тулуб тримати прямо. Поставити праву ногу в упор, не скинувши предмет. Те ж саме- лівою ногою. Кожну вправу виконати 8-10 разів.

Статичні вправи для м’язів спини (на підстилці, килимку, покривалі)

1. В. п. - лежачи на спині, із зігнутими і розведеними нарізно ногами, ступні впираються в підлогу, руки вздовж тулуба внизу, долоні на підлозі. Вигнутися в грудному відділі хребта, тримати 5-7 с., в. п. Зробити 4-8 разів.

2. В. п. - те ж саме, що у вправі І. Підняти таз з підлоги, тримати 5-7 с., в. п. Зробити 4-10 разів.

3. Тс ж саме, що у вправі 2, але піднятий таз і грудну клітку по черзі пересувати в сторони (ноги в упорі нарізно). Виконати 3- 8 разів.

4. В. п. - тс ж саме, що в вправі 1. Підняти таз якомога вище, впираючись у підлогу ступнями і потилицею, тримати 5-7 с., в. п. Виконати 3-8 разів.

5. В. п. - лежачи на спині, руки в сторони, долоні на підлозі. Впираючись у підлогу п’ятками і руками, підняти якомога вище тулуб з підлоги, тримати 3-5 с., в. п. Зробити 3-7 разів.

6. В. п. - лежачи на грудях, кисті з’єднані за спиною. Віднести голову і плечі назад, руки назад-вгору, вигнутися, тримати 3-5 с., в.п. Виконати 4-10 разів.

7. В. п. - те ж саме, що у вправі 6. Підняти з підлоги якомога вище випрямлені ноги, тримати 3-5 с., в. п. Зробити 3-6 разів.

8. Тс ж саме, що у вправі 6, але змінюючи положення рук і кисті на потилиці, руки в сторони і вгору, тримати 5-7 с., в. п. Виконати 4-7 разів.

9. Тс ж саме, що у вправі 8, але в руках, піднятих вгору—надувний чи набивний м ’ячі, гімнастична палиця та гантелі масою 1 -3 кг тримати 3-4 с., в. п. Виконати 2-6 разів.

10. В. п. - лежачи грудьми на лаві, ноги на підлозі, в руках гантелі масою 2-3 кг. Повільно вигнутися, відвести голову назад, руки розвести в сторони, тримати 5-7 с., в.п. Виконати 6-10 разів.

11. В. п. - упор сидячи, позаду. Підняти таз, голову відвести назад, прогнутися, ноги не згинати, тримати 5-7 с., в. п. Виконати 6-10 разів. Те ж саме, але впираючись у підлогу однією ногою, іншу підвести вперед-вгору, тримати 3-4 с., в.п. Виконати 3-5 разів кожною ногою.

Вправи для м ’язів черевного преса

1. В. п. - лежачи на спині або упор, сидячи позаду: а) повільно зігнути і випрямити обидві ноги, підняти ступні з підлоги; б) повільно підняти обидві ноги, тримати 10-15 с.; в) колові рухи з підняти випрямленими ногами. Ці вправи можна виконувати з навантаженням, затиснувши між ногами надувний чи набивний м’яч г) підняти ноги і виконати рухи, як під час їзди на велосипеді; д) розвести підняті випрямлені ноги в сторони і звести їх схрестивши “ножиці”; є) почергово піднімання однієї й опускання іншої ноги, не торкаючись ними підлоги.

2. В. п. - лежачи на спині, носки ніг закріплені, руки внизу: а) повільно сісти і лягти; 6) підняти голову і тулуб, тримати 7- 10 с., в. п.; в) повільно сісти, руки за голову або в сторони, в. п. Ці вправи можна виконувати з навантаженнями, тримаючи в руках м’яч або гантелі.

3. В. п. - лежачи на спині, руки внизу. Зігнувши ноги, сісти, обхопивши гомілки руками, в.п.

4. В. п. - лежачи на спині, руки вгору. Підняти випрямлені ноги і торкнутися ними підлоги за головою, в. п.

5. В.п. - лежачи на спині, руки внизу. Стійка на лопатках (“берізка”), в. п.

6. В. п. - стоячи на колінах, руки на поясі. Повільний нахил назад, не згинаючись у тазостегнових суглобах, в. п.

7. В. п. - висіння на гімнастичній стінці (перекладині, кільцях). Повільно зігнути ноги, коліна якомога вище до грудей, в. п.

8. В. п. - те ж саме. Підняти випрямлені ноги вперед, в. п.

Вправи для зміцнення м’язів черевного преса виконують протягом 15-20 с., потім треба зробити паузу на 10-15 с. і знову повторити вправу. Дозування - 3-8 разів у залежності від віку, статі, стану здоров’я і підготовки того, хто виконує вправу. На цьому занятті рекомендуємо виконувати не менш 3-5 вправ з цього комплексу, по черзі - то статичні, то динамічні.

5.5.4.